Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ціноутворення у міжнародній торгівлі






Світова ціна, що об'єктивно відображає вартість товару, характеризується наступними ознаками:

— це ціна, за якою здійснюються великі експортні та імпортні і
угоди на умовах, що є звичними для більшості національних товарних ринків;

— це ціна, яка використовується в регулярних торговельних
угодах на найважливіших ринках світу;

— це ціна в таких угодах, платежі за якими здійснюються у
вільно конвертованій валюті.

Джерела інформації про світові ціни, як правило, наступні:

1) Це отримувані різними шляхами відомості про ціни у зви­чайних комерційних угодах, розрахунки за якими закордонні фірми здійснюють між собою у вільно конвертованій валюті. Ко­рисно використовувати, наприклад, опубліковані міжнародними товарними біржами дані про котирування на такі сировинні товари, як зерно, каучук, мідь, олово тощо.

2) Відомості про довідникові ціни, які публікуються регуляр­но в галузевих журналах та іншій періодичній друкованій про­дукції міжнародних союзів, провідних агентств, та інших спеціа­лізованих організацій. Цим джерелом вигідно користуватися при пошуках інформації про світові ціни на нафту, вугілля, чорні метали та інші сировинні товари й напівфабрикати, але корис­туватися такою інформацією слід обережно, бо не завжди вона відповідає дійсності.

3) Імпортні контракти вітчизняних партнерів з іноземними постачальниками, якщо до них є доступ.

4) Інформація про ціни, що використовуються зовнішньотор­говельними організаціями сусідніх країн у звичайних комерцій­них угодах при закупівлі товарів.

5) Дані про ціни, за якими вітчизняні фірми продавали свою
продукцію на тому чи іншому зарубіжному ринку. Використову­ючи це джерело, звертають увагу на відповідність термінів і ко­мерційних умов минулих угод і тієї, яка передбачається здійснюва­тись.

6) Пропозиції, рахунки-фактури, листи про наміри, протоколи
про домовленості та інші документи, які передують угоді і в
яких відображена передбачувана договірна ціна.

 

7) Прейскуранти, каталоги підприємців (у тому числі носил­кової торгівлі) та інші джерела подібного роду, хоча користува­тись ними потрібно також обережно.

8) Опубліковані різного роду офіційні документи ООП і уря­дових організацій промислово розвинених країн.

Інформацію про ціни систематизують і створюють досьє на іноземні товари, які є аналогічними або близькими за своїми параметрами до тих, що мають експортуватись.

Ціни на однакову продукцію різні в різних країнах. Найвищі ціни (внутрішні та експортні) на продукцію оброблювальної промисловості у більшості випадків мають фірми США, що пояснюється більшими витратами виробництва у цій країні по­рівняно з іншими розвиненими країнами. Наприклад, заробітна плата робітників оброблювальної промисловості США в серед­ньому у два рази перевищує рівень зарплати таких же робітни­ків у Франції чи в Італії. Крім того, у загальному обсязі виробни­цтва, й особливо експорту, питома вага найбільш прогресивної або унікальної продукції в деяких галузях промисловості США вища, ніж в інших країнах, що також підвищує загальний рівень американських цін.

Як правило, найконкурентнішою за цінами є стандартна й уні­версальна американська продукція, оскільки масовість і високий ступінь автоматизації виробництва такої продукції зменшують вплив на ціни високої вартості робочої сиди. Менш конкуренто­спроможною за цінами є унікальна і крупногабаритна американ­ська промислова продукція (турбогенератори, атомні реактори, прокатні стани тощо), у витратах виробництва якої значну долю займає саме заробітна плата.

У боротьбі за збут таких товарів, як чорні метали, автомобілі, кольорові телевізори, портативні калькулятори, американські фірми все частіше програють конкурентам з інших країн і не тільки на зовнішніх ринках, але й на власному ринку. Так за останні двадцять років на внутрішньому ринку доля американ­ських виробників верстатів спала із 100% до 35%, телефонів — з 99% до 25%, кольорових телевізорів — з 90% до 10%, програ­вачів і відеомагнітофонів — з 90% до 1 %.

На зовнішніх ринках, завдяки найсучаснішій продукції, ши­рокому розвитку внутрікорпораційних постачань американських транснаціональних корпорацій, а також завдяки ефективній сис­темі державного і фірменного кредитування й страхування екс­портних постачань плюс валютний демпінг, американські компа­нії і при високих цінах можуть витримувати конкуренцію.

Серед західноєвропейських експортерів промислових виробів, як правило, найконкурентоспроможкішими є фірми ФРН. Високі темпи оновлення основного капіталу в промисловості країни і порівняно нижчі питомі витрати на робочу силу дозволяють фір­мам ФРН продавати свою продукцію дешевіле, ніж це роблять фірми інших країн.

Дещо особливе місце на світовому ринку промислових товарів займає продукція швейцарської промисловості. Висока якість, унікальність і досконалість конструкцій дають можливість швей­царським фірмам інколи здійснювати постачання за цінами, які перевищують ціни усіх інших західноєвропейських експортерів.

За багатьма видами промислової продукції (побутова електрон­на техніка, кораблі, підшипники, чорні метали), не секрет, най­більш конкурентоспроможного рівня цін досягли фірми Японії. Висока продуктивність праці, сучасний технічний рівень вироб­ництва в поєднанні з відносно низьким рівнем заробітної плати робітників дають можливість японським фірмам успішно конкурувати на зовнішніх ринках з фірмами інших країн.

У результаті інтенсивного процесу індустріалізації в останні роки усе помітнішу роль стали грати на світовому ринку промис­лової наукомісткої продукції нові індустріальні країни (НІК). Найвищими темпами НІК розвивають експорт електронної про­мислової продукції, а в деяких з них (Південна Корея, Сінгапур) швидко росте виробництво окремих елементів авіакосмічної тех­ніки. Активну участь у розвитку виробничо-експортної бази наукомістких галузей промисловості НІК бере іноземний капітал в особі провідних транснаціональних корпорацій (ТНК) розвине­них країн. Притік західних капіталів у НІК стимулюється висо­кою прибутковістю інвестицій, оскільки витрати виробництва в цих країнах набагато нижчі, ніж в промислово розвинених краї­нах. Наприклад, витрати ТНК на заробітну плату робітників у нових індустріальних країнах у середньому в 10—15 разів мен­ші, ніж в країнах базування.. Що стосується технічного рівня про­дукції, то він цілком відповідає вимогам світового ринку, так як

така продукція, як правило, виготовляється за технологіями, що надаються провідними ТНК.

Саме таке поєднання низьких витрат виробництва з високим науково-технічним рівнем дає можливість новим індустріальним країнам експортувати свою продукцію за низькими цінами і в той же час отримувати значні прибутки (велика частина яких. правда, потрапляє в сейфи ТНК).

Таким чином, специфіка економічного і науково-технічного розвитку окремих країн прямо або побічно, поряд з іншими ціноутворюючими факторами, впливає на світові товарні ціни. То­му аналіз динаміки та рівня цін на ринку обов'язково повинен включати кількісну оцінку різниці в рівнях цих фірм різних країн і враховувати виявлені причини цієї різниці.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал