Дешева іноземна робоча сила

Ті, хто підтримує цей аргумент, вважають, що за допомогою протекціонізму вітчизняні фірми і робітники можуть бути захищені від руйнівної конкуренції з боку тих країн, де низька зарплата. Іншими словами, без захисних заходів з боку держави, вітчизняні працівники можуть отримувати таку ж низьку заробітну плату, як робітники з менш розвинутих країн. Розглянемо, однак, що відбувається, коли добре оплачуваний юрист наймає підлітка для роботи «на підхваті» за 4 долари за годину. Чи збідніє юрист? Ні. Навіть, навпаки, виграє, бо тепер у юриста з'явиться більше часу, щоб вести більше справ. Так само, якщо (наприклад) американські робітники сконцетрувались на виробництві високо-цінної складної продуції, то це дає можливість американським фірмам сплачувати високу заробітну плату робітникам США. Ця можливість залежатиме від того, як довго збережеться високий рівень людського капітале у Сполучених Штатах. Більше того, рівень заробітної плати, що виплачується робітникам-іноземцям, сам по собі не означає, що вироблюваний ними товар буде дешевим. Для того, щоб це довести, потрібно порівняти заробітну плату і продуктивність робітників обох країн. Якщо більш високооп-лачуваний американський робітник має більшу продуктивність, то він може успішно конкурувати, не побоюючись при цьому, що йому будуть менше платити. Аргумент, що висувається на користь протекціонізму, виявляється, отже, досить спірним, бо існують витрати на робочу силу, котрі мають більшу значущість, ніж рівень заробітної плати. Це видно з такої формули:

Наведемо близький до дійсності приклад. Припустимо, що американський робітник, маючи більш високу продуктивність праці, виготовляє на день 10 моторів і отримує 80 доларів. Витрати на робочу силу в моторі, зробленому в США, становитумуть 8 доларів. Мексиканський виробник виплачує робітникові, який виготовляє за день лише 2 мотори, еквівалент 20 доларів США. Витрати на робочу силу у зробленому в Мексиці моторі, становитимуть 10 доларів. Це більше, ніж за мотор, зроблений в США, незважаючи на «вигоду від дешевої робочої сили». Ясно, що за такої ситуації імпорт товарів (моторів) до Сполучених Штатів з країн з «низьким рівнем заробітної плати» не може бути більш дешевим.

Припустимо, що вітчзняні робітники все ж не зможуть конкурувати в одній з будь-яких галузей. Однак це не означає, що вони не будуть мати відносної переваги в іншій галузі. Торгівля, що грунтується на принципі порівняльних переваг, є взаємовигідною. І навпаки, ігнорування цього принципа знижує загальний обсяг продукції і рівень життя в обох країнах.