Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема № 10.






«Перитонеальний синдром:

Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорація тонкої та товстої кишок»

Модуль 1. Абдомінальна хірургія.

Змістовий модуль 1. Ургентна абдомінальна хірургія.

Тема № 10. Перитонеальний синдром в наслідок перфорації шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорації тонкої та товстої кишок.

Визначення: Перитонеальний синдром виникає як ускладнення, а точніше закономірний наслідок, або етап негативного розвитку різних гострих хірургічних захворювань і травм органів черевної порожнини. При підозрі на виникнення перитонеального синдрому хворому показана термінова консультація хірурга, а при його підтвердженні - термінова госпіталізація в хірургічне відділення для дообстеження та виконання ургентної операції.

Найбільш частими причинами перитонеального синдрому є перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорація тонкої та товстої кишок, деструктивні форми гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту (панкреонекроз), гостра кишкова непрохідність.

1. Перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки – При прориві ураженого виразковою хворобою шлунку або дванадцятипалої кишки, злоякісної пухлини шлунку або травматичному ушкодженні органу, у вільну черевну порожнину надходить гастродуоденальний вміст, який діє на очеревину як хімічний, фізичний, а потім і бактериальний подразник з наступним розвитком перитоніту.

2. Перфорація тонкої та товстої кишок - Виникає як ускладнення хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту, злоякісної пухлини товстої кишки при розпаді та непрохідності, черевному тифі з наступним розвитком перитоніту.

Клінічні прояви перфоративної виразки:

А) Основні симптоми перфоративної виразки (тріада Мондора):

- раптово виникаючий різкий (" кинджальний") біль у верхньому відділі живота;

- виразковий анамнез або характерні " шлункові" скарги;

- дошкоподібне напруження м’язів передньої черевної стінки.

Б) Другоряднісимптоми перфоративної виразки:

- загальносоматичні порушення (утруднене дихання, брадикардія з переходом у тахікардію, зниження артеріального тиску);

- функціональні порушення (одноразове блювання, спрага, сухість у роті, загальна слабкість, затримка дефекації);

- об’єктивні прояви (вимушене положення в ліжку - лежачи на спині з підтягнутими до живота стегнами, блідість шкірних покривів, холодний липкий піт, позитивні патогномонічні симптоми).

В) Анамнез захворювання:

- наявність виразки в анамнезі - у 80-90% хворих;

- " німі" виразки - у 10-15% хворих;

- наявність продромальних симптомів (біль, нудота, блювання).

Г) Клінічні прояви залежать від стадії захворювання:

- стадія шоку (до 6 годин з початку перфорації);

- стадія уявного благополуччя (6-12 годин з початку перфорації);

- стадія перитоніту (понад 12 годин з початку перфорації).

Фактори, що впливають на клініку перфоративної виразки:

- стадія клінічного процесу (шок, уявне благополуччя, перитоніт);

- особливості перебігу або локалізації перфорації (прикрита перфорація, атипова перфорація);

- стан захисних сил організму;

- сполучення перфорації з іншими ускладненнями виразкової хвороби (кровотеча, пенетрація, стеноз).

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

1.Формування попереднього діагнозу

2.Діагностична програма та аналіз одержаних даних

3.Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

4.Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

5.Програма лікування:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Знеболення

Д) Післяопераційне лікування

Е) Реабілітація хворих

 

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за темою – Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: Перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорація тонкої та товстої кишок, яка відноситься до перитонеального синдрому.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1.Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

2.Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

- обґрунтування попереднього діагнозу

- визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

- проведення диференційної діагностики

- формування клінічного діагнозу

- визначення програми лікування

3.Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

- аналіз оглядових рентгенограм при перфорації порожнинного органу

- проведення проби Неймарка.

 

Інформаційна частина методичної розробки

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика очеревини: парієтальна та вісцеральна очеревина, кровопостачання очеревини та шляхи відтоку лімфи від неї

2.Фізіологія – функція очеревини

3.Патологічна фізіологія – порушення функції органів та систем при перитоніті: дистрес легень, печінкова, ниркова та поліорганна недостатність

4.Патологічна анатомія – морфологічні зміни при перитоніті в очеревині, внутрішніх органах черевної порожнини та позачеревного простору

5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія – місце мікробного та імунного факторів у виникненні і розвитку перитоніту, змін в очеревині та органах черевної порожнини, системних порушень організму

6.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фі-

зикального обстеження хворого

7.Рентгенологія – опис та аналіз рентгенологічних ознаків при перитоніті

8.Анестезіологія та інтенсивна терапія – принципи ведення хворого з перитонітом та його підготовка до операції, методи знеболення і відновлення балансу організму.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу перитоніту при перфорації порожнистого органу (опитування хворого та фізикальне обстеження, в тому числі, визначення патогномонічних симптомів)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювань, що призвели до розвитку перитоніту

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6. Формування лікувальної програми при перитоніті.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми перитонеального синдрому.

2.Визначення захворювань, які ускладнюються розвитком гострого перитоніту.

3.Причини та механізм розвитку перитонеального синдрому.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) гострого перитоніту, перфорації шлунку та ДПК, перфорації тонкої та товстої кишок.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при захворюваннях, що призводять до розвитку перитоніту.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації та принципи формування клінічного діагнозу при захворюваннях, що призводять до розвитку перитонеального синдрому.

9.Обґрунтування організаційно-лікувальної програми та реабілітації хворих.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Аналіз оглядових рентгенограм при перфорації порожнинного органу.

2. Проведення проби Неймарка.

1. Аналіз оглядових рентгенограм при перфорації порожнинного органу

Безконтрастне рентгенологічне дослідження повинно виконуватись при мінімальній підозрі на гостре хірургічне захворювання та при травмі органів черевної порожнини. Виконується в положенні хворого стоя. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини звертають увагу на затінення, яке пізніше утворює горизонтальний рівень рідини з газовим пузирем, або множинні кульки газу на місці виникнення перитоніту, а потім переходять до піддіафрагмального простору, де зливаючись утворюють великий пузир воздуху з горизонтальним рівнем. Перфорація або розрив порожнинних органів черевної порожнини утворює вільний газ в черевній порожнині під куполами діафрагми у вигляді серповидної полоски.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал