Стилі та жанри сучасної української літературної мови

Стилі мови – це типи її функціонування, її структурно-функціональні варіанти, які обслуговують різні види людської діяльності і відрізняються один від одного сукупностями і системами ознак, достатніми для інтуїтивного розпізнавання цих варіантів у мовному спілкуванні.

Стиль мови – це функціональний різновид мови, система мовних одиниць, прийомів їх виокремлення та використання, обумовлених соціальними завданнями мовлення.

Усі стилі мають усну й писемну форму, хоча усна більш притаманна розмовному стилеві, а іншим - переважно писемна. Оскільки останні сформувалися на книжній основі їх називають книжними.

Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену системі стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий, конфесійний. Традиційно виділяють п’ять стилів мови: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний. Поряд із функціональними стилями, ураховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та ін.

Стилі мови не становлять замкнутих систем, між ними існує взаємодія, вони впливають один на одного.

Оскільки суспільні функції часто переплітаються, то й стилі не є відособленими один від одного, кожен з них має в собі елемент іншого. Крім того, в кожному стилі переважають загальномовні, міжстильові засоби, хоч кожному з них властиві специфічні елементи з однаковими стилістичним забарвленням, з єдиними нормами слововживання. В межах кожного функціонального стилю сформовано свої різновиди – підстилі, які точніше й доцільніше допомагають відображати певні види спілкування й реалізувати конкретні завдання.

У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Жанри відповідають типовим ситуаціям мовленнєвого спілкування, типовим темам, формулам мовленнєвого етикету (в ситуаціях прощання, прохання тощо). Жанри – це різновиди текстів певного стилю, що різняться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками.