Практична робота № 5

ТЕМА: Вибір структури складської системи дільниці.

МЕТА: Закріпити теоретичні знання та сформувати практичні уміння вибору структури складської системи дільниці.

Дидактичні засоби: комплект довідкових таблиць:

Таблиця 1. Норми технологічного проектування для визначення числа комірників, обслуговуючих склади цехів механоскладального виробництва.

Рекомендована література:

1 М.С. Когут Механоскладальні цехи та дільниці у машинобудуванні: Підручник. – Львів, Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 2000 – 352 с.

2 Мельников Г.Н., Вороненко В.П. Проектирование механосборочных цехов; Учебник для студентов машиностроительных специальностей вузов – М; Машиностроение, 1990 – 352 с.

3 А.В. Нерубащенко, В.А. Гайворонський. Методичний посібникз вивчення дисциплін«Механоскладальні дільниці та цехи у машинобудуванні», «Основи проектування цехів»для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності6.090200 «Технологія машинобудування» та 5.05050302 «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях».

Методичні вказівки щодо виконання практичної роботи

Згідно з вихідними даними індивідуального завдання до практичної роботи (додаток А), необхідно:

1 Проаналізувати вихідні дані (номер варіанта відповідає номеру за списком у журналі групи).

2 Згідно з вихідними даними розрахувати площу складу матеріалів і заготовок на дільниці механічної обробки для умов серійного виробництва, а також площу складу готових деталей і вузлів.

3 Відповідно до норм визначення чисельності комірників, які обслуговують склад матеріалів і заготовок механічного цеху, необхідно встановити чисельність комірників (таблиця 1).

4 Дати рекомендації щодо можливого удосконалення структури складського приміщення.

5 Проаналізувати результати практичної роботи та зробити висновок.

6 Дати письмові відповіді на питання для самоперевірки.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА РОБОТИ

Призначення та класифікація складів машинобудівних підприємств

Склади в сучасному машинобудівному виробництві виконують важливу роль регулятора технологічного процесу, підтримуючи і задаючи його ритм, будучи своєрідним демпфером відхилень від синхронності і нерівномірності виробничих циклів. Важлива роль складів пояснюється ще і тим, що вони призначені не тільки для тимчасового накопичення вантажів. На них виконують, окрім операцій складування вантажів, ще і внутрішньоскладські розвантажувальні, транспортні, вантажні, сортувальні, комплектувальні і проміжні перевантажувальні операції, а також деякі технологічні операції, якими починаються або закінчуються виробничі процеси: підбір технологічних комплектів, передмонтажні роботи, орієнтація і фіксація заготовок на касетах і супутниках, технічний контроль.

Основна мета створення і функціонування будь-якого складу полягає в тому, щоб приймати з транспорту вантажопотік з одними параметрами, переробляти і видавати його на інший транспорт з іншими параметрами і виконувати це перетворення з мінімальними приведеними витратами.

За організаційною структурою розрізняють централізовані і децентралізовані складські системи. У першому випадку створюють один склад або більше складів, розміщених в одному місці, при децентралізованій системі – декілька складів відповідно до їх функціонального призначення.

За функціональним призначенням цехові склади розділяють на склади напівфабрикатів, матеріалів і заготовок, міжопераційні і проміжні склади, склади готової продукції.

За ступенем механізації і автоматизації розрізняють механізовані і автоматизовані склади.

За технологією робіт розділяють на склади комплектування і склади, призначені для зберігання вантажів, що поступають в тарі. У складах комплектувань комплектують транспортну партію відповідно до планового завдання: ці склади розділяють на склади, що видають комплекти напівфабрикатів одного найменування, і склади, що видають комплекти напівфабрикатів різних найменувань.

За видом складування склади ділять на штабельні і стелажні.

За висотою зберігання розрізняють низькі (до 5 м), середні (5-8 м) і висотні (понад 8 м) склади, а за компоновкою – прямоточні і тупикові.

Структури складів і їх розміщення значною мірою визначаються типом виробництва і характером технологічного процесу.

Основними початковими даними є зведення про номенклатуру вантажів. При невеликій кількості найменувань вантажів (до декількох десятків) вказують точні назви вантажів всієї номенклатури. Якщо вантажі поступають в тарі, то за одиницю вантажу приймають одну тару.

При великій номенклатурі необхідно розділяти вантажі на групи. В процесі формування груп і вибору типового представника кожної групи слід враховувати сумісність вантажів за технологічними, санітарно-технічними, протипожежними та іншими умовами, фізична подібність вантажів, близькість габаритних розмірів, маси (зокрема об’ємної), технології переробки вантажів на складі, умов зберігання, розмірів партії.

Рекомендації щодо виконання практичної частини роботи

(розрахунок основних параметрів складів напівфабрикатів, матеріалів і заготовок, міжопераційних і проміжних складів)

Склади проектують за одну стадію (робочий проект) або за дві стадії (проект і робоча документація). Робочий проект складу виконують зазвичай за два етапи. На першому етапі визначають технічну можливість і економічну доцільність основних технологічних, конструктивних і об’ємно-планувальних вирішень складської системи, а на другому розробляють робочі креслення складу. При великому об’ємі випуску доцільно організовувати склади напівфабрикатів, матеріалів і заготовок при відповідних цехах-споживачах.

В умовах великосерійного і масового виробництва склади матеріалів і заготовок розташовують в окремому приміщенні. В одиничному і серійному виробництві в механоскладальних і допоміжних цехах організовують цехові склади, які розміщують на початку прольотів відповідно до типових технологічних процесів. У цехах масового і великосерійного виробництва для зберігання заготовок передбачають майданчики на початку потокової лінії.

Площа складу матеріалів і заготовок, (м ²) визначається за формулою:

, м²

де А – час зберігання заготовок на складі, дні; [2, табл. 6.2, с. 153]

Q – маса вантажу, який зберігається протягом року, тонн;

q – допустима вантажонапруженість площі складу тонн/м²;

[2, табл. 6.2, с. 153]

К – коефіцієнт використання площі складу з урахуванням проходів та проїздів; К = 0, 5...0, 65;

m – кількість робочих днів у році, днів.

Склад готових деталей та вузлів, (м ²) передбачається тільки в одиничному та серійному виробництві. У масовому виробництві готові деталі безпосередньо надходять на складання. Площа складу визначається за формулою:

, м²

де А – час зберігання заготовок на складі, дні; [2, табл. 6.2, с.153]

Q – маса вантажу, який зберігається протягом року, тонн;

q - допустима вантажонапруженість площі складу тонн/м²;

[2, табл. 6.2, с. 153]

К – коефіцієнт використання площі складу з урахуванням проходів та проїздів; К = 0, 5...0, 65;

m – кількість робочих днів у році, днів.

Міжопераційні склади призначаються для зберігання деталей при переході від однієї операції до іншої і проектуються тільки при непотоковому виробництві для заготовок, що пройшли контроль після попередньої обробки і які чекають відправки на наступну операцію.

Невеликий міжопераційний запас напівфабрикатів в умовах потокового виробництва знаходиться безпосередньо біля верстатів або на підвісному конвеєрі.

Проміжний склад є місцем накопичення і зберігання остаточно оброблених деталей. Крім того, на нього поступають деталі і вузли, необхідні для комплектування збірки, з інших цехів і підприємств.

В умовах непотокового виробництва проміжний склад організовують у вигляді окремого приміщення. При потоковому виробництві необхідні запаси готової продукції складуються біля складальних місць або розміщуються над конвеєрами в підвішеному стані.

При укрупненому проектуванні цехів площу складів визначають на підставі нормативних даних про запаси зберігання заготовок, напівфабрикатів і готових деталей, використовуючи техніко-економічні показники аналогічних цехів.

Число комірників, які обслуговують склади цехів механоскладального виробництва, визначають при укрупненому проектуванні залежно від числа виробничих верстатів у механічних та допоміжних цехах і кількості виробничих робочих в складальних цехах за приведеними в таблиці 7 нормами.

При детальних розрахунках складів враховують номенклатуру заготовок, напівфабрикатів, деталей і визначають основні параметри складу потрібну кількість тари, число осередків, секцій, стелажів, підйомно-транспортного і складського устаткування і на основі планування уточнюють потрібну площу і визначають потрібну кількість працівників.