Приклад виконання практичного завдання

Умова завдання: Необхідно розрахувати площу складу матеріалів і заготовок на дільниці механічної обробки для умов серійного виробництва, а також площу складу готових деталей і вузлів, при умові що кількість робочих днів у році складає 254 дні, вага вантажу, який зберігається на складі протягом року становить Q = 5500 кг, а також визначити чисельність комірників, які обслуговують склад для зберігання матеріалів та заготовок.

Розв’язок:

1 Знаходимо площу складу для зберігання матеріалів та заготовок

Цеховий склад матеріалів та заготовок передбачається тільки в одиничному та серійному виробництві. Так як в нас тип виробництва – серійний, то площа складу визначається за формулою:

, м²

де A – час зберігання заготовок на складі, дні; приймаємо А = 8 днів;

[2, табл. 6.2, с. 153];

Q – маса вантажу, який зберігається на складі протягом року, кг; Q = 5500 кг;

q – допустима вантажонапруженість площі складу тон/м²; q = 3 тонн/м²;

[2, табл. 6.2, с. 153]

К – коефіцієнт використання площі складу з урахуванням проходів та проїздів; К = 0, 5…0, 65, приймаємо К=0, 6;

m – кількість робочих днів у році, дні; m = 254 дні (за умовою).

м²

2 Знаходимо площу складу для зберігання готових деталей та вузлів

Склад готових деталей та вузлів передбачається тільки в одиничному та серійному виробництві. Площа складу визначається за формулою:

, м²

де A – час зберігання заготовок на складі, дні; приймаємо А = 7 днів;

[ 2, табл. 6.2, с. 153]

Q – маса вантажу, який зберігається протягом року, кг; Q = 5 500 кг;

q – допустима вантажонапруженість площі складу тонн/м²; q = 2 т/м²;

[2, табл. 6.2, с. 153]

К – коефіцієнт використання площі складу з урахуванням проходів та проїздів; К = 0, 5…0, 65, приймаємо К=0, 65;

m – кількість робочих днів у році, дні; m = 254 дні (за умовою).

м²

3 За табл. 7 поданих методичних вказівок визначаємо число комірників, які обслуговують склади для зберігання матеріалів та заготовок – 135 чоловік.

Відповідь: площа складу для зберігання матеріалів та заготовок становить 97 м²; площа складу для зберігання готових деталей та вузлів становить 117 м²; число комірників, які обслуговують склади для зберігання матеріалів та заготовок – 135 чоловік.

Рекомендації щодо можливого удосконалення

структури складського приміщення.

Для організації безперебійного постачання, розміщення, зберігання і видачі матеріальних запасів у виробництво велику роль відіграє правильно організоване складське господарство, тому що в діяльності підприємства не завжди можна добитися повного узгодження темпів постачання матеріальних ресурсів, темпів виробництва і збуту готової продукції. Основні функції складського господарства – це акумуляція матеріальних ресурсів в об’ємах і номенклатурі, достатніх для безперервності процесу виробництва; належне зберігання і облік матеріалів; планомірне, безперебійне і комплектне постачання цехів і ділянок матеріальними ресурсами; підготовка матеріалів до їх безпосереднього споживання, здійснення комплексу операцій, пов’язаних з виконанням контролю, сортування, консервації матеріалів. Тому для покращення функціонування складського виробництва необхідно впроваджувати такі варіанти обліку матеріальних запасів на складах підприємства.

Аналітичний облік матеріальних запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Аналітичні рахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотно-сальдових відомостях. Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберіганням і рухом матеріальних цінностей, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для підведення підсумків інвентаризації.

Сортовий – на кожен вид матеріалів на підставі первинних документів відкривається картка аналітичного обліку, де їх обліковують в натуральному і грошовому вираженні. Оборотні відомості аналітичного обліку складаються по закінченні звітного періоду. З даними карток складського обліку порівнюються залишки та обороти по них.

Партіонний – первинні документи групуються за номенклатурними номерами, і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів заносяться до оборотних відомостей. Оборотні відомості складаються в натуральному і грошовому вираженні по кожному складу і для кожного рахунку.

Сальдовий (оперативно-бухгалтерський) метод обліку базується на використанні регістрів аналітичного обліку карток складського обліку. Щоденно працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів надходження і витрачання матеріалів на складі і підтверджується залишок по картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого числа місяця залишок по кожному номенклатурному номеру переноситься до відомості обліку залишків матеріалів на складі (без виділення оборотів витрат і надходження матеріалів). На підставі даних зведеної відомості виводяться підсумки по складу. Облік значно спрощується при використанні в складському обліку комп’ютерної техніки. У цьому випадку всі прибутково-видаткові документи обробляються щоденно або в міру їх надходження зі складів. Для забезпечення інформації для потреб управління на виробництві важливе значення має розробка методики обліку наявності і руху матеріалів, яка б відповідала потребам підприємства і Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку. Тим більше, що раніше діючі методики обліку товарно-матеріальних цінностей, які були вироблені наукою і практикою, протягом останніх років в деякій мірі втратили актуальність і в основному були орієнтовані на систему ручної праці в умовах так званих планових регульованих державою цін. Все це вимагає удосконалення і нових підходів щодо організації і методики аналітичного обліку наявності і руху матеріалів, що є однією із самих важливих і найбільш трудомістких ділянок бухгалтерського обліку. Важливість і трудомісткість ведення кількісного аналітичного обліку матеріальних запасів, значні їх якісні показники зумовили необхідність пошуку більш раціональних методів обліку матеріальних запасів з метою усунення дублювання одних і тих самих операцій.

Різновидом оперативно-бухгалтерського обліку є так званий оперативно-груповий аналітичний метод обліку матеріальних запасів, де їх облік ведеться в розрізі їх видів, груп і підгруп. Практика показує, що для обліку за групами матеріалів доцільно, щоб у групу входило не більше 100 їх найменувань тому, що це полегшує і прискорює процес виявлення можливих помилок. Для підвищення ефективності оперативно-бухгалтерського методу обліку матеріальних запасів доцільно здійснити деталізацію їх груп на кілька підгруп з тим розрахунком, щоб в підгрупі не була велика кількість найменувань матеріалів, що дозволить обмежити обсяг записів для обліку їх руху та перевірки. Це можна досягти шляхом щомісячного складання, так званих часткових нагромаджувальних відомостей з надходження і вибуття матеріальних цінностей в межах їх кожної підгрупи, що підвищує оперативність виявлення можливих помилок у складському і бухгалтерському обліку. До того ж, слід зазначити, що при автоматизованому обліку програма дозволяє без зайвих зусиль формувати нагромаджувальні відомості в аналітичному розрізі як за групами і підгрупами матеріалів, так і за окремими їх видами і сортами за будь-який період.

Ще одне проблемне питання щодо обліку виробничих запасів є ведення і обробка первинних і зведених документів. Тому основним напрямком удосконалення обліку виробничих запасів є покращення первинного і зведеного обліку, насамперед, за рахунок створенням уніфікованих форм.

Питання для самоперевірки

1 Наведіть класифікацію складів машинобудівного підприємства.

2 Чи включають до числа основних функцій складів, окрім операцій складування і тимчасового накопичення вантажів, ще які-небудь технологічні операції?

3 Як залежить структура складів від типу виробництва і характеру технологічного процесу?

4 Обґрунтуйте чи залежать норми вантажопідйомності площі складів від типу виробництва.

5 Обґрунтуйте чи є можливим визначення числа комірників, які обслуговують склади цехів механоскладального виробництва, залежно від площі складів.

6 Охарактеризуйте чи включає загальна площа складу площі під’їздних шляхів, проходів, проїздів, службових приміщень.

7 Як Ви вважаєте, чи враховують при визначенні чисельності робочих, зайнятих на навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських роботах, додаткові роботи, пов’язані з обслуговуванням складу?

ДОДАТОК А

Таблиця вихідних даних до виконання практичної роботи № 5

Згідно з вихідними даними необхідно розрахувати площу складу матеріалів і заготовок на дільниці механічної обробки для умов серійного виробництва, а також площу складу готових деталей і вузлів і визначити чисельність комірників, які обслуговують склад для зберігання матеріалів та заготовок.

* висота складського приміщення становить до 8, 4 м.

ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ

Таблиця 1. Норми технологічного проектування для визначення числа комірників, які обслуговують склади цехів механоскладального виробництва