Тема 5.1Тенденції розвитку світового господарства

1. Світове господарство: поняття, основні етапи розвитку

2. Глобальні економічні проблеми

3. Основні форми економічних зв’язків. Інтернаціоналізація господарського життя й економічна інтеграція. Вивіз капіталу. Світова торгівля

4. Світова валютна система

1. Світове господарство – це сукупність національних господарств та економічних взаємозв’язків між ними, або сукупність виробничих відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях.

Необхідність економічних зв’язків між країнами:

1) Виживання в умовах надмірного нарощування ядерного потенціалу і загрози ядерної війни;

2) Розгортання науково-технічної революції;

3) Необхідність спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні;

4) Розв’язання глобальних проблем, екстремальні ситуації, спільне освоєння багатств Світового океану та космосу і т.д.

2. Глобальні проблеми:

1) Відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру;

2) Необхідність ефективної та комплексної охорони довкілля;

3) Ліквідація відсталості країн, що розвиваються;

4) Продовольча, сировинна, енергетична та демографічна проблеми;

5) Ліквідація хвороб;

6) Раціональне використання глибин Світового океану та мирне освоєння космічного простору;

7) Проблема розвитку самої людини, охорони її прав, перспективи забезпечення її гідного майбутнього.

8)

3. Основою світового господарства є міжнародний поділ праці, на базі якого розвиваються такі форми міжнародних економічних відносин, як міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна міграція робочої сили та міжнародна економічна інтеграція.

Світовий ринок – сукупність національних ринків окремих країн у взаємодії, пов’язаних між собою стійкими товарно-грошовими відносинами.

Державне регулювання зовнішньої торгівлі:

1) Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним кампаніям у проникненні на зовнішній ринок.

2) Лібералізм – державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі.

Міжнародний рух капіталу. Суб’єкти вивезення капіталу – ТНК, держави та наддержавні органи.

Форми вивезення капіталу – підприємницький і позичковий. Вивезення підприємницького капіталу означає інвестиції у промисловість, транспорт, с \ г та банківські підприємства. Позичковий капітал вивозять у формі коротко- або довготермінових позичок і кредитів.

Міжнародна економічна інтеграція. Утворення та функціонування Європейського економічного співтовариства.Маастрихтським договором 1991р. Було утворено Європейський союз. Результати діяльності ЄС:

- закладення основ митного союзу;

- надання права вільного пересування в межах співтовариства без паспортів і віз громадянам інтегрованих країн;

- взаємне визнання свідоцтв і дипломів про освіту;

- проведення спільної с \ г політики;

- надання пільг компаніям у здійсненні взаємних інвестицій;

- досягнення значного прогресу щодо вільного переміщення товарів і послуг, робочої сили та капіталів;

- введення єдиної валюти – євро.

4. Світова валютна система виникла наприкінці ХІХ ст.

Бреттон-Вудська валютна система (1944р.). Елементи:

1) функціонування золото-доларового стандарту.

2) Фіксація ринкових курсів валют у межах не більше 1% від золотих та доларових паритетів.

3) прирівнювання долара до золота на основі фінансової ринкової ціни на золото.

4) взаємна оборотність усіх валют.

Органом валютного регулювання став МВФ.

Ямайська валютна система(1976р.). Принципи:

1) перехід до плаваючих курсів та перетворення СДР на світовий грошовий еталон. Багато-валютний стандарт.

2) юридичне закріплення процесу демонетизації золота.

3) посилення міждержавного валютного регулювання.