ЛІТЕРАТУРА. 2. Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т

1. Гражданское право: В 2-х т. Том 1: Учебник/ Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., пере раб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2003.

2. Гусев А.Н. Гражданское право: Учебник: В 3 т. – М.: ИНФРА-М., 2003

3. Ромовська З. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атака, 2005. – 560 с.

4. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 960 с.

5. Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти [Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000.

6. Цивільне право України: Підручник / За ред. Я. М. Шевченко. У 2-х т. – К.: Ін Юре. – 2003. Т. 1 – 520 с.

7. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн./ О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та інш.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

8. Хатнюк Н.С. Умови дійсності правочинів // Держава і право. – Вип.. 11. – К.: 2001. – С. 283-289.

9. Ариванюк Т. До питання про укладення угод за участю подружжя // Право України. - 2001.- № 9.- С. 61.

10. Безклубний І. Місце банківських правочинів у системі цивільних правочинів // Підприємство, господарство і право. – 2004. - № 9. – С. 12-17.

11. Дзера О. Загальні положення про правочинність в Цивільному кодексі України // Юридична Україна. - 2003.- № 7.- С. 24-27.

12. Кучер В. Поняття реституції в контексті нового цивільного законодавства України //Підприємство, господарство і право. – 2004. - № 11. – С. 13-16.

13. Сахару Д. Поняття та види форми правочину // Підприємство, господарство і право. – 2011. - № 12. – С.12-15.

НОРМАТИВНІ АКТИ

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.

2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44.- Ст. 356.

3. Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є. О., Калитенко О. М. / Х.: Одисей. – 2003.

4. Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19-22.- Ст. 144.

6. Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая.

7. Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 139.

8. Про судову практику у справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р.

№ 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. К.: Видавництво А.С.К., 2003. — С. 74-78.

9. Щодо визнання угод недійсними: Постанова Вищого Господарського Суду України від 19 грудня 2002 р. // Галицькі контракти. - 2003. - № 7.

Тема № 6

Визнання право чину недійсним як спосіб захисту цивільних прав і інтересів

Приблизний план

Вступ

1. Загальні положення про недійсні правочини.

1.1. Поняття недійсності правочину.

1.2. Види недійсних правочинів.

2. Порядок і правові наслідки визнання правочину недійсним.

2.1. Порядок визнання правочину недійсним.

2.2 Наслідки визнання недійсного правочину з дефектами суб’єктного составу.

2.3. Наслідки визнання недійсного правочину з дефектами волі.

2.4. Наслідки визнання недійсного правочину з дефектами форми.

2.5. Наслідки визнання недійсного правочину з дефектами змісту та порядку укладення правочину.

Висновки

Література

Методичні вказівки

Приступаючи до аналізу загальних положень про недійсні правочини студент, слухач повинен з'ясувати, що визнання правочину недійсним розглядається як спосіб захисту цивільних прав, що є новелою цивільного законодавства. Далі необхідно дати визначення цього поняття та детально проаналізувати види недійсних правочинів, зазначивши, що новий ЦК України виходить з необхідності поділу вказаних правочинів на нікчемні та заперечуванні. При цьому вперше в цивільному законодавстві вживається вказана термінологія, розроблена цивілістичною наукою. Водночас істотною новелою нового ЦК є відмова від поняття „мнима угода” та введення поняття „фіктивний правочин”. Кодекс також надає право суду визнавати нікчемний правочин дійсним у випадках, зазначених у відповідних статтях.

Завершити розгляд загальних положень недійсного правочину необхідно розкриттям питання з якого моменту він є недійсним, вказати якщо за недійсними правочинами права та обов’язки передбачалися на майбутнє можливе настання їх у майбутньому припиняється чи ні, а також з'ясувати питання можливості визнання правочину недійсним і після смерті особи, яка була її учасником.

Аналізуючи друге питання студент та слухач повинен пояснити порядок та правові наслідки визнання правочину недійсним (одностороння, двостороння реституція та недопущення реституції, як конфіскаційного заходу, що відносяться до публічного права, новим ЦК України він не передбачається, хоча ці положення збереглися в ЦК країн СНД), при цьому з'ясувавши в чому полягає різниця між поняттями " визнання правочину недійсним" і " розірвання правочину (договору)".

Завершити написання курсової роботи доцільно аналізом питання відносно класифікації недійсних правочинів залежно від того, які з умов правочину будуть визнані неналежними (дефектними) – це (правочини з пороком суб'єктного складу; правочини з пороками волі; правочини з пороком змісту; правочини з пороками форми та інші). З урахування цього студенту та слухачеві необхідно розглянути вказані недійсні правочини, висвітливши нові підходи законодавця, які знайшли своє закріплення в ЦК України.