Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нормативні акти. 1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996. 2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. - Ст. 356. 3. Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є.О., Калитенко О. М. / Х.: Одисей. – 2003. 4. Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135. 5. Гражданский процессуальный кодекс Украины // Голос Украины. – 2004. - № 89 (3339), 91(3341). – 18, 20 мая. 6. Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 28.03.72 г. № 3. " О судебной практике по делам о признании гражданина ограниченно дееспособным или недееспособным" // Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. - 1993. - № 2. 7. Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 р. № 3 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - № 5. – С. 5.
Тема № 3 Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин Приблизний план Вступ. 1. Поняття та ознаки юридичної особи. 1.1. Теорія юридичної особи. 1.2. Юридична особа в системі суб’єктів права. 1.3. Ознаки юридичної особи. 2. Проблеми правосуб’єктності юридичних осіб. 2.1. Правоздатність юридичних осіб. 2.2. Дієздатність юридичних осіб. 2.3. Деліктоздатність юридичних осіб. 3. Створення та припинення юридичної особи. 3.1. Порядок створення.юридичної особи. 3.2. Припинення юридичної особи. 4. Види юридичних осіб. 4.1. Класифікація юридичних осіб. 4.2. Організаційно-правові форми юридичних осіб. Висновки Література
Методичні вказівки
Поряд з фізичними особами суб'єктами цивільного права є різні колективні утворення. Однак для того, щоб бути суб’єктами цивільних правовідносин вони повинні мати статус юридичної особи. Визначення цього статусу і є головна мета даного дослідження. У зв’язку з цим курсант, студент та слухач повинні розглянути поняття юридичної особи, зазначивши, що на відміну від ЦК УРСР ЦК України не дає розгорнутого легального визначення юридичної особи, а вказує лише на найбільш суттєві ознаки щодо його сутності та легальності. Далі слід звернути увагу, що більш деталізований аналіз ознак юридичної особи розглядається у доктрині цивільного права, який є традиційним та на сьогодні принципово не змінився. З урахування цього необхідно не тільки їх перелічити, але й детально проаналізувати. Це дозволить відрізнити юридичну особу від інших соціальних утворень, різноманітних об'єднань, філій та представництв, які не є суб’єктами цивільного права. Велике значення для визначення правового статусу юридичної особи має питання формування уявлень про юридичну особу в праві. При цьому слід мати на увазі, що в цивілістиці існує понад 20 теорій походження юридичної особи, які по різному визначають її сутність. Тому в роботі необхідно не тільки перелічити відповідні теорії, але й надати їм об'єктивну правову оцінку, особливо виділив ті, які адекватно відображають природу юридичної особи, обґрунтував власну думку. Розглядаючи друге питання необхідно вказати, що можливість участі юридичної особи у цивільних правовідносинах визначається через правосуб'єктність юридичної особи, яка характеризується її цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю. Аналізуючи ч. 1 ст. 91 ЦК України, курсант, студент та слухач повинен звернути увагу на те, що законодавець відмовився від конструкції спеціальної правоздатності юридичних осіб, згідно з якою юридична особа могла мати лише такі цивільні права та обов'язки, які були прямо вказані в її установчих документах. Замість цього закріплено правило про те, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки(цивільну правоздатність), як і фізична особа, окрім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, в ЦК України відображена концепція загальної або універсальної правоздатності юридичної особи, якій і необхідно дати відповідний правовий аналіз. Варто підкреслити, що правосуб'єктність юридичних осіб характеризується і її дієздатністю. Вона передбачає можливість для юридичної особи набувати цивільних прав та брати на себе цивільні обов’язки. Відповідно до частини 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. З метою найбільш повної характеристики курсанту, студенту та слухачеві необхідно розглянути види органів юридичної особи, їх склад та компетенцію. Висвітлюючи питання про дієздатність юридичної особи студент, слухач повинен розглянути і цивільну деліктоздатність юридичної особи, звернувши увагу на те, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним їй майном, тобто учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законами. Важливу роль для участі юридичної особи в цивільних правовідносинах відіграє її місцезнаходження, тому студенту, слухачеві доцільно дати правовий аналіз положень ст. 93 ЦК України. Аналізуючи третє питання теми, потрібно вказати, що юридичні особи здійснюють свою діяльність і за межами свого місця знаходження, створюючи відособлені підрозділі (представництва та філії), які не є юридичними особами, однак наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. З урахування цього в роботі необхідно з'ясувати поняття цих структурно і територіально відокремлених частин юридичної особи, а також порядок їх створення та повноваження. З метою більш повного розкриття питання створення юридичних осіб студент та слухач повинен дослідити стадії, порядок та реєстрацію (перереєстрацію) юридичних осіб, а також питання розробки та прийняття засновницьких документів. Стосовно припинення юридичних осіб доцільно дослідити загальні положення про припинення юридичних осіб, питання злиття, приєднання, поділа, перетворення та виділення юридичної особи, підстави та порядок припинення юридичних осіб, проблеми банкрутства та інші питання. Усі передбачені законодавством загальні засади створення, діяльності та припинення юридичних осіб мають певні особливості, залежно від видів юридичних осіб. Тому для розуміння правового статусу юридичної особи вважаємо за необхідне розглянути це питання. Студент, слухач повинен звернути увагу на те, що в науці цивільного права юридичні особи мають більш розгорнуту класифікацію за різними ознаками порівняльно з чинним цивільним законодавством. Стаття 81 ЦК України передбачає тільки загальний поділ юридичних осіб приватного права та публічного права. Крім того, слід звернути увагу, що вперше на рівні законодавства знайшли своє правове закріплення організаційно-правові форми юридичних осіб в залежності від способу визначення правового становища власника майна та становлення порядку здійснення повноважень власника з керування майном, порядку та меж цивільно-правової відповідальності (ст. 83 ЦК України). Дослідженням цього питання доцільно завершити написання курсової роботи.
|