Вказівки щодо виконання окремих тем курсових робіт

Тема №1

Місце цивільного права в системі права України

Приблизний план:

Вступ

1. Поняття цивільного права як приватного права та як галузі права.

1.1. Предмет цивільного права.

1.2 Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин.

1.3. Функції цивільного права.

1.4. Принципи цивільного права та їх загальна характеристика.

2. Система цивільного права.

2.1. Поняття системи цивільного права та її конструктивні елементи.

2.2. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права.

2.3. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ.

3. Джерела цивільного права.

3.1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права.

3.2. Цивільний кодекс України як основне джерело цивільного права.

Висновки

Література

Методичні вказівки

Розглядаючи перше питання студент, слухач повинен звернути увагу на те, що традиційно ще з римських часів загальновизнаним є поділ права на публічне та приватне. Відповідно до нього приватне право призначалось для врегулювання та охорони сфери приватних інтересів особи, які ґрунтуються на началах юридичної рівності сторін, що обумовлено недоторканністю їх приватної власності, свободою договору, судовим захистом їх прав та інтересів тощо. Аналізуючи розвиток приватного права в Україні курсант, студент, слухач має зазначати, що його основою є саме цивільне право, яке більш повно ввібрало в себе всі його ознаки та є фундаментом усього приватного права України. При цьому в роботі необхідно приділити увагу питанню відносно багатозначності поняття „цивільне право” та задля докладного та всебічного аналізу розглянути його як галузь права, як галузь законодавства, як наука і як навчальна дисципліна.

Визначаючи поняття цивільного права як галузі права, необхідно враховувати, що основну роль в цьому відіграють предмет, метод, функції та принципи.

Предметом цивільного права, як галузі права є сукупність відносин, що регулюються його нормами, тобто особисті немайнові та майнові правовідносини. Курсант, студент та слухач повинен звернути увагу на те, що у науці цивільного права дискусійним є питання про включення особистих немайнових відносин до предмету цивільно-правового регулювання. Одні вчені вважають, що вони регулюються цивільним правом тому, що пов'язані з майновими відносинами, а ті, які навіть не пов'язані з майновими через притаманні їм властивості, все-таки піддаються цивільно-правовому регулюванню. На думку інших вчених, особистим немайновим відносинам притаманні такі ж самі ознаки, як і майновим. З урахування цього необхідно висловити свою точку зору, обґрунтувавши її належним чином, а також зазначити на які групи поділяються особисті немайнові відносини та які риси їм притаманні.

Аналізуючи майнові відносини курсанту, студенту, слухачеві треба вказати, що у науковій і навчальній літературі намітилося ряд розбіжностей, які актуалізуються періодично у навчальних виданнях і рідких з цього приводу наукових роботах. Перше, що є суперечливим, - сутність майнових відносин. Друга проблема, що дискутується - специфіка майнових відносин, що регулюються цивільним правом.

Майнові відносини, врегульовані цивільним правом, мають характерні риси. Необхідно вказати які, а також висвітлити проблеми відносно поділу вказаних відносин на групи, відзначивши сучасні тенденції з цього питання в науці.

При розкритті питання стосовно методу регулювання цивільно-правових відносин необхідно дати його визначення та вказати, що в літературі склалось декілька точок зору з цього приводу. Більшість цивілістів виходить з того, що цивільному праву не властивий один і чітко визначений метод. Навпаки інші вчені виходять із запровадженого Й. О. Покровським методу юридичного децентралізму і вважають, що цивільному праву властива не множинність методів, а єдиний метод, що характеризується рядом ознак.

З’ясовуючи питання про функції цивільного права курсант, студент та слухач повинен зазначити, що у навчальній літературі інколи значення функцій принижується або взагалі висловлюється критика щодо доцільності функціональної характеристики цивільного права. Між тим у функціях права проявляється його генеральна ідея і спрямування. Таким чином, спроби висвітлити особливість цивільно-правового регулювання лише за предметом і методом чи за самим методом будуть неповні.

Далі в роботі слід вказати, що у функціях проявляється методологічний бік галузі права, його канва. Вони обумовлені предметом та напрямком цивільно-правового впливу на врегульовані відносини, зокрема поведінку їх учасників задля досягнення певної індивідуальної чи суспільної мети. Всі функції поділяються на дві групи: основні і традиційні. Це питання повинне буди розкрите у курсовій роботі.

Розглядаючи проблеми що до поняття та класифікації принципів цивільного права курсанту, студенту, слухачеві необхідно відзначити, що у науці цивільного права теорія принципів висвітлюється неоднозначно: від тенденції до ототожнювання методу і принципів цивільного права, чи принципів цивільного законодавства і права, до моделювання нових підходів. Здебільшого це проявляється у навчальних виданнях. З введенням у ЦК України статті 3. Загалі засади цивільного законодавства появилась підстава для розмежування принципів як галузі права і як галузі законодавства. Тож якщо поняття цивільного права ширше, чим поняття цивільного законодавства, то можливі певні відхилення від основних правових ідей, що становлять основу цивільного законодавства і цивільного права.

Аналізуючи друге питання теми, потрібно вказати, що як усяке інше право, цивільне право має свою систему. Виходячи з цього студент, слухач має з’ясувати, як визначається поняття «система» та яка система права є загальновизнаною для цивільного права. Далі слід звернути увагу на те, що сучасна доктрина цивільного права виділяє дві його частини: загальну і спеціальну.

Розглядаючи питання співвідношення цивільного права з іншими галузями права студент та слухач повинен вказати, як цивільне право (базова галузь права України) співвідноситься з публічно-правовими та приватноправовими галузями права і законодавством.

Досліджуючи питання про значення цивільного права для органів внутрішніх справ курсант, студент, слухач акцентує увагу на тому, що це питання є одночасно складним та простим. Його складність полягає в тому, що діяльність органів внутрішніх справ проходить у сфері публічного права, більше того, в адміністративному і кримінальному провадженні, специфічній профілактичній та розшуковій діяльності. В той же час така юрисдикційна діяльність часто стикається з необхідністю вирішення низки питань приватноправового характеру. Виходячи з цього необхідно вказати що це за питання та як вони вирішуються.

Аналізуючи третє питання про джерела цивільного права студент, слухач повинен визначити, що як не парадоксально, але джерелом цивільного права є саме право. Такий підхід продиктований закріпленням у ст. 8 Конституції України пріоритету права над законом. Йдеться про природні права, які надані людині незалежно від того, формалізовані вони у якомусь нормативному акті чи ні. Далі слід вказати, що система джерел цивільного права зумовлена конструкцією ст. 4 ЦК України, а потім проаналізувати цю систему.

Слід мати на увазі, що дотепер дискусійним є питання про співвідношення понять «зовнішня форма вираження права» та «джерело права». Сучасна теорія різноджерельного права на відміну від домінуючої раніше теорії державного регулювання відносин дає підстави до джерел цивільного права віднести: - право; - нормативно-правовий документ (нормативний акт); - договір: міжнародно-правовий (Конвенція про права людини), з нормативним змістом (засновницький договір), звичайний цивільно-правовий договір як моно норма права; - звичаї, зокрема звичаї ділового обігу; - судову практику; - аналогію права і аналогію закону. До джерел цивільного права також відноситься прийнята система права, релігія, національний менталітет, уклад економіки, культура тощо.

Завершити написання курсової роботи студенту та слухачеві доцільно аналізом Цивільного кодексу України як основного джерела цивільного права.