Нормативні акти. 1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.

2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

3. Цивільний кодекс України: Коментар.: /Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р./ За загал. ред.: Харитонова Є. О., Калитенко О. М. / Х.: Одисей. – 2003.

4. Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною радою України 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

5. Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 19-22. - Ст. 144.

Тема № 2

Особливості правового положення фізичної особи

як суб’єкта цивільних правовідносин

Приблизний план

Вступ

1. Загальні положення про фізичну особу як учасника особистих немайнових та майнових відносин.

1.1. Поняття фізичної особи.

2. Правоздатність фізичних осіб.

2.1. Поняття цивільної правоздатності фізичних осіб.

2.2. Об’єм цивільної правоздатності фізичної особи.

2.3. Правоздатність іноземців та осіб без громадянства.

3. Цивільна дієздатність фізичних осіб.

3.1. Поняття і види дієздатності фізичних осіб.

3.2. Опіка, піклування, інститут помічників, патронатне виховання.

4. Ім’я і місто проживання фізичної особи як індивідуалізуючи ознака фізичної особи.

4.1 Ім’я фізичної особи та його значення.

4.2 Місце проживання фізичної особи і його правове значення.

4.3 Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою і оголошення фізичної особи померлою.

Висновки

Література

Методичні вказівки

Розглядаючи перше питання теми потрібно дати поняття фізичної особи та вказати, що вона є домінуючим (найважливішим) учасником цивільних правовідносин. Однак це поняття слід відмежовувати від низки інших суміжних понять, таких як „людина”, „особа”, „громадянин”, „особистість”.

При висвітленні другого питання студент та слухач повинен звернути увагу на те, що відтоді як римськими юристами було введено у обіг термін „правоздатність”, як елемент правової характеристики фізичної особи – учасника приватних відносин, ця категорія міцно закріпилася в цивільному праві і сприйнята всіма правовими системами. Вона становить основу розуміння правомочностей суб’єкта цивільного права, є опорною. Після цього потрібно дати визначення правоздатності та вказати, що сьогодні в науці цивільного права обґрунтоване питання щодо можливості з'ясування її видів. В літературі визначається, що за моментом виникнення і змістом правоздатність можна поділити на загальну і спеціальну. Студенту, слухачеві необхідно самостійно з’ясувати чи має це теоретичне та практичне значення.

Загальна правоздатність отримала свою формалізацію у ч.1 ст. 25 ЦК України. За своїм змістом вона є рівною для всіх осіб і включає права і обов'язки, які можна усвідомити. Тож в роботі слід відзначити, що зміст правоздатності є категорією абстрактною, але у той же час він детермінован рядом чинників: майновим станом, розумовими здібностями особи, іноді фахом і освітою, станом здоров'я.

Спеціальна правоздатність має функціональне призначення і обумовлена необхідністю набуття людиною певних фізичних чи розумових якостей. Така правоздатність має свою назву та специфічні вияви. Необхідно самостійно розглянути вказані питання.

Завершити дослідження цивільної правоздатності студент, слухач повинен розкриттям питання відносно того, що за своєю правовою природою вона є суб’єктивним цивільним правом, яке відрізняється від інших суб’єктивних прав специфічним змістом, обсягом, призначення, наявністю тісного зв’язку з особою її носія.

Приступаючи до аналізу третього питання, потрібно дати поняття дієздатність та підкреслити, що на відміну від правоздатності, яка рівною мірою визначається за всіма фізичними особами, дієздатність не може бути однаковою. Закон визначає кілька її різновидів. З урахуванням цього студент, слухач повинен детально проаналізувати це питання.

Також у роботі необхідно чітко виділити елементи цивільної дієздатності: правонабувальна здатність, правоздійснювальна або правовиконавча здатність, праворозпорядча здатність, деліктоздатність, тестаментоздатність, трансдієздатність, бізнес-дієздатність.

Приступаючи до аналізу опіки, піклування, інституту помічників та патронатного виховання студент, слухач з’ясовує, що відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, а також здебільшого самостійно. Але не всі суб’єкти цивільного права в змозі здійснювати ці права таким чином. Тому, необхідно розглянути питання відносно поняття опіки та піклування, вказати їх види, визначити підстави встановлення, звільнення та припинення.

Далі важливо відмітити, що від опіки та піклування слід відмежовувати інститут помічника та патронажного вихователя. Помічника може обрати дієздатна фізична особа, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки (ст. 78 ЦК). Своєю чергою, патронатне виховання передбачає передачу дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання до сім’ї іншої особи (патронажного вихователя) до досягнення дитиною повноліття за плату (ст. 252 СК).

Розглядаючи питання про індивідуалізацію фізичної особи потрібно звернути увагу на те, що у сучасних умовах вона набуває все більшого значення. Це пояснюється тим, що у цивільних та інших правовідносинах особа бере участь від свого імені, тому доцільно розкрити соціальне, психологічне і правове значення імені фізичної особи. У неї також може бути псевдонім, прізвисько та інші індивідуальні ознаки. Які саме, студенту та слухачеві необхідно дослідити самостійно, з урахування того, що будь-яке легальне чи доктринальне визначення побудоване на притаманних даному правовому явищу чи інституту суттєвих ознаках.

Аналізуючи питання про місце проживання фізичної особи студенту та слухачеві слід відзначити, що правове регулювання вибору місця проживання фізичної особи детерміновано, во-перше, міжнародним законодавством з його основними концептуальними положеннями. По-друге, здатністю особи усвідомлювати значення такого вибору (малолітніх утікачів з дому в разі їх розшуку повертають їх батькам чи навчально-виховним закладам), майновим станом (можливістю придбання житла у респектабельному житловому масиві чи елітному будинку), інколи професією чи фахом, якщо за ним необхідне проживання безпосередньо на території підприємства (обхідники магістральних трубопроводів, залізничних колій) чи поблизу нього. Таке право тісно пов'язане з іншим правом - правом на свободу пересування, яке більш детально врегульоване Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р. В роботі необхідно самостійно проаналізувати вказані положення.

Далі аналізуючи питання місця проживання фізичної особи студент та слухач повинен з’ясувати, які правові наслідки пов’язані з ним у цивільному праві та для публічних процедур, яке легальне місце проживання встановлено ЦК України, чи можуть застосовуватись певні обмеження для вибору місця проживання.

При висвітленні питання про визнання особи безвісно відсутньою студенту, слухачеві доцільно звернути увагу на те, що ще з часів класичного римського приватного права встановлені правові наслідки тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання. Це пов’язано з певною невизначеністю не тільки долі відсутньої людини та її правового становища, але й з необхідністю стабілізувати тривалі цивільні правовідносини, у яких ця людина перебуває. Римські юристи з цією метою розробили конструкції спеціальних правових інститутів: визнання особи безвісно відсутньою і оголошення громадянина померлим. З урахування цього в роботі необхідно дослідити питання відносно підстав, правових наслідків та порядку визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також окремо виділити за яких підстав суд може скасувати прийняте по даному факту рішення.

Проте визнання фізичної особи безвісно відсутньою не усуває юридичну невизначеність, оскільки особа продовжує бути суб’єктом правовідносин. І тому, студент, слухач з’ясовує підстави, правові наслідки оголошення судом фізичної особи померлою, правові наслідки її появи.

Завершити написання курсової роботи необхідно аналізом питання щодо розбіжностей між питанням оголошення померлим та встановлення факту смерті громадянина. Це стало більш актуальним із прийняттям ряду нормативних актів щодо пільг потерпілим від репресій, повернення їх нащадкам конфіскованого майна тощо.