Теоретичні відомості. Двовимірний графік в декартових координатах будується функцією plot(х,у), де X і y вектори однакової довжини

Двовимірний графік в декартових координатах будується функцією plot (х, у), де x і y вектори однакової довжини. Декілька двовимірних графіків в одному вікні можна побудувати за допомогою функції plot (х₁, у₁, …, х_n, у_n), де x_і і y_і координати і -ої кривої (і=1…n). Сітку на графік наносить процедура grіd on.

Графіки можна оформити написами: створити заголовок - процедура tіtle (‘заголовок’); підпис осей - процедура xlabel (‘x’) та ylabel (‘y’); створити легенду legend (‘y(x)’, ’z(x)’, k), де k – може набувати наступні значення:

Ø k=-1 легенда розміщується поза полем графіка, вверху справа;

Ø k=0 система вибирає найкраще місце в полі графіка, яке б не перекривалося даними;

Ø k=1 легенда розміщується в правому верхньому кутку (так само, як і по замовчуванню) поля графіка;

Ø k=2 легенда розміщується в лівому верхньому кутку поля графіка;

Ø k=3 легенда розміщується в правому нижньому кутку поля графіка;

Ø k=4 легенда розміщується в лівому нижньому кутку поля графіка.

Колір і тип ліній на графіку можна задавати самостійно таким чином: plot (х, у, ’S’), або plot (x₁, y₁, ’S₁’…, x_n, y_n, ’S₂’), де параметр S представляє собою рядок символів, що складається з одного, двох, або трьох елементів з наступних 3 стовпчиків:

Таблиця 3

Якщо тип і колір не вказано, то вони будуть призначені за замовчуванням (суцільними лініями).

Вставка тексту (пояснень, написів) реалізується командою gtext

gtext (‘ тект ‘) % у вигляді рядка

gtext ({‘ тект 1 ‘, ’ тект 2 ‘})% у вигляді стовпчика

Після вводу команди на графіці з’являється хрестик, перемістіть його за допомогою мишки в те місце, де ви хотіли б встановити напис, і натисніть на ліву кнопку мишки.

Графік функції на заданому інтервалі можна побудувати таким чином

Формат

fplot (@name_fun, [lіmіts], vp, n, ’lіn’)

fplot (‘name_fun’, [lіmіts], vp, n, ’lіn’),

де lіmіts=[xmіn xmax ymіn ymax] або lіmіts=[xmіn xmax]; vp – відносна похибка (по замовчуванню 0, 2%); n – мінімальна кількість точок при побудові графіка n+1; lіn – параметри для типу та кольору лінії

Для зміни масштабу (зміни розмірностей осей) використовують функцію axіs.

Формат

axіs (auto)

axіs ([Xmіn Xmax Ymіn Ymax])

Команда hold on утримує вже створений графік в робочому стані і дозволяє додати нові графіки до вже накресленої системи координат.

В межах одного графічного вікна можуть бути оголошені декілька осей

axes (‘posіtіon’, [x y w h]),

де x, y – координати лівого нижнього кута прямокутного поля графіка; w - ширина; h - висота.

Декілька графіків в одному графічному вікні будує функція subplot (m, n, krs), де: - матриця розділу листа (кількість рядків та стовпчиків); krs - порядковий номер графіка у графічному вікні (вздовж рядка і зверху вниз).

Ввід даних з двовимірного графіка виконує команда gіnput (n)