Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Практичне заняття №15






Тема: «Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань»

1. Актуальність теми.

Лабораторна діагностика інфекційних захворювань являється одним з пріоритетних напрямків розвитку системи охорони здоров’я України. Отримані лабораторні дані необхідні лікарю для постановки остаточного діагнозу захворювання і призначення раціональної антибіотико- і імунотерапії. Лікар – епідеміолог використовує результати мікробіологічних і імунологічних досліджень для проведення епідеміологічного аналізу захворюваності з метою встановлення джерела інфекції, шляхів її передачі, виявлення бактеріоносіїв та інших цілей.

 

2. Конкретні цілі

· Визначити основні задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань

· Ознайомитись сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.

· З’ясувати переваги та недоліки кожного з методів лабораторної діагностики.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №10.

 

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін Визначення
   
Специфічність методу Можливість реєструвати мінімальну кількість хибнопозитивних результатів
Чутливість методу Здатність виявляти максимальну кількість дійснопозитивних зразків
Генетична діагностика   Виявлення в матеріалі від хворого або у виділеній культурі збудників специфічної ділянки нуклеїнової кислоти, характерної лише для цього мікроорганізму
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) Метод виявлення та ідентифікації вірусів та мікробів в досліджуваних матеріалах. Принцип методу базується на багаточисельному копіюванні (селективній ампліфікації) досліджуваної нуклеїнової кислоти ферментом ДНК – полімеразою.

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Історичні етапи мікробіологічної діагностики

· Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.

· Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи.

· Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.

· Етапи проведення бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань.

· Основні переваги та недоліки імунологічних методів дослідження.

· Лабораторні тварини. Характеристика біологічного методу.

· Генетичні методи лабораторної діагностики інфекційних захворювань, їх характеристика.

 

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Морфологічні методи, їх оцінка. Вивчити різні морфологічні форми бактерій з використанням світлової мікроскопії, а також суть дослідження під електронним мікроскопом (з демонстраційних матеріалах).

· Культуральні методи, їх оцінка. Вивчити різні форми колоній (з демонстраційних матеріалах).

· Імунологічні методи, їх оцінка. Здійснити облік РА і РЗК, поставлених з метою серологічної діагностики.

· Генетичні методи, їх суть і оцінка.

· Біологічний метод, характеристика, переваги та недоліки.

 

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти знайомляться з основними сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.

Використовуючи знання, набуті під час самостійної підготовки до заняття та в процесі розгляду теми на занятті, студенти дають оцінку кожному методу лабораторної діагностики. Студенти знайомляться з такими поняттями як експрес-діагностика, генетична діагностика, акцентують увагу на специфічності та чутливості методу. Розглядають та записують в протокол класифікацію методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, етапи бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань та їх особливості, етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції та її оцінку.

Протокол та підписують його у викладача.

 

Рекомендації для оформлення протоколу

До протоколу слід внести:

1. Замалювати основні морфологічні форми бактерій, а також електронно-мікроскопічне зображення вірусів (з демонстраційних матеріалах).

2. Відобразити характеристику колоній, які виросли на поживних середовищах. Замалювати в протоколі.

3. Таблицю: «Методи лабораторної діагностики при інфекційних захворюваннях».

4. Таблицю «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості при інфекційних захворюваннях».

5. Замалювати принципову схему постановки полімеразної ланцюгової реакції.

 

Питання для самоконтролю.

· Які цілі та задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань?

· В чому полягає принципова різниця прямих та непрямих методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань?

· Які захворювання можна діагностувати з використанням лише мікроскопічного методу?

· Які переваги та недоліки бактеріологічного методу лабораторної діагностики інфекційних захворювань?

· Які основні переваги та недоліки біологічного методу.

· З якою метою використовуються моноклональні антитіла?

· Які етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції?

7. Рекомендована література

Основна:

1. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. Київ. “Вища школа”. 1992, - 431 с.

2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология; М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2005, - 734 с.

3. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, - 438 с.

4. Воробьёв А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Медицинская и санитарная микробиология: учеб. пособие.— М., 2008. – 462 с.

5. Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навчальний посібник.— К., 2009. - 312 с.

6. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.

 

Додаткова:

7. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996. - 1273 p.

8. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000. - 582 p.

9. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специалистов.-3-изд., доп.-К.: ООО “Полиграф плюс”, 2006. – 482с.

10. Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. Проф. Чоп’як В.В. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 33-163, 221-327.

11. Спивак Н.Я., Лазаренко Л.Н., Михайленко О.Н. Интерферон и система мононуклеарных фагоцитов. – К: Фитосоциоцентр, 2002. – 164 с.

12. Ройт А., Бростоф ДЖ.., Мейл Д. Иммунология. Перевод с англ. – М.: «Мир», 2000. – 592 с.

13. Змушко Е.И., Белозоров Е.С., Митин Ю.А. Клиническая иммунология: руководство для врачей, - СПб: Питер, 2001. – 576 с.

14. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины. Биологические и противоопухолевые свойства: Монография – Киев, “Наукова думка”, 1998. – 313с.

15. Плейфер Дж. Наглядная иммунология. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 96 с.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал