Розділ 1

Фразеологізми з компонентом онімом в українській, англійській та німецькій мовах

Магістерська робота

на здобуття освітнього рівня «магістр»

студентки факультету української

філології та історії

(спеціальність: 8.02030301

Українська мова та література*)

Салі Олени Валеріївни

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

Циганок Ірина Борисівна

Рецензент:

кандидат філологічних наук, доцент

Кольцун Наталія Михайлівна

Ізмаїл-2015

Магістерська робота допущена до захисту

Протокол №_____від «___» _____________2015 р.

Завідувач кафедри_________________ к. філол. н., проф. Райбедюк Г. Б.

Магістерська робота захищена

з оцінкою «______________»

Протокол № ____ від «___»_________ 2015 року

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ОБЄКТ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ…. 1.1Аспекти лінгвістичного опису фразем……………………………………………….

1.2 Типи класифікацій фразеологічних одиниць у мовознавстві………………………

1.3 Національно-культурна своєрідність фразеологічного складу мови………………

1.4 Онім як національно-культурний компонент у складі фраземи……………………

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ ОНІМІВ У СКЛАДІ ФРАЗЕМ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ……………………………………………….

2.1 Фраземи з компонентом антропонімом………………………………………………

2.2 Фразеологічні одиниці з зоонімним складником……………………………………

2.3 Фразеологізми з компонентом топонімом…………………………………………...

РОЗДІЛ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ОНІМНИМ КОМПОНЕНТОМ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ……………………………………………………………………………………..

3.1 Диференціація фразеологічних одиниць з онімним компонентом за семантикою..

3.2 Структурна класифікація фразем з компонентом онімом…………………………..

3.3 Фразеологізми з онімним компонентом за походженням…………………………..

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ФО – фразеологічні одиниці

ОК – онімний компонент

ФСГ – фразеосемантична група

ФСП – фразеосемантичне поле

ФСР – фразеосемантичний ряд

НКК – національно-культурний компонент

ВСТУП

У сучасному мовознавстві вивчення фразеологічних одиниць як засобів-символів матеріального і духовного усвідомлення світу певним етносом викликає особливий інтерес у багатьох вітчизняних (Б. М. Ажнюк [4], О. В. Бурда-Лассен [33], Є. В. Верещагін [37], Л. І. Даниленко [49], О. П. Левченко [85], О. П. Пророченко [104], В. М.Телія [134], Ю. А. Фірсова [140]) та зарубіжних (В.Фляйшер [154]) дослідників.

Ономастична фразеологія є яскравим репрезентантом культурного надбання етносоціуму, виразником ментальності, інтелектуальних цінностей, побуту, звичаїв, історії носіїв певної мови.

Функціонування онімів у складі фразем неодноразово було предметом наукових інтересів багатьох дослідників. Свідченням цього є наявність низки монографічних та дисертаційних праць в українській (О. А. Мороз [100], Н. М. Пасік [111]), російській (О. М. Бетехтіна [24], В. М. Мокієнко [97]), англійській (Б. М. Ажнюк [5], Г. П. Манушкіна [92]), німецькій (О. Ф. Кудіна [78], Ю. А. Фірсова [140], Н. П. Щербань [150]), польській (А. М. Кравчук [77]), мовах.

Водночас багато проблем остаточно ще не розв’язано. Невирішеним залишається питання системності фразеологічного фонду мови; недостатньо висвітлено структурні та семантичні особливості фразеологізмів з ономастичним компонентом; не з’ясовано достатньою мірою функціональний аспект цих мовних одиниць. У дослідженнях аналіз здійснювався без урахування всієї розгалуженої системи онімів. Розгляду підлягали фразеологізми з антропонімами (О. Ф. Кудіна [78], Н. П. Щербань [150]) або топонімами (Ю. А. Фірсова [140]), а інші класи онімів (міфоніми, агіоніми, хрононіми, етноніми) залишалися поза увагою дослідників. Відтак, ономастикон як складник фразеологічної системи мови і як елемент мовної картини світу ще не був об’єктом спеціального наукового дослідження в українському мовознавстві, зокрема й германістиці.

Актуальність магістерської роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних з культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу фразем з ономастичним компонентом у різних мовах в зазначеному аспекті. Встановлення структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних одиниць з урахуванням мовних та позамовних чинників є важливим у плані подальшого вивчення ФО у мовному та мовленнєвому аспектах.

Наукова новизна магістерського дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено спробу комплексного аналізу фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, англійській та німецькій мовах з урахуванням національно-культурної специфіки.

Новим у роботі є структурно-семантична класифікація фразеологізмів з знімним компонентом у трьох мовах. Визначено ступені фразеотворчої активності різних класів онімів як компонентів фразеологічних одиниць та доведено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Шляхом вивчення мовленнєвого функціонування досліджуваних мовних одиниць виявлено типологію фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, німецькій та англійській мовах.

Метою магістерської роботи є різноаспектне висвітлення фразеологізмів з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах з урахуванням їхньої національно-культурної своєрідності.

Метою дослідження зумовлено розв’язання таких завдань:

ü виявити основні мовні й позамовні чинники, що сприяють семантичним перетворенням власних назв у складі фразеологічних одиниць;

ü встановити системні зв’язки у сфері фразеологізмів з ономастичним компонентом;

ü систематизувати фразеологізми з ономастичним компонентом за структурою, семантикою та походженням;

ü описати типології фразеологізмів з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах.

Об’єктом магістерської роботи є фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом в українській англійській та німецькій мовах.

Предметом вивчення є семантичні, структурні та функціональні особливості фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах у національно-культурному висвітленні.

Джерелом для дослідження послужили фразеологізми української, англійської та німецької мов з ономастичним компонентом, зафіксовані шляхом суцільної вибірки з фразеографічних джерел: В. М. Білоноженко «Словник фразеологізмів української мови» [27], Г.М. Удовиченко «Фразеологічний словник української мови» [137], O. В. Кунин «Большой англо-русский фразеологический словарь» [83], В. К. Мюллер «Новый англо-русский словарь» [103], Л. Е. Бинович «Німецько-російський фразеологічний словник» [25], A. A. Лепинг «Немецко-русский словарь» [90].

Картотеку дослідження становлять: антропоніми – 145: укр. – 37, англ. – 56, нім. – 52; топоніми – 94: укр. – 12, англ. – 55, нім. – 27; зооніми – 811: укр. – 236, англ. – 332, нім. – 243.

Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань
у роботі використано низку методів, які уможливили цілісне дослідження матеріалу. Описовий метод слугував засобом інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць. Лінгвокультурологічний метод використовувався для встановлення взаємозв’язку між культурним фактором та семантикою фразеологізмів з онімом. Типологічний метод – для встановлення типів фразеологізмів з онімним компонентом. Встановлення частотності вживання різних класів онімів у фразеології ґрунтуються на результатах кількісного аналізу. Етимологічний метод слугував для визначення мовних джерел походження фразем з компонентом онімом та їх компонентів.

Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що проведений зіставний аналіз фразеологічних одиниць української, англійської та німецької мов з ономастичним компонентом є певним внеском у вивчення структурно-семантичного і функціонального аспектів фразеології. Результати дослідження засвідчують регулярні зв’язки процесів фразеотворення зі структурами етносвідомості носіїв різних мов. Встановлення національно-культурної специфіки досліджуваних мовних одиниць збагачує лінгвокультурологію і сприяє подальшій розробці проблем динаміки фразеологічної системи та формування мовної картини світу.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання її основних результатів на уроках з української, англійської та німецької мов у школі; у спецкурсах з ономастики та перекладу, у спецсемінарах з лінгвокраїнознавства у вищій школі; також може становити основу для написання кандидатської дисертації з порівняльного мовознавства.

Апробація результатів магістерської роботи. За матеріалами дослідження зроблено доповіді на науковому семінарі: «Василь Симоненко – письменник сучасності» (Ізмаїл, 2015), студентській науково-практичній конференції: «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики» (Ізмаїл, 2015), міжнародній науково-практичній конференції «I Таврійські філологічні читання»: «Фразеологізми з компонентом зоонімом на позначення рис людини в українській та німецькій мовах» (Херсон, 2015).

Публікації. Основні положення дослідження відображено в наукових статтях: «Фразеологізми з компонентом зоонімом в українській та німецькій мовах» (Ізмаїл, 2015), «Семантичний аспект фразеологізмів із компонентом зоонімом в українській та англійській мовах»(Ізмаїл, 2015).

Обсяг та структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (_позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи складає _ сторінок, обсяг основного тексту роботи становить _ сторінок.

РОЗДІЛ 1