Фразеологізми з компонентом топонімом

Важливе місце в дослідженні лінгвокультурної мотивації фразеологізмів української, англійської та німецької мов посідають топоніми, які є невід’ємним компонентом смислової та структурної організації фразеологізму. Топонім – назва географічного об'єкта. Топоніми вивчаються наукою топонімікою. Серед топонімів виділяються різні класи, такі як: гідроніми – географічні назви водних об'єктів (річок, озер, морів, заток, проток); ороніми – назви піднятих форм рельєфу (гір, хребтів, вершин, пагорбів); ойконіми – назви населених місць; мікротопоніми – назви невеликих об'єктів (угідь, урочищ, сіножатей, вигонів, пасовищ, колодязів, ключів, вирів, порогів, звичайно відомі лише обмеженому колу людей, які проживають в певному районі). Як власні географічні назви, топоніми, на відміну від інших слів мови, в тому числі й особових імен, завжди гранично локалізовані, тобто «прив’язані» до території і називають якісь певні об’єкти даної місцевості [39; 10].

На думку Ю. О. Карпенка [67], топоніми однієї і тієї ж території виникають у різний час, на різній – залежно від національного складу та інших історичних обставин – мовній основі і утворюються від різних лексем. Тому топоніми переважно відмінні від народження, незалежно від необхідності відрізнятися один від одного.

Топоніми є менш численною групою, ніж антропоніми. В українській мові нами зафіксовано 12 фразеологізмів з компонентом топонімом, в англійській – 55 фразем, а в німецькій мові – 27 фразеологічних одиниць з компонентом топонімом. Вони складають 10% фразем.

Серед топонімів у досліджуваних мовах виділяють власне українські, власне англійські та власне німецькі топоніми. Тож, такі топонімічні назви в складі фразеологічних одиниць не матимуть дослівних (калькованих) або напівкалькованих перекладів. Їх можна умовно поділити на кілька тематичних груп.

До першої тематичної групи відносимо фразеологічні одиниці з компонентом топонімом, пов’язані з певною територією, певними національними традиціями.

В українській мові частовживаним є астіонім Київ. Справа в тому, що Київ був столицею Київської Русі і вже протягом багатьох століть столицею України. Це національна гордість українців. Фразеологізми на городі бузина, а в Києві дядько та язик до Києва доведе [105, с. 196] є суто українськими і англійською або німецькою не перекладаються.

Відповідно в англійській мові також виявлено фразеологізми з компонентом астіонімом, які так само не мають відповідних варіантів в українській або німецькій мовах, наприклад, the City of Angels – «місто янголів» (Лос-Анжелес), the City of Brotherly Love – «місто братерської любові» (Філадельфія), the City of One Hundred Hills – «місто на ста пагорбах» (Сан-Франциско), синонімом до нього може бути the Queen City of the Pacific Coast – «королева Тихого океану», або the Golden City – «золоте місто» [103, с. 96].

Є подібні приклади й в німецькій мові, наприклад, Etwas ist faul im Staate Dä nemark – «тут щось негаразд» [25, с. 138], Leben, wie der Herrgott in Frankreich – «жити як у бога за пазухою» [25, с. 326], Nü rnberger Gesetze – «нюрнберзькі закони» [25, с. 413]. Нюрнберьзькі закони – це гітлерівські расистські закони про громадянство Райху та охорону німецької крові та німецької часті, ухвалені райхстаґом 15 вересня 1935 року, закони забороняли подружжя з неарійцями, визнавали громадянські права лише за особами, які документально довели арійське походження, ці закони були скеровані переважно супроти євреїв і стали підставою для геноциду.

Всі вищезгадані фразеологізми утворилися внаслідок відповідних територіальних або соціальних ознак певного міста.

До складу фразеологізмів, що свідчать про національний колорит, можна виділити фразеологічні одиниці з компонентом гідронімом. В українських фраземах найчастотнішим є Дніпро, наприклад, Красен Дніпро ясної погоди, викинути ідола в Дніпро з мосту [137, с. 119]. З фразеологізмом викинути ідола в Дніпро пов’язане прийняття християнства у 988 році на Київській Русі. Тоді всі ідоли були знищені: якісь спалили, деякі повикидали у річку. Отже, виникнення цього фразеологізму пов’язано з історією українського народу.

Серед англійських фразеологізмів нами не зафіксовано фразеологічних одиниць з компонентом гідронімом. В німецькій мові виявлено гідронім Rheim, Mancher flieht einen Bach und fä llt in den Rhein – «від однієї біди тікав, в іншу потрапив» [90, с. 639], Wasser in den Rhein tragen – «у море воду лити, робити щось безглузде» [90, с. 640].

Друга група фразеологічних одиниць з компонентом топонімом дуже тісно пов’язана з історичним минулим українського, англійського та німецького народів, адже містить історичну семантику.

Звичайно виділені фразеологічні одиниці становлять собою власне українські, власне англійські та власне німецькі, що не мають відповідних перекладів.

Серед українських фразеологізмів історичного характеру можна представити такі: загинув як швед під Полтавою, було діло під Полтавою [137, с. 99]. Вони мають однакове значення «терпіти поразку, крах» і асоціюється з історичною битвою під Полтавою Карла XII та Петра I, яка закінчилася поразкою Карла XII. На основі цих історичних подій виникли такі фразеологізми, утворившись шляхом ущільнення великого контексту у менший.

В англійській мові зафіксовано фразеологічні одиниці з компонентом топонімом, що переважно висвітлюють історичне минуле Римської держави. Наприклад, назва столиці цієї імперії широко вживана у фразеологічних одиницях, наприклад, do in Rome as Roman do (поводься у Римі як римлянин) – «шанування традицій певного народу», all roads lead to Rome – «усі дороги ведуть до Риму», while Rome is burning – «поки горить Рим», go over to Rome – перейти до Риму в значенні «прийняти католицьку віру» [83, с. 694].

В німецькій мові зафіксовано такий фразеологізм er ist aus Schilda у значенні «він простофіля, дурень» [25, с. 434]. Місто Шільда ​ ​ (район Торгау) славився здавна, як розповідають перекази, тим, що його жителі здійснювали дурні, безглузді витівки і вчинки. Бути жителем міста Шильди - значить здійснювати безглузді витівки, дурні жарти. Звідси: Schildaer Streiche – «дурні витівки, жарти» [25, с. 435]. Цікава німецька фразема Der Leipziger Regen – «Лейпцизький дощ» [104, с. 26]. Південніше Лейпцига в районі м. Блекота розробляються поклади бурого вугілля відкритим способом. Вугільний пил вітром доноситься вітром у місто разом з дощем, утворюючи брудні краплі води. Kolnischer Wasser – «одеколон» [104, с. 400]. Широко відомий одеколон був вперше виготовлений італійським хіміком Йоганном Маріа Фаріан, який у 1709р. оселився в Кельні.

Третя тематична група включає біблійні топоніми. Найчастіше фразеологізми цієї групи утворилися шляхом калькування чи напівкалькування, наприклад, укр. Содом і Гоморра [27, с. 730], англ. Sodom and Gomorraт [103, с. 794], нім. Sodom und Gomorra [104, с. 216]; укр. Вавилонське стовпотворіння [27, с. 694], англ. the tower of Babel [103, с. 72], нім. Die babylonische Verwirrung [25, с. 122]. Джерелом лінгвокультурної інформації фразеологізмів з сакральними топонімними компонентами є античність та християнство. Оскільки їхньою мотиваційною основою є знання міфології та християнства, то вони відзначаються високим ступенем інтернаціональності. Важливу роль у мотивації фразеологізмів відіграють топоніми християнського походження, пор.: укр. єгипетська тьма [27, с. 728], англ. Egyptian darkness [83, с. 228], нім. Ä gyptische Finsterniss [25, с. 24]; укр. єрихонська труба [27, с. 724], англ. bull of Bashan [83, с. 125], нім. die Posaunen von Jericho [25, с. 831] та античного походження: укр. аттична сіль – «витончений дотеп, тонкий жарт, насмішка» [28, с. 29], англ. Attic salt [103, с. 37], нім. Attic Salz [153, с. 21].

До четвертої групи фразеологічних одиниць з компонентом топонімом входять фраземи з макротопонімами. Це назви великих об’єктів, місць тощо. Як серед українських, так і серед англійських та німецьких фразеологізмів репрезентовано макротопонімами: «Європа», «Америка», «Африка», наприклад, укр. відкрити Америку [27, с. 102], англ. discover America – відкривати Америку в значенні «говорити про те, що всім давно відоме» [83, с. 51], укр. прорубати вікно в Європу [27, с. 578], англ. the American Dream – «американська мрія» («американський специфічний образ життя») [83, с. 47]. В німецькій мові таких відповідників не виявлено. Фразеологізм carry the war into Africa – «переходити в наступ» в перекладі українською мовою не має компонентів топонімів. Так само як в українській мові вживаємо вікно в Європу, галопом по Європі, в англійській та німецькій мовах ці фразеологізми відповідників не мають. Хоча слід зауважити, що зазначені макротопоніми були відомі і мали широку сферу ужитку. Адже, Європу, Азію й Африку називали Старим Світом – the Old World, натомість Новий Світ – the New World – це Америка. Таких відповідників в німецькій мові не виявлено. Тож, усі виділені нами фразеологічні одиниці можна поділити на групи, де основним диференційним показником є топонім як компонент ФО:

ü фразеологічні одиниці з компонентом астіонімом;

ü фразеологічні одиниці з компонентом топонімом історичного характеру;

ü фразеологічні одиниці з компонентом біблійним топонімом;

ü фразеологічні одиниці з компонентом макротопонімом.

За нашою вибіркою, 80% власне українських, власне англійських та власне німецьких фразеологізмів з елементом топонімом належать до таких, що відтворюють певне стале значення, не потребують перекладу. Досить малий відсоток топонімів (20%) в ході перекладу набуває ідентичного звучання та конотації. Це дає можливість стверджувати, що фразеологічні одиниці з компонентом топонімом, незважаючи на їх незначний кількісний склад, найповніше відтворюють країнознавчу семантику, характеризуючи національно-культурні особливості мови певного народу.

Отже, дослідження лінгвокультурної інформації у семантиці фразеологізмів з топонімним компонентом сприяло встановленню особливостей їхньої мотиваційної основи в українській, англійській та німецькій мовах, що виявляються у способах засвоєння лінгвокультурної інформації різними етносами.