Фраземи з компонентом антропонімом

У досліджуваній нами роботі ми виявили, що частотною групою серед досліджуваних фразеологізмів з компонентом онімом виявилися фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом.

За нашою вибіркою в українській мові нами зафіксовано 37 випадків використання антропонімів, що входять до складу фразеологічних одиниць, а в англійській – 56 фразеологізмів, в німецькій також 52 фразем. Вони складають 13% відсотків від усіх досліджуваних одиниць.

Такий тип оніма має грецьке походження Anthropos – «людина» і onyma – «ім’я, назва» – це власні імена людей, ім’я, по батькові, прізвища, псевдоніми, індивідуальні та групові прізвиська.

Серед антропонімів, що входять до складу українських фразеологічних одиниць виявлено імена, які найчастіше вживаються у народній фразеології, як-от: Іван (пан з паном, а Іван з Іваном), Юрій (от тобі, бабо, і Юрів день), Хома (Хома невірний), Микола (на Миколи та й ніколи). Серед жіночих імен у фразеологічних одиницях зустрічаються імена Настя (казала Настя, як удасться), Ганна (кожна Ганна по-своєму гарна).

В англійських фразеологізмах переважають такі імена: Jack, Jill (Jack and Jill – «хлопець і дівчина», Jack-of-all-trades – «майстер на всі руки» ), Brown (Brown, Jones and Robinson – «рядові англійці», to astonish Browns – «кинути виклик суспільним забобонам»), Ann (sister Ann – «вірний друг», Annie Oakley – «безкоштовний квиток»).

Серед фразеологічних одиниць німецької мови, нами зафіксовано такі власні імена людей, як-от: Abraham (Wie in Abrahams Schloß sitzen – «жити як у раю, як у бога за пазухою»), Kolumbus (Das Ei des Kolumbus – «колумбове яйце, несподіване і просте розв’язання складного питання»), Joseph (Der keusche Joseph – «непорочний Йосип»), Benjamin (Der Benjamin der Familie – «улюбленець сім’ї»), Otto (Doller Otto – «смілива людина»), Hans (Hans Huckebein – «бідолаха»)та інші.

Антропоніми, входячи до складу фразеологізмів, виявляють фоновий семантичний компонент, що є вагомим чинником фразеологічного значення, а іноді його стрижнем. Склад імен, відтворений у фразеології, свідчить про їх поширеність, актуальність для певного часу та середовища, про національний колорит українців, англійців, німців, їх уподобання. Фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом в українській, англійській та німецькій мовах мають такі системні властивості як синонімія (Іван Безрідний = Михайло Незгадайло, Jack Frost = Santa Clause = Father Christmas, Salomonische Weisheit = Salomonische Urteil), полісемія в українській мові – воскресіння Лазаря:

1. Одужання після важкої хвороби;

2. Відновлення чогось старого, забутого;

3. Оновлення після занепаду;

відповідно в англійській мові – Jaccob’s ladder:

1. Сходи Іакова;

2. Круті сходи;

3. Мотузяна драбина, штор-трап;

4. Сніп сонячного проміння на фоні темних хмар.

У німецькій мови теж відстежуємо подібні мовні явища, наприклад, Der alte Adam:

1. Ветха людина;

2. Давні звички;

3. Пережитки минулого.

Антонімія (два Аякси-Іван Іванович та Іван Никифорович – в українській мові; Jack the Ripper («Джек-Потрошитель») – sister Ann («сестра милосердя, вірна подруга») в англійській, в німецькій мові – Hans im Glü ck («щасливчик») – Hans Huckebein («бідолаха»).

Безумовно, повної тотожності між власними назвами у складі фразеологічних одиниць немає. Але більша частотність синонімії та полісемії характерна для української мови. Усі фразеологічні одиниці з антропонімом в українській, англійській та німецькій мовах – це фразеологічні одиниці, запозичені з інших мов або власне українські, власне англійські чи власне німецькі фраземи з країнознавчою семантикою компонента оніма.

Серед фразеологізмів з антропонімом в досліджуваних мовах зафіксовано ФО, джерелами яких є антична міфологія, наприклад: бочка Данаїд [27, с. 49] – the cask of Danaides [83, с.94] – Das Faß der Danaiden [25, с. 103], праця Геркулеса [27, с. 63] – labour of Hercules [83, с. 127] – Hercules am Scheidewege [25, с. 136], або антична історія, типу багатий як Крез [27, с. 278] – rich as Croesus [83, с. 69]; або Цезар або ніхто [27, с. 481] – out Caesar out nihil [83, с. 67], між Сціллою та Харибдою [27, с. 402] – between Scylla and Charybdis [83, с. 492] – Aus der Szylla in die Charybdis geraten [25, с. 629]. Велика кількість фразеологічних одиниць з компонентом антропонімом трьох мов мають у своїй основі біблійну або євангельську міфологію, наприклад: поцілунок Іуди (зрада) [27, с. 106] – the kiss of Iudas [83, с. 284], прокляття Каїна [27, с. 302] – the curse of Cain [83, с. 70] – Kain und Abel [25, с. 295], в німецькій мові такі приклади як Prokrustes-Bett (суворі вимоги, вузькі рамки, які щось обмежують) [90, с. 403], Das Alpha und das Omega (початок і кінець) [90, с. 49].

В ході нашого дослідження встановлено, що фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом при перекладі англійською або німецькою мовами повністю калькуються, або є напівкальками, чи мають свої функціональні відповідники в англійській та німецькій мовах.

Однак в англійській, німецькій, так само як і в українській мові, фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом мають і щось притаманне тільки українському, англійському чи німецькому народам. Так, серед українських зустрічаються імена з пестливим значенням: Парася (від Параска) – з богом, Парасю, коли люди трапляються, Христя (від Христина) – у нашої Христі й голова в тісті, Іванко (від Іван) – не смійся, Іванку, з мойого припадку.

Також використовуються в українських фразеологізмах і оціночні норми імен типу: Савка (від Сава) – нема бідному Савці долі ні на печі, ні на лавці, Грицько (від Гриць) – без нашого Грицька й вода не освятиться. Такі форми онімів мають співчутливе звучання.

В англійській мові фразеологізми з компонентом антропонімом, на відміну від українських еквівалентів, набувають негативної конотації. Наприклад: Jack Raw – « молокосос» [83, с. 135], merry Andrew – « блазень» [83, с. 611], Bess o’Bedlam – « божевільна» [83, с. 76]. Існування ряду подібних англійських фразеологічних одиниць, наділених негативним відтінком значення, прийнято пояснювати певними біографічними фактами життя вищезгаданих осіб, що залишилися в пам’яті суспільства у вигляді сталих висловів.

В німецькій мові зустрічаємо такі фраземи з позитивною семантикою, наприклад, Wie in Abrahams Schloß sitzen [25, с. 16]у значенні «жити як у раю», Doller Otto [25, с. 498]у значенні«смілива людина», так і з негативною конотацією, Faule Trine – «ледача дівчина» [25, с. 469], Hans Feigling – «боягуз» [25, с. 310], Hans Taps – «тюхтій, незграба» [25, с. 310].

Отже, подібна оціночна функція підсилює виразність відтворення національного характеру й стосунків у суспільстві українців, англійців та німців. В трьох досліджуваних мовах зафіксовано фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом, у яких внутрішня і зовнішня форма повністю тотожна. Це переважно фразеологічні одиниці античного та біблійного походження, які описано вище. Нами зафіксовано фразеологізми з компонентом антропонімом, що мають однакову внутрішню форму, але зовнішня змінюється. Це такі, як: за царя Тимка, як була земля тонка; за царя Опенька, як була земля тоненька; за царя Панька, як була земля тонка; за царя Непитайла; за царя Горошка, як було людей трошки. Всі ці фразеологізми генетично є формулами українських народних казок, прислів’їв, належать до українського фольклору. Вони мають однакове значення «дуже давно», «у давні часи». В англійській мові з таким значенням зафіксовано синонімічні фразеологізми as old as Adam; dead as Queen Elisabeth. Як бачимо з цих прикладів, кожен фразеологізм має однакове значення, але різний власно іменний компонент. У німецькій мові ми виявили такі ж приклади: Von Adam und Eva, Der alte Adam у значенні «старий, давній». Від синонімії потрібно відрізняти варіативність фразеологічних одиниць. Варіативність більш характерна для української мови, хоча поодинокі випадки зустрічаються і серед англійських та німецьких фразеологізмів.

Поняття варіанта фразеологізму подає вперше М. М. Шанський: «Варіативність – це лексико-граматичні різновиди фразеологічних одиниць, тотожні за значенням та ступенем семантичної єдності. Різниці варіантів можуть бути більшими або меншими, однак вони не повинні порушувати тотожність фразеологізму як такого» [148, с. 56]. [ ]

В українській мові фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом досить часто варіюються. Причому видозмінюватися може сам антропонім, виступаючи в різних формах, наприклад, який Сава, така й слава [137, с. 128] – ім’я Сава – повне, календарне, але в іншому випадку – нема бідному Савці місця ні на печі, ні на лавці – ім’я Сава виступає в зневажливо-співчутливому значенні. В англійській мові можна простежити варіативність на прикладі фразеологізму David and Jonathan (Давид та Іонафан) = Day Jones’s locker = Davy’s locker [83, с. 566], що вжиті в значенні «нерозлучних друзів». Ім’я «друзів» у двох останніх варіантах має скорочену форму. В німецькій мові ми не зафіксували таких варіацій, але е приклади поєднання слів у фраземи, наприклад: die Sisyphusarbeit [25, с. 702](надзвичайні зусилля, непосильне щось), Tantalsqualen leiden [25, с. 793] у значенні«зазнати мук Тантала», Ariadnefaden finden [25, с. 46] у значенні«знайти вихід із скрутного становища».

Слід зазначити, що в українських, англійських та німецьких фразеологізмах з компонентом антропонімом переважають чоловічі імена, хоча наявні приклади фразеологізмів з компонентом жіночим ім’ям. Наприклад, баба Параска – «язиката жінка», плести щось про Химині кури – «нести нісенітницю», Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудить, що не мають англійських або німецьких відповідників.

Серед англійських фразеологізмів з жіночим ім’ям відомі – Black Maria («чорна Марія») – «тюремна карета» [83, с. 59], Lady Bountiful – «дама-патронеса» [83, с. 269]. В німецькій мові фразеологізмів з жіночим ім’ям майже немає тільки такий приклад як, Faule Trine – «ледача дівчина» [25, с. 469].

Переважну більшість англійських та німецьких фразеологічних одиниць з компонентом антропонімом складають чоловічі імена реально існуючих історичних осіб. Наприклад: King Charles’s head – «ідея фікс, нав’язлива ідея» [103, с. 263], Jack Ketch – «кат» (за ім’ям англійського ката 18 ст.) [103, с. 195], John Bull – «Джон Буль», типовий англієць («глузливе прізвисько англійців») [103, с. 199], нім. Den Bacchus feiern – «пити, випивати» (Бахус) [25, с. 76], Auch du, mein Brutus! – «зрада близької людини» (Брут) [25, с. 129], Jemanden von Pontius zu Pilatus schicken – «ганяти когось без толку» (Понтій Пілат) [25, с. 581].

В українській мові найчастіше вживаються фразеологізми, в яких компонент-антропонім – це календарне чоловіче ім’я, що є широковживаним, наприклад, заплач Матвійку, дам копійку; Дмитро хитер: з’їв курку та сказав, що полетіла; не всякому по Якову.

Отже, в українській, англійській та німецькій мовах найчастотнішими є фразеологізми з чоловічими іменами, менш частотні – з жіночими. Вживаючись в досліджуваних мовах, фразеологізми з компонентом антропонімом становлять певну систему і поділяються на 3 групи за способом творення:

1. Кальки;

2. Напівкальки;

3. Інші фразеологічні одиниці.

Характерні риси національної психології, уподобань, певної історичної доби українського і англійського народів безсумнівно знаходять своє відображення в країнознавчій семантиці антропонімічних фразеологічних одиниць мов.

Фразеологізми виявляють суттєву відмінність як знаки мови. Особливості вторинності номінації, зокрема, виявляються в превалюванні кваліфікативної функції при називанні фрагмента дійсності; у відображенні не однієї, а кількох ознак; в обов'язковості вияву суб'єктивно-модальної інтенції мовця, наприклад: пройда – це завжди «погано» (в аспекті моральних цінностей), а битий жак актуалізує наявність хитрості, кмітливості, досвіду різного характеру, набутих «в умовах виживання». Тому негативна чи позитивна оцінка тут залежить від того, з яких позицій виступає мовець. Знакова специфіка ФО виявляється також в образній основі номінації й у «прозорості» цих образів для певної лінгвокультурної спільності, наприклад: ФО Люба з дуба є номеном розумово обмеженої людини, що мотивується наявністю слова-компонента дуб, яке традиційно в українців є символічною ознакою нерозумних людей.

Численна наукова література свідчить про дискусійність статусу фразеологічного значення. Підхід до визначення поняття «фразеологічне значення» цілком залежить від прийнятих дослідником критеріїв фразеологічності. Автор поділяє думку В. В. Виноградова [38], М. Ф. Алефіренка [6], А. М. Мелерович [94] та інших дослідників, які обстоюють позицію наявності фразеологічного значення і вказують на специфіку якісної природи фразеологічної семантики порівняно з лексичною.

Фразеологічне значення має ряд відмінних від лексичного ознак: специфічна, неускладнена словотвірна семантика, в якій виділяється семантичний надлишок: наприклад, для називання періоду часу, в межах якого відбулася якась давня подія, можна використати слово здавна або ФО з предку-віку (От би, здавалось, і добре, та горе, що старожитні козаки, що з предку-віку козаками бували, військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П.Куліш).

Оскільки компонент-назва людини є знайомим мовцеві й у плані форми, й у плані змісту, а також мотивує актуалізацію сем на позначення людини («вік», «стать», «соціальний стан» тощо), думаємо, справедливим є твердження, що ступінь ідіоматизації, ступінь цілісності семантики таких ФО буде нижчим, за ті, до лексичного наповнення яких уходять компоненти-назви тварин чи предметів.

Показовим у цьому плані є те, що антропонімічні компоненти, навіть утрачаючи здатність виділяти особу з-поміж інших, не втратили такої особливості, як актуалізація семи «стать», наприклад: мудрий як Соломон [105, с. 356](мудрий має граматичний показник чол. р.), англ. Admirable Crichton [83, с. 28](«вчений, освічена людина»), нім. Ein groß er Hans [25, с. 310](«поважна, мудра особа»). У відапелятивних псевдовласних утвореннях знаходимо такі показники: іти до Бокового (виділяється флексією чол. р), [як] Кобра Львівна [28, с. 381] (суфікс - івн). В англійській та німецькій мовах таких показників немає. Крім того, в семантичній структурі ФО компоненти-антропоніми експлікують яскраві характерологічні семи: «розумово обмежений» – як Стецько, дурний як Омелько, Альоша приморожений; «неохайний» – як Клава, як Манька з мильного заводу, як Фрося. Є такі фразеологічні одиниці й в англ. John Trot – «неотесаний селюк», Arab of the gutter – «вуличний хлопець, бездомний», в нім. Hans Huckebein – «бідолаха», Der keusche Joseph – «непорочний Йосип», Wie die Faust aufs Auge – «ні до села, ні до міста». Частотність уживання антропонімічного компонента мотивується екстралінгвальними чинниками, що, зокрема, виявляється у відсутності в лексичному наповненні досліджуваних ФО власних назв іншомовного походження Альбіна, Модест, Едуард, Жанна. У лексичному наповненні ФО не фіксуються також імена Ярослав, Ігор, Святослав, Ольга, що усвідомлюються як імена правителів країни. Це є ще одним свідченням народності джерел виникнення ФО. Крім того, простежується «вік» імені, наприклад, Ленін, Буратіно в лексичному наповненні ФО дивиться як Ленін на буржуазію, багатенький Буратіно, в англ. a Mark Tapley – «оптимістична людина», в нім. Hans Ohnesorge – «безтурботна людина», порівняно молоді для фразеології власні назви, а Хима, Настя, Мартин, давні (Хима з Єрусалима, взулась як Настя в постоли, носиться як Мартин з балабайкою, в англ. Cassandra warnings – «перестороги, якими нехтують, але які збуваються» [83, с. 938], Parthian arrow – «парфянська стріла, влучне зауваження в кінці» [83, с. 682], в нім. Der alte Adam – «ветха людина» [25, с. 22].

Корпус антропонімічних компонентів з традиційною пейоративною конотацією (Стецько, Феська, Солоха, Хома), як показує дослідження, збільшився, демонструючи фразотворчі потенції нових слів-компонентів Альоша («нерозумний» – як Альоша з водокачки, Альоша приморожений, як Альоша з Бугаївки), Клава («недоумкувата», «неохайна» – як Клава, ходить як Клава), Дунька («неохайна», «криклива» – Дунька з маслобойні, як Дунька з бараків) тощо.

На користь антропометричної «призми» бачення об'єктивної дійсності свідчить і той факт, що в лексиконі будь-якої мови, на думку Ю. М. Караулова, розділ «Людина» виявляється вивченим найглибше [66, с. 120]. Онім відіграє велику у роль у визначенні національно-культурних принципів.

Досліджуваний матеріал представлений фразеосемантичними полями «людина», «час», «простір» і «кількість».

Фразеосемантичні поля (ФСП) виявилися найвищою ланкою в ідеографічній організації представленого шару фразеологізмів української мови. Першим етапом диференціації досліджуваного мовного матеріалу є формування фразеосинонімічного ряду (ФСР): за царя Панька, як земля була тонка [137, с. 169], за царя Хмеля, коли людей була жменя [137, с. 239], від Адама, Joe Blow – «солдат» [83, с. 507], Von Adam und Eva – «бути допотомним» [25, с. 23] – фразеологізми, що в своїй семантичній структурі актуалізують інтегральну сему «давно», об'єднуються в один синонімічний ряд.

Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні відзначаються великим діапазоном сфер використання. Спостереження свідчать про різноплановість характеристик, кваліфікованих названими фразеологічними одиницями. Людина як еталон освоєння різних категорій буття дала поштовх до виникнення фразеологізмів, що функціонують для називання фрагментів як матеріального, так і нематеріального світу.

Проте людина в першу чергу усвідомлюється як істота біологічна, що відповідним чином відбивається й у семантиці фразеологічних мовних засобів. Зокрема, виділено фразеологізми, у значеннєвій структурі яких домінантними є семи, що маніфестують цілу гаму емоцій і почуттів (від захоплення й до відрази) та актуалізують модальну оцінку: стріла Купідона, Cupid's arrow, den Pfeil des Amors у значенні «символ кохання». Більшість фразеологізмів даної ФСГ є вокативними, оскільки сформовані як одиниці побажання, волевиявлення, наказу. Диференціація ФСР «задоволення», «незадоволення», «категоричне непогодження», «лайка», «впевненість», «невпевненість», «здивування», «байдужість», утворених згідно з актуалізацією відповідної гіпосеми, часто залежить від дистрибутивного оточення й мотивує розвиток полісемії Специфікою конституентів зазначених ФСР є той факт, що первісно вони використовувалися з метою образити людину, облаяти, побажати їй усяких неприємностей, хвороби тощо. Своє матеріальне вираження це знайшло в лексичному наповненні ФО.

Зовнішніми біологічними показниками людини, що інтерпретуються одиницями досліджуваного фрагмента фразеологічного корпусу української мови, називаємо зовнішність і вік. ФСГ «зовнішність» представлена ФО, до лексичного наповнення яких уходять і компоненти-антропоніми (як Адам і Єва, як Клава, як Фрося, як Дунька з масло бойні, a Miss Molly – «зніжена дівчина», Von Adam – «як Адам»). Фразеологізми цієї ФСГ називають різні зовнішні характеристики, висвітлюючи при цьому специфіку функціонування компонента-назви людини в лексичному наповненні ФО. Антропонімічні компоненти можуть виступати маніфестантом семи «особа високого росту» (як півтораївани, два Івани), відзначатися актуалізацією традиційно пейоративних сем (ходить як Клава, як Дунька з бомбоскладу), актуалізувати конотативну культурологічну сему на позначення зовнішності (як Адам і Єва). В англійській та німецькій мові не зафіксовано фразем на позначення росту.

Інтегральна сема «розумові здібності» організує ФО у відповідну ФСГ. Вона являє собою синонімо-антонімічний блок, оскільки складається з опозиційних фразеосинонімічних рядів з ідеограмами «розумний» – «дурний». Кількісно фразеологізми розподіляються за цими рядами непропорційно. ФСР «дурний» являє собою складну структуру, бо його конституентами є цілі фразеологічні серії (найбільшими є утворені з антропонімічними компонентами як Стецько, Стецько з печі, Стецько на піч, Альоша приморожений, Альоша з водокачки, John Trot, Hans Dumm. ФСР «розумний» представлена такими ФО (укр. Мартин босий, але в брилі; людина твереза; як мудрий Соломон; лиманський хлопець, англ. Admirable Crichton – «вчений, освічена людина», нім. Ein groß er Hans – «поважна, освічена особа»). Така статистика зрозуміла, оскільки привертає увагу й краще запам'ятовується негативне. Сигналізаторами семи «дурний» є антропонімічні компоненти Стецько, Клава, Дуня, John, Hans які мають пейоративний ореол, а Зіна, Люба маніфестують сему «дурна», що мотивується контактністю з магазина, з дуба.

ФСГ «риси характеру» мають конституенти, які диференціюються за двома ФСР «негативні риси» і «позитивні риси» (укр. Ваня Вєтров, язиката Феська, англ. honest Abe – «чесний», нім. Hans im Glü ck – «щасливчик»). Маніфестантами семи «негативна риса характеру» є антропонімічні компоненти (укр. Палажка, Феська, Мартин, Марко, англ. Tom o’Bedlam, нім. Das ist aber ein Bacchus – «оце так товстун»), або інше слово-компонент, що викликає стійкі асоціації (лис Микита). Актуалізація семи «позитивна риса характеру» залежить від сполучуваності.

ФСГ «соціальний стан» складається з таких ФО як багатенький Буратіно, співати Лазаря, Arab of the gutter – «вуличний хлопець, бездомний» [83, с.45]. В німецькій мові немає відповідників до фразеосемантичної групи «соціальний стан». Маніфестація відповідної інтегральної семи в цілісному значенні фразеологізмів здійснюється по-різному.

Джерелом лінгвокультурної інформаціїонімного компонента (далі – ОК) є соціум, історія, література, античність, християнство, на основі якого досліджувані одиниці скласифіковано у фразеологічні моделі, спільні для української, англійської та німецької мов: 1) фразеологізми з соціально маркованими ОК (поширені у соціумі компоненти-імена чоловіка та жінки); 2) фразеологізми із псевдоонімними компонентами (псевдоантропонімні та псевдотопонімні компоненти); 3) фразеологізми з прецедентними ОК (ОК історичного та літературного походження); 4) фразеологізми з сакральними ОК (ОК античного (міфологічні) та християнського (агіоніми) походження).

Мотивація фразеологізмів з ОК ґрунтується на основі переосмисленої культурної інформації про образ людини (антропометричні образи: образ людини як фізичного та фізіологічного феномена; образ людини як суспільного феномена) та про образ людини і всесвіту (антропоцентричні образи: співвідносні із людиною і всесвітом; набуті внаслідок взаємодії людини і всесвіту).

Поширені компоненти-імена людей у процесі тривалого функціонування у фразеологізмах української (Альоша, Дунька), англійської (Jack, Mary), німецької (Hans, Heinz), мов сприяли формуванню символіки й асоціацій у їхньому фразеологічному значенні, на основі якого ці одиниці включено до моделі фразеологізмів із соціально маркованими антропонімними компонентами (пор.: укр. Альоша приморожений у значенні «людина з вадами в характері», Дунька з Кацапетівки – «дурна жінка», англ. Jack on both sides у значенні «людина, що намагається служити багатьом, і нашим і вашим», Mary Ann – «проста, банальна дівчина», нім. Hans Dumm – «дурник», Ein fauler Heinz – «ледар, нероба»).

Фразеологізми з соціально маркованими антропонімними компонентами у кількісному плані переважають інші моделі фразеологізмів. Власні імена у фразеологізмах цієї моделі виконують символічну функцію і можуть позначати певний стереотипний образ(укр. Дурний, як Стецько, англ. Cousin Betsy; нім. Hans Leiderlich). Вибір імені-компонента може зумовлюватися зовнішньою формою фразеологізму, тобто формальною організацією мікротексту (укр. Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають, англ. John Doe and Richard Roe, нім. Er ist Hans Dampf in allen Gassen має еквівалент в українській мові без нашого Гриця вода не освятиться).

Ця модель представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1) як фізичного та фізіологічного феномена, що трансформують лінгвокультурну інформацію про її розумові вади в усіх зіставлюваних мовах: укр. То ще дурна Гапка – «дурна жінка» [27, с. 126], англ. Jack Adams – «нерозумний чоловік» [83, с. 500], нім. Faule Trine – «особа дурна, бездумна» [25, с. 469].

2) як суспільного феномена, які передають інформацію про професію в англійській мові: Cheap Jack – «мандрівний дрібний торговець» [83, с. 95] (атрибутивний компонент Cheap надає фразеологізму негативного конотативного відтінку. Сама лексема Jack є англіфікацією французького імені Jacques, яке є зменшувальною формою від Jacobus, але в Англії це ім’я завжди асоціювалося з апелятивами Johan, John і тому воно, можливо, має місцеве походження і використовується при зверненні до незнайомця як загальна назва); соціальну нерівність – у німецькій мові: Will Heinz nicht, so muß Kunz – «чого не хоче робити один, те мусить зробити інший»та українській: Не для Гриця паляниця (ім’я Гриць – назва простого чоловіка, якому не слід від життя очікувати особливих роскошів, навіть у формі паляниці); гендерну нерівність: Старший Гриць як Парашка та умов життя, які зафіксовані тільки в українській мові з використанням антропонімів: куди Макар телят не ганяв – «там, де важкі умови життя, далеко» [27, с. 365] (Макар – це злидар, змушений пасти своїх телят на закинутих вигонах. Можливо, що Макарові телята – фікція, й у цьому вислові міститься прихований гумор.

Ця модель ще представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини і всесвіту, зокрема:

1)образах, співвідносних із людиною і всесвітом, що трансформують інформацію про різні реалії в англійській мові: the Blue Peter – «прапор відплиття» [83, с. 48] (синій прапор з білим квадратом, що піднімається перед відплиттям судна) тапро поняття виміру – в українській: три душі і Марфа – «зовсім мало» [105, с. 277], в німецькій мові таких образів не має;

2) образах, набутих унаслідок взаємодії людини і всесвіту, що трансформують лінгвокультурну інформацію про нечисту силу лише у слов’янських мовах: укр. Антипко (Грицько) в нім сидить (антропонім Антипко використано у значенні злого духа; грец. ім’я Α ν τ ί π α ς). Одна з особливостей демонічних назв – це множинність найменувань того самого міфічного персонажу, що пов’язано зі страхом вимовляти ім’я демона, оскільки вважали, що це одночасно є його прикликанням. Цим зумовлено табуювання імен: замість «справжньої» назви демона вживається «безпечне» ім’я людини.

У слов’янських фразеологізмах, порівняно з англійськими та німецькими, ширше представлена оцінна характеристика людини: укр. Манька білолучанська [26, с. 312], Альоха з мильного заводу [26, с. 28].

Фразеологізми з псевдоантропонімним компонентом відзначаються яскравою національно-культурною специфікою у зіставлюваних мовах, пор.: укр. Читати Храповецького – «хропіти» [106, с. 449], англ. Sleep with Mrs. Green – «ночувати на траві» [83, с. 366], нім. wie ein Stein schlafen – «спати як камінь, міцно спати, хропіти» [25, с. 983]. В німецькій мові цей фразеологізм вживається без антропоніму.

Ця модель представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1)як фізичного та фізіологічного феномена, що трансформують інформацію про її розумові вади у зіставлюваних мовах, пор.: укр. Балда Іванівна – «нерозумна людина» [27, с. 37], англ. Bess (Jack) o'Bedlam – «божевільна людина» [103, с. 77], нім. Ein wunderlicher Christ – «дивна людина» [25, с. 134]. Натомість лінгвокультурна інформація прориси характеру(балакучість, злостивість) наявна лише у слов’янських мовах: укр. Кобра Львівна – «злостива жінка» [27, с. 298]., Глухар Тетерович – «людина, що недочуває, неуважність» [27, с. 118]., Розтапша Іванівна – «неуважна людина та огрядність» [26, с. 152]., Баба Пихтя – «товста жінка» [26, с. 36].

2)як суспільного феноменаіпередається як інформація про рід занять в англійській мові: Joe College у значенні «студент» [83, с. 499]. В українській та німецькій мовах таких фразем з антропонімом не виявлено.

Характерною ознакою цих фразеологізмів є їхня культурна маркованість та оцінна семантика.

Джерелом лінгвокультурної інформації фразеологізмів з прецедентними антропонімними компонентами зіставлюваних мов є історія та література, напр. укр. баба Палажка і баба Параска – «сварливі жінки» (персонажі оповідань І. С. Нечуя-Левицького), англ. as proud as Punch – «гордий чоловік» (герой лялькової вистави «Панч і Джуді»: горбань Панч із гачкуватим носом – утілення оптимізму та його дружина Джуді – неохайної жінки), нім. Der schwarze Peter – «Чорний Петер» (дитяча гра в карти).

Спільне у фразеологізмах з прецедентними антропонімними компонентами спостерігаємо на основі інтерлінгваль­ної інформації. Спостерігаємо різний ступінь засвоєння прецедентної інформації. Так, у межах українського зіставлення важливим є той факт, що через тривалі історичні й культурні контакти певна історична постать була популярною у цих лінгвоспільнотах, однак символіка прецедентного імені, а звідси, і його емоційно-експресивна оцінка є дещо різними: укр. Прославився на Вкраїні козак Гонта, що сажав жидів на кілля поверх плота [137, с. 93].

Фразеологізми з сакральними антропонімними компонентами, джерелом інформації яких є античність та християнство, становлять частину досліджуваного матеріалу. Оскільки їхньою мотиваційною основою є знання про міфи та християнство, вони відзначаються високим ступенем інтернаціональності, пор.: укр. скриня Пандори [27, с. 951] у значенні«вмістище зла, лиховісний дар», англ. Pandora's box [83, с. 728], нім. Die Bü chse der Pandora [104, с. 297].

Ця модель представлена фразеологізмами, значення яких ґрунтується на образах людини:

1)як фізичного та фізіологічного феномена, що трансформують лінгвокультурну інформацію про розумові здібності: укр. премудрий, як Саламон [27, с. 988]. – іронізують над тим, хто вдає розумного, англ. as wise as Solomon – « розумний, досвідчений» [83, с. 711], нім. Salomonische Weisheit – «соломонова мудрість» [104, с. 185];

2)образах, співвідносних із людиною і всесвітом, що трансформують лінгвокультурну інформацію про певні локуси у всіх зіставлюваних мовах: укр. авгієві стайні [27, с. 19], англ. Augean stable – «занедбане, занехаяне місце» [83, с. 28], нім. den Augiasstall reinigen – «навести лад у занедбаних справах» [25, с. 25]; прочас – у слов’янських: укр. Не до Петра, а до Дмитра – «час до зими» [26, с. 350] (свято Дмитра припадає на день 26 жовтня ст.ст.); про їжу – лише в англійській мові: Adam and Eve on a raft – «яєчня з двох яєць на тості» [104, с. 15] (цей бібіліонім містить у собі семантику якісної подібності двох об’єктів); про пияцтво в німецькій мові: den Bacchus feiern – «пити, випивати» [25, с. 76].