Організаційні засади бухгалтерського обліку необоротних активів підприємтсва.

Організація обліку довгострокових активів являє собою процес вибору й впорядкування способів і прийомів, обробки й видачі достовірної та своєчасної вихідної інформації про їх наявність, рух збереження, використання і вибуття. Щоб побудувати механізм реалізації такого процесу, необхідно організувати інвентарний облік, закріпити об'єкти довгострокових активів за конкретними матеріально відповідальними особами, розробити облікові номенклатури, робочі інструкції тощо. На розв'язання зазначених завдань має спрямовуватися облікова політика підприємства. Облік основних засобів та контроль за їх використанням є однією з основних підсистем, що забезпечують ефективну діяльність підприємства. Раціональна організація обліку основних засобів неможлива без планування їх відтворення, обов'язкового закріплення об'єктів основних засобів за конкретними матеріально-відповідальними особами, розробки й дотримання графіків ремонтів тощо. Саме тому основними завданнями з організації обліку та контролю буде: контроль за збереженням руху основних засобів; правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів основних засобів; правильне відображення та обчислення в обліку сум зносу (амортизації); контроль за витратами на ремонт; отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження; виявлення результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого їх вибуття. Правильність обліку буде забезпечуватися наказом про облікову політику, у якому слід відобразити: первинні документи з обліку основних засобів на даному підприємстві; метод та порядок нарахування амортизації; облік капітальних інвестицій; список осіб, які мають право підписувати документи і які саме; визначення ліквідаційної вартості основних засобів; порядок їх оцінки; строк корисної експлуатації основних засобів.

Для чіткої організації обліку основних засобів необхідно насамперед правильно їх класифікувати. Важливе значення має визначення оцінки вартості основних засобів. Виділяють первісну, переоцінену, залишкову, справедливу, ліквідаційну та амортизовану вартість.

П(с)БО 7 «Основні засоби», П(с)БО 8 «Нематеріальні активи», П(с)БО 12 «Фінансові інвестиції» визначає методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвестиції, розкривають інформацію у фінансовій звітності, норми яких поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Синтетичний та аналітичний облік основних засобів слід вести централізовано у бухгалтерії підприємства. У місцях їх експлуатації та надходження основні засоби слід обліковувати в інвентарних списках типової форми. Аналітичний облік ведеться в розрізі окремих об'єктів за допомогою інвентарної картки. Вона застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і мають однакове виробничо-господарське призначення, технічні характеристики і вартість.

Аналітичний облік нематеріальних активів організується за їх видами та інвентарними об’єктами на кожен з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів НА-2. Правильно організований аналітичний облік забезпечує своєчасний контроль за наявністю кожного об’єкта нематеріального активу.