Визначте поняття раси, їх типологію і поширення на землі.

Поняття раси. У повсякденному житті у вічі впадають фізи чні (тілесні) відмінності між людьми. Немае і не може бути у світі двох абсолютно однакових людей, навіть близнюки мають ледь помітні відмінності. Наука, що вивчає варіації фізичних типів людей, відома під назвою антропологія (від двох гр. слів: апіЬгороз —людина та 1о£ оз —вчення, наука). Особливо помітні зовнішні антропологічні відмінності (фізичні, тілесні) — колір шкіри, волосся і очей, зріст і пропорції тіла, форма лицевої частини черепа, волосатість тіла і обличчя і т.ін. Антропологія вивчає ці фізичні відмінності між людьми, що сформувалися в ході історичних процесів у різноманітних природно-географіч них умовах. Поділ і групування людей за цими зовнішніми та деякими внутрішніми ознаками прийнято називати расовою класифікаці єю людства. Походження терміна “раса” точно не встановлено. Можливо, він походить від арабського газ — голова, корінь, поча ток. Допускають, що слово походить від італійського гагга — плем’я. У нинішньому розумінні слово гагга вжито в 1684 р. французьким вченим Франсуа Берньє. При групуванні людей у раси антропологи використовують і внутрішні расові показники, зокрема такі, як групи крові, паль цеві узори, зубні випуклості і т.ін. Більшість расових ознак набувалася шляхом природного добору і пристосуванням до природного середовища, шляхом мутації, в результаті генетично-автоматичних процесів і дрейфу генів. Сучасна антропологія зводить формування расових ознак до трьох основних факторів — пристосування до природно-геогра- фічних умов, відносної ізоляції та змішання расових ознак. Не має сумніву, що основні расові ознаки негроїдів і австралоїдів сформувалися в умовах жаркого і вологого клімату з посиленоюсонячною радіацією. Монголоїдн і ознаки складались у степах і напівпустелях Схід ної і Центральної Азії з їх сильними вітровими і піщаними буря ми, сухим континентальним кліматом з різкими добовими і се зонними перепадами температур. Такі умови вплинули на фор мування вузькуватого розрізу очей, епікантуса, смаглявої з жов туватим відтінком шкіри, вузького чи середньої ширини носа, що слабо виступає над обличчям, і т.інПрихильники моноцентризму вважають, що процес расогене зу йшов уже в людей сучасного біологічного виду (40-16 тис. р. до н.е.) у широкому регіоні Середземномор’я з прилеглими облас тями Південної і Східної Африки та Західної Азії. Отже, форму вання расових ознак почалось і завершилось у людей сучасного біологічного виду, тобто всі сучасні раси походять від одного виду викопних чи вже сформованих людей (теорія моногенізму). Вони допускають, що у часи неоліту існували два центри расоутворен- ня — східний (Східна і Південно-Східна Азія) і західний (Пів денно-Східна Африка, Південно-Західна Азія і Південна Євро па). Згодом різні популяції людей розселилися на величезних просторах Землі і під дією основних расоутворюючих факторів сформувалася сучасна расова мозаїка людства. Зміни антропологічних ознак відбуваються дуже повільно, а тому раси характеризуються значною генетичною обумовленіс тю і стійкістю. При цьому вони не визначають біологічної приро ди людського організму, а лише проявляються в ряді групових ознак. Хоча раси складаються на основі популяцій, все ж вони пов’язані з ареальними спільнотами соціального характеру, що поєднує расогенез з етнічною історією і етногенезом. Негроїдні риси найповніше виражені у насе лення, яке проживає південніше пустелі Сахари і відоме під за гальною назвою “негри”. У складі великої негроїдної раси ви діляються раси другого порядку (підраси чи малі раси): негрсь- ка, негрильска, бушмено-готентотська. Негрська підраса характеризується середнім і вище серед нього зростом, довгими нижніми кінцівками, тонким тулубом та всіма ознаками негроїдної раси. Найтиповішими представника ми негрської підраси є такі африканські етноси: бамбари, воло- фи, герери, зулуси, йоруби, коси, малави, серери, суахіли, сути та ін. Негрильська (центральноафриканська чи пігмейська) під раса поширена у тропічних лісах басейну р. Конго. Вона характеризується низьким зростом (середня висота тіла у чолові ків — 142-145 см, у найвищих — 150 см), темно-світлуватим відтінком шкіри, вираженим прогнатизмом, широким ротом з нетовстими губами, доволі сильним волосяним покривом на лиці та загальними негроїдними рисами.