Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Пропозиція грошей, грошові агрегати та їх динаміка
Відомо, що гроші існують у двох формах: готівкові та безготівкові. Для забезпечення угод, які необхідні для виробництва ВНП (трансакційний попит) та для купівлі цінних паперів(спекулятивний попит) необхідна певна грошова маса. Уся маса грошей, як та, що знаходиться у обігу (поза банками), так і на рахунках у банках (без урахування готівки у касах банків), представляє собою пропозицію грошової маси. Виконання грошима функції засобу обігу обумовлює реальний рух грошової маси, закономірності якого західні економісти пов’язують з функціонуванням грошового ринку, тобто із взаємодією пропозиції грошей і попитом на них. Щоб зрозуміти механізм грошового ринку розглянемо попит і пропозицію грошей. Пропозиція грошей – загальна кількість грошей, яка знаходиться в обігу. Обсяг грошей в обігу країни визначає поняття „грошова маса”. Питання про грошову масу є особливою проблемою будь-якої економіки. Воно завжди актуальне через те, що маса грошей в обігу пов’язана з інфляцією. Грошова маса – це сукупність усіх видів розрахунково-платіжних засобів, використаних у господарському обороті в готівковій та безготівковій формах. Грошова масса – той обсяг грошової пропозиції в країні, який формується центральним та комерційними банками у вигляді їх зобов'язань. Грошова масса – це та загальна сума грошей, яка знаходиться в розпорядженні економіки країни та забезпечує фінансування її діяльності. Це також уся готівка, якою володіють приватні особи, підприємства і адміністрації. Графічно грошова пропозиція представлена вертикальними лініями, оскільки вона стабільна у кожний даний момент. Грошова маса алгебраїчно показана формулою:
PQ ВНП M = --------- = --------- V V
Для характеристики грошової пропозиції використовують різні узагальнюючі показники – грошові агрегати. Грошові агрегати – це структурні елементи грошової пропозиції, що відрізняються за ступенем ліквідності. Під ліквідністю розуміють властивість засобів обігу перетворюватися на готівку. До грошових агрегатів відносять: 1) агрегат М0 – готівка, яка обслуговує значну частину повсякденних операцій; 2) агрегат М1 – готівка + безтогівкові депозити, тобто він містить готівку і банківські гроші. Вони вважаються частиною грошової маси, тому що чеки використовуються як засіб обігу, а вклади по першому замовленню перетворюються на паперові гроші. Врахування безстрокових чекових депозитів у грошовій масі є логічним, тому постає питання про врахування в ній інших активів – заощаджувальних, строкових вкладів тощо. У багатьох країнах кошти із заощаджувальних рахунків можна легко переводити на чекові рахунки. Ці активи можна також використовувати для здійснення ділових операцій; 3) агрегат М2 – це М1 + дрібні строкові вклади + безчекові ощадні рахунки. Строкові вклади стають досяжними вкладникові після закінчення певного терміну; 4) агрегат М3 – М2 + великі (понад 100 тис. дол.) строкові депозити. Агрегати М1 і М3 називають „майже гроші”. Це високо ліквідні фінансові активи, що не функціонують як засоби обігу, а легко перетворюються на готівку; 5) агрегат L – М3 + сума ощадних бон + комерційні папери + банківські акцепти. Введено у практику в 1980 році; 6) агрегат D – усі ліквідні засоби, закладні, облігації та інші аналогічні кредитні інструменти. У кожного з наведених грошових агрегатів є свої недоліки та переваги. Однак більшість економістів у процесі аналізу грошової пропозиції користується першим грошовим агрегатом. Агрегати M3, L, D більш чітко відображають тенденції у розвитку економіки, ніж M1: різкі зміни цих агрегатів часто сигналізують про аналогічні зміни у ВНП. Так швидке зростання грошової маси і кредиту супроводжує період піднесення, а їх скорочення часто супроводжується спадами. У сучасній економіці використовуються лише паперові гроші, правом на емісію яких монопольно володіє держава. Тому пропозицію грошей визначають відповідні державні інституції, зокрема у нашій державі – Національний банк України. НБУ визначає структуру грошової маси в обігу агрегатним методом з 1993 року. Банківський механізм розширення грошової пропозиції буде розглянутий нижче.
|