Методи визначення рівноважного рівня ЧВП

Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги для визначення рівноважного рівня виробництва використовує два тісно взаємозалежних методи: метод зіставлення сукупних витрат і обсягу виробництва (С+ І_n =ЧВП) та метод «вилучень та ін'єкцій» (S= І_n).

Метод зіставлення сукупних витрат і обсягу виробництва фактично зводиться до доказу рівності С+ І_n=ЧВП. Рівноважний рівень виробництва – це такий обсяг виробництва, що забезпечує сукупні витрати, достатні для закупівлі загального обсягу продукції, тобто при рівноважному ЧВП загальна кількість випущених товарів дорівнює загальній кількості закуплених товарів. Причому, слід зазначити, що останнє твердження справедливе для закритої економіки, на котру не впливає держава.

Рівноважний рівень характеризує такий стан виробництва, при якому немає ні надвиробництва, що призводить до нагромадження непроданих товарів і тому знижує темп зростання виробництва, ні надлишку сукупних витрат, що приводять до скорочення розмірів запасів і підвищення темпів зростання виробництва.

Якщо рівень ЧВП перевершить рівноважний рівень, то надвиробництво і нагромадження товарно-матеріальних запасів приведуть до його зниження. При рівні ЧНП нижче рівноважного дефіцит і виснаження запасів призведуть зростання обсягу виробництва, і система повернеться до рівноваги.

Стан рівноваги ЧВП=С+ І_n на рис. 4.5 відображає бісектриса. У будь-якій її точці має місце рівність кожного даного рівня сукупних витрат такому ж за величиною рівню чистого національного продукту. Крива сукупних витрат (С+ І_n) показує, що при постійних цінах обсяг ЧВП змінюється разом із сукупними витратами. Рівноважний рівень ЧВП визначається точкою перетинання двох кривих, і ця рівність – стан рівноваги, і ніякі інші рівні ЧВП (вищі або нижчі від рівноважного) не є стійкими.

ЧВП_s

ЧВП_d= C+I_n+G+X_n ЧВП_d

Е

C

45°

0 ЧВП* ЧВП_S, N

Рис. 4.5 Визначення рівноважного ЧВП за допомогою методу «сукупні витрати - обсяг виробництва»

Надзвичайно важливо відзначити, що ЧВП у точці рівноваги не дорівнює ЧВП за умови повного використання факторів виробництва. І дійсно, Кейнс думав, що сукупний попит не обов'язково є такий, щоб гарантувати досягнення рівня ЧВП при повній зайнятості, та що стан рівноваги в умовах повного використання факторів виробництва є лише крайнім випадком цілого ряду можливих рівноваг при неповній зайнятості.

Слід зазначити, що збільшення державних видатків на купівлю товарів і послуг збільшує сукупні витрати і зрушує криву (у_d) вправо вгору. Утворюється новий більш високий рівень рівноважного обсягу национального виробництва.

На рівень сукупних витрат впливає і показник чистого експорту (X_n), що може бути позитивним або негативним. Позитивний чистий експорт (експорт перевищує імпорт) приводить до збільшення сукупних витрат, зрушення кривої вправо нагору і зростанню рівноважного обсягу виробництва. Негативний чистий експорт (експорт нижчий за імпорт) зменшує сукупні витрати і рівноважний обсяг виробництва.

Таким чином, можна зробити висновок, що метод визначення ЧВП шляхом зіставлення витрат і обсягів виробництва дає можливість чітко уявити загальні витрати як безпосередній фактор, що визначає рівні виробництва, зайнятості та доходу. Його, у певному значенні, доповнює метод «вилучень та ін'єкцій», оскільки всю увагу в ньому акцентовано на нерівності С+І„ і ЧВП за всіх умов виробництва, крім рівноважного стану.

Метод «вилучень і ін'єкцій» є другим методом визначення рівноважного обсягу виробництва в кейнсіанській моделі. Суть методу полягає в тому, що частку доходу, що домогосподарства отримали від участі у процесі виробництва, можуть зберігати. У цьому випадку заощадження являють собою вилучення з потоку «видатки-доходи». У зв'язку з цим споживання може не досягати рівня виробленого чистого внутрішнього продукту (ЧВП_s) і рівновага на ринку благ порушиться. Компенсацією втрати споживання можуть бути інвестиційні видатки. Визначення рівноважного чистого внутрішнього продукту за допомогою методу «вилучень та ін'єкцій» подано на рис. 4.6.

S, I

А S

C Е B

D

0 ЧВП₂ ЧВП* ЧВП₁ ЧВП_s, N

Рис. 4.6 Визначення рівноважного ЧВП за допомогою методу «вилучень і ін'єкцій»

У точці Е настає рівновага, що означає рівність запланованих заощаджень домогосподарств і запланованих інвестицій підприємців. Ця відповідність планів приводить до рівноваги чистого внутрішнього продукту, споживання та інвестицій, тобто вилучення із потоку видатків у виді заощаджень буде цілком компенсовано ін’єкціями у виді інвестицій. Якщо обсяг заощаджень перевищить обсяг інвестицій, то сукупні видатки (ЧВП_d) будуть меншими за ЧВП_s і даний рівень ЧВП_s буде занадто високим, щоб бути стійким, тобто ЧВП _s буде вище рівноважного. І навпаки, якщо обсяг інвестицій перевищує обсяг заощаджень, то сукупні видатки (ЧВП_d=С+ І_n+G+X_n) будуть більшими, ніж ЧВП_s, і останній повинен підвищуватися.

При аналізі кейнсіанської моделі варто розрізняти плановані та фактичні інвестиції і заощадження. Фактичні інвестиції включають заплановані та незаплановані інвестиції. Незаплановані інвестиції здійснюються у вигляді товарно-матеріальних запасів на складах підприємств, що можна розглядати як від’ємні фактичні інвестиції Так, при перевищенні заощадженнями запланованих інвестицій, а, отже, при рівні реального ЧВП вище за рівноважного фактичні інвестиції будуть дорівнювати заощадженням унаслідок зростання товарно-матеріальних запасів на величину перевищення заощаджень. Якщо ж заощадження перевищать заплановані інвестиції і рівень реального чистого внутрішнього продукту опуститься нижче рівноважного, фактичні інвестиції будуть приведені відповідно до заощаджень шляхом зменшення товарно-матеріальних запасів на величину перевищення інвестицій.