Комплекси коригувальних вправ

Вправи на корекцію постави

Вправа 1. В. п. - сидячи на лаві біля стіни, щільно притулити до неї поперек і лопатки.

Зафіксувати положення спини, стати на лаву. Повторити 2-3 рази.

Вправа 2. Відсунути лаву від стіни і пройти по лавці " на чотирьох".

Вправа 3. В. п. - основна стійка.

Підняти руки вгору, потягнутися - вдих. Руки вниз - видих. Повторити 2-3 рази.

Вправа 4. В. п. - лежачи на животі перед лавою, руки перед підборід­дям.

Вдих - руками вхопитися за лаву. Видих - в. п. Повторити 2-3 рази.

Вправа 5. В. п. - лежачи на животі перед лавою, триматися руками за її край.

Підняти голову і плечі, тримати 3 с Повторити 2-3 рази.

Вправа 6. В. п. - сидячи на колінах.

Руки вгору - вдих, руки вниз - видих.

Вправа 7. Ходьба по гімнастичній лаві з м'ячем у витягнутих руках (2 рази).

Вправа 8. Ходьба по лаві з переступанням через м'ячі (2 рази).

Вправа 9. Повзання " на чотирьох" по лаві з перелізанням на першу секцію гімнастичної стінки. Пройти по лаві до кінця, перелізти на другу лаву і проповзти по ній " на чотирьох".

Вправа 10. Гра " День і ніч".

День настає - все оживає: біг з імітуванням польоту метеликів, пташок. Ніч настає - все завмирає. Повторити 4 рази.

Вправа 11. Ходьба з поступовим уповільненням. Вправа на відновлен­ня дихання: 1-4 - руки через сторони вгору - вдихнути. 5-8 - руки вниз, видихнути.

Вправи на виправлення сколіозу

Вправа 1. Повзання " по-пластунськи".

Вправа 2. В. п. - лежачи на животі.

Прогнутися, праву руку підняти вгору, повернутися вправо-вліво, по­вернутися у вихідне положення - вдих. Виконувати у повільному темпі (4-5 разів у кожен бік).

Вправа 3. В. п. - сидячи на підлозі, руки на поясі, ноги калачиком.

Нахилитися вправо, ліктем торкнутися коліна - видих, повернутися у вихідне положення - вдих. Виконувати в середньому темпі (4-5 разів у ко­жен бік).

Вправи для дітей з сутулою спиною

Вправа 1. Ходьба звичайна, ходьба на носках і п'ятках, на голові міше­чок з піском (100 г). Вправу можна ускладнити поворотами в сторони, нама­гаючись при цьому утримувати мішечок на голові.

Вправа 2. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей, у випрямлених руках гімнастична палиця.

Палицю обережно відводять вгору з подальшим прогинанням тулуба назад. Виконати 8-9 разів.

Вправа 3. В. п. - лежачи на животі, руки за головою.

Прогинатися, одночасно відриваючи від підлоги грудну клітку та ноги якомога вище вгору. Виконати 8-9 разів.

Вправа 4. В. п. - лежачи на животі, ноги широко розведені в сторони.

Зігнути ноги, захопити руками стопи, прогнутися. Виконати 8-10 разів.

Вправа 5. В. п. - стоячи на колінах, руки з упором на підлогу.

Виконати махові рухи ногами почергово з прогинанням тулуба назад. Повторити 6-7 разів кожною ногою.

Вправа 6. В. п. - лежачи на спині, ноги на ширині плечей, упор ногами в підлогу, руками триматися за п'яти.

Вигинаючись у попереку, максимально відривати таз від підлоги. Вико­нати 10 разів.

Вправи для дітей з кругло зігнутою спиною

Вправа 1. В. п. - ноги на ширині плечей, руки витягнуті вперед, трима­ють гімнастичну палицю.

Не сходячи ногами з місця, повернути тулуб вправо, відводячи палицю якомога далі (видих), повернутися у вихідне положення (вдих), те саме в іншу сторону. Виконати 8-10 разів.

Вправа 2. В. п. - лежачи на спині, руки вздовж тулуба.

Підняти прямі ноги вгору (видих), опустити (вдих). Виконати 8-10 разів.

Вправа 3. В. п. — лежачи на спині, руки й ноги в сторони.

Вигнутися вправо, торкнутися правої гомілки (видих), повернутися у вихідне положення. Те саме у другий бік (по 8-10 разів).

Вправа 4. В. п. - лежачи на животі.

Підняти голову, прогинаючись у попереку якомога далі назад, прийняти вихідне положення. Виконати 8-10 разів.

Вправа 5. В. п. - лежачи на спині, руки за головою, коліна напівзігнуті, ноги на ширині плечей.

Піднятися трохи назад (вдих), опуститися (видих). Виконати 10 разів.

Вправи для корекції плоскостопості

Вправа 1. В. п. - лежачи на спині.

Почергово відтягувати носки (згинати стопи) з одночасним поворотом стопи у середину (супінування стоп).

Вправа 2. Те саме, але одночасно відтягувати носки з супінуванням стоп.

Вправа 3. В. п. - лежачи на спині, ноги зігнуті, коліна торкаються одне одного, носки разом, п'яти нарізно.

Почергово піднімати п'ятки з підлоги.

Вправа 4. Так само, але п'ятки піднімати з підлоги одночасно.

Вправа 5. В. п. - сидячи на підлозі у позі " метелика" (стопи торкаються одна одної), упор руками в підлогу.

Підвестися, спираючись на тильні поверхні стоп і нахиляючи тулуб впе­ред. Почергово й одночасно згинати і розгинати стопи.

Виконувати кожну вправу 8-10 разів.

Вправи на корекцію плоскостопості

Вправа 1. " Зайчики вітаються". Вихідне положення - сидячи на підлозі, ноги випрямлені. Згинати та розгинати стопи.

Вправа 2. " Зайчики обнімаються" - почергово тиснути стопою на стопу.

Вправа 3. " Годинник". Паралельно нахиляти стопи вправо-вліво.

Вправа 4. " Пішли зайчики". Зігнути ноги в колінах, ступні на підлозі - почергове піднімання п'яток і носочків.

Вправа 5. " Побігли по доріжці". Сидячи, імітувати біг.

Вправа 6. " Зустріли сороканіжку". Перебирати пальчиками ніг, почерго­во випрямляючи ноги в суглобах колін.

Вправа 7. " Сороканіжка злякалася" - різко зігнути ноги в колінах.

Вправа 8. " Ведмедик потупав" - тупати по підлозі п'ятками.

Вправа 9. " Зайчики розгулялися". З вихідного положення - стоячи -перекати з п'яток на носки; " пружинка" - піднімання на носки; " гармошка" -п'ятки разом, носки в різні боки, піднімання на носки.

Вправа 10. " Зайчики танцюють" - п'ятка, носочок - 2 рази тупнути; п'ят­ка, носочок - 2 рази плеснути в долоні.

Вправа 11. Самомасаж стоп (розтирати, розминати, пощипувати, поплес­кувати).

Ігри та вправи для формування правильної постави

(Прод. таблиці на с. 201.)

Вправи для попередження плоскостопості і клишоногості

(Прод. таблиці на с 202)

Фітотерапія

Лікування лікарськими рослинами відоме з давніх часів. Упродовж ос­таннього десятиліття фітотерапія, тобто лікування травами, широко викори­стовується в дошкільних закладах із профілактичною метою.

Показання: профілактика і лікування гострих респіраторних і вірусних захворювань, гострі та хронічні захворювання ЛОР-органів і органів дихання, алергічна патологія, порушення травлення, психоневрологічні захворю­вання.

Протипоказання: алергічні реакції на рослини, що входять до складу відвару, настою або чаю.

Вітамінні збори, що містять велику кількість аскорбінової кислоти, про­типоказані дітям з оксалурією (тобто тим, у кого в осадку сечі є оксалати). З обережністю варто призначати їх дітям після перенесених запальних захво­рювань сечовидільної системи.

Як проводити фітотерапію

Фітотерапія може проводитися всім дошкільникам без спеціальних обме­жень. Дітям молодшого віку фітотерапія проводиться за індивідуальними медичними показаннями.

При хронічних захворюваннях доцільно проводити профілактичні курси фітотерапії, що призначаються в період сезонного загострення захворюван­ня. При цьому один і той самий лікарський засіб у гострому періоді хвороби призначають у більш високій концентрації, а в період ремісії з профілактич­ною метою - у більш низькій.

Для дітей до трьох років готують 1% відвари та настої, дітям четвертого і п'ятого року життя - 3%, дітям старшого дошкільного віку - 3-5%. Звичай­но, для внутрішнього застосування настої і відвари готуються з розрахунку: 1 частина сировини на 10 частин води.

Для фітотерапії можуть використовуватися як готові фітозбори промислового виробництва, так і зібрані самостійно. Дуже важливо, щоб відповідальний за приготування фіточаїв і відварів мав спеціальну медичну підготовку з фітотерапії.

Для дітей рекомендують готувати настої і відвари у такій добовій дозі сухої лікарської сировини: від 1 до 3-х років - 1 чайна ложка, від 3-х до 6-ти років -1 десертна ложка, від 6 до 7 років - 1 столова ложка. Для визначення сухої ваги сировини можна взяти до уваги, що столова ложка (без верху) квітів, листків, трави відповідає в середньому 4-5 г, а коренів, кори, плодів - 6-8 г.

Не рекомендується використовувати в дошкільних закладах такі росли­ни, як багно, звіробій (у високих концентраціях), листки смородини, пижмо, женьшень, золотий корінь, елеутерокок та інші. Варто пам'ятати, хоча ліку­вання травами і потребує тривалого їх застосування, однак постійне викори­стання одних і тих самих лікарських рослин неприпустиме.

При правильному приготуванні безпечні для дошкільників чаї і відвари з таких рослин:

• аніс (насіння) - відхаркувальний і слабкий антисептичний засіб, стиму­лює секреторну функцію шлунково-кишкового тракту; *

• брусниця - легкий сечогінний і гіпотензивний засіб, застосовується при сечокам'яній хворобі та підвищенні внутрішньочерепного тиску;

• валер'яна - заспокійливий, спазмолітичний засіб, застосовується при болях у серці, спазмах шлунково-кишкового тракту.

Варто пам'ятати, що при застосуванні валер'яни можуть спостерігатися парадоксальні реакції у вигляді сильного збудження, неадекватного по­водження, плачу. У цих випадках валер'яна протипоказана.

• глід - заспокійливий засіб, поліпшує роботу серця, використовуєть­ся в зборах, що відновлюють діяльність серцево-судинної системи;

• горобина - полівітамінний засіб, має адаптогенні властивості;

• евкаліпт - бактерицидний, протизапальний засіб, застосовується для інгаляцій і полоскань порожнини рота і горла;

• журавлина - багата вітаміном С, має кортикоїдну дію, сприяє розширенню коронарних судин серця;

• звіробій - імуностимулюючий, протизапальний засіб, за умови прийому внутрішньо має протиглисну дію, при полосканні зіва - в'я­жучу дію. Приймати всередину потрібно з великою обережністю.

Через сильний вплив на імунну систему звіробій бажано застосовува­ти не більше 7 днів;

• калина — полівітамінний, протикашлевий засіб, застосовується у вітамінних чаях;

• кора дуба - протизапальний, в'яжучий засіб, що містить дубильні речовини, застосовується для полоскання порожнини рота і горла;

• кропива — шлунковий, полівітамінний засіб, поліпшує обмін речо­вин, дає позитивний ефект при анеміях;

• липа (суцвіття) - гарячі чаї з квіток - жарознижувальний потогінний засіб, у холодному вигляді використовується для полоскання зіва;

• малина (плоди, листя) - потогінний, бактерицидний, протизапальний засіб, застосовується в холодному вигляді для полоскання зіва;

• материнка (квітки) - протикашлевий, заспокійливий засіб, поліпшує травлення;

• мати-й-мачуха (листя) - містить рутин, застосовується як відхаркувальний, протизапальний, антисептичний засіб, має пом'якшу­вальну дію;

• меліса, м'ята - застосовуються при захворюваннях шлунково-киш­кового тракту, мають заспокійливий ефект;

• подорожник - бактерицидний засіб, застосовується при різноманіт­них захворюваннях шлунково-кишкового тракту, збільшує кислотність шлункового соку. Ефективний при виразках, ерозивних гастритах, ко­літах;

• пустирник - заспокійливий, седативний засіб, входить до складу заспокійливих чаїв;

• рум'янок - спазмолітичний, протизапальний, потогінний, вітрогінний засіб, має протигрибковий ефект;

• смородина (плоди) - вітамінний засіб, входить до складу вітамінних зборів;

• суниця (листя) - вітамінний засіб, слабкий сечогінний, посилює сер­цеві скорочення;

• чебрець - застосовується як протиглисний засіб, а також у якості заспокійливого, антисептичного і відхаркувального при захворюваннях бронхолегеневого апарата;

• череда - сильний протиалергійний засіб, сечогінний, застосовується внутрішньо, а також для вмивання, ванн, у вигляді примочок;

• чорниця - нормалізує обмін речовин, діяльність шлунково-кишко­вого тракту, застосовується у вигляді відварів і киселів при проносах, у вигляді полоскань при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; позитивно впливає на органи зору;

• шавлія - протизапальний засіб, використовується при стоматитах та інших захворюваннях порожнини рота у вигляді полоскань.

Ці рослини можуть використовуватися в дошкільному закладі як внут­рішньо, так і зовнішньо. Примочки, інгаляції і полоскання для зовнішнього застосування готують із розрахунку 2-3 частини лікарської сировини на 10 частин води.

Лікарські рослини з високим вмістом ефірних масел використовують для проведення інгаляцій. Це омана, календула, меліса, м'ята, подо­рожник, рум'янок, сосна, чебрець, шавлія, евкаліпт і деякі інші.

Реалізуючи сезонний підхід в організації фітотерапії в дошкільних зак­ладах, доцільно проводити не більше трьох курсів на рік - восени, взимку і навесні. Курс фітотерапії в дошкільних закладах може тривати від 3 тижнів до 1, 5-2, 5 місяців (за спеціальними медичними показаннями). Мінімальна кількість щоденних процедур - 15. Між курсами має бути перерва не менше 2 тижнів.

Особливо поширене в дитячих садках застосування відвару з плодів шипшини, що відновлює енергетичний статус клітин дитячого організму, позитивно впливає на обмін речовин і енергії. Він багатий вітаміном С та іншими біологічно активними речовинами. Шипшина є легким адаптогеном.

Спосіб приготування: сухі плоди шипшини перебрати, промити, залити гарячою водою, прокип'ятити на водяній бані або слабкому вогні 10 хвилин. Дати настоятися протягом 10-12 годин. Відвар процідити, додати цукровий сироп. Пропорції: 1 частина плодів шипшини, 10 частин води, 1 частина цукрового сиропу.

Відвар шипшини добре поєднується з соком лимона.

Пропонуємо рецепт полівітамінного чаю, до складу якого входять адаптогенні рослини: листки брусниці, листки кропиви, плоди шипшини, плоди горобини, плоди чорниці, плоди малини, плоди глоду.

Спосіб приготування: рослини беруть у рівних пропорціях, залива­ють окропом із розрахунку 1 частина збору на 10 частин води. Настоюють 45 хвилин. Збір може бути рекомендований для прийому восени.

Чай для профілактики застудних захворювань: трава материнки -1 частина, листки мати-й-мачухи - 3 частини, квітки липи - 3 частини, лист­ки малини - 2 частини. Спосіб приготування аналогічний. Цей збір можна вживати в зимовий час.

Крім групової фітотерапії, яка проводиться регулярно, можна використову­вати індивідуальну фітотерапію за призначенням лікаря. Так, наприклад, дітям із підвищеною нервово-рефлекторною збуджуваністю і порушенням сну можна призначити заспокійливий чай із пустирника і м'яти, що дається ди­тині перед обідом. Це сприяє більш швидкому засинанню дитини, норма­лізації діяльності нервової системи.

Доцільно поєднувати фітотерапію з іншими фізіотерапевтичними процедура­ми, наприклад, із різноманітними видами гідротерапії, особливо термотера­пією. Обидва ці методи доповнюють один одного.

Фітотерапію в дитячому садку проводять за кількома методиками: пероральне застосування лікарських рослин (водні настої, відвари, інгаляції парою відварів рослин) та аерофітотерапія (вдихання фітонцидів, які ви­діляють рослини в природних умовах, а також в інгаляторії, де розбризку­ються ефірні олії шипшини, обліпихи, м'яти).

Залежно від хімічного складу й механізму дії лікарські рослини, що їх використовують у фітотерапії дошкільного закладу, поділяються на кілька груп:

1. Рослини, до складу яких входять ефірні олії (багно, дев'ясил, ма­теринка, звіробій, м'ята, соснові бруньки, шавлія, евкаліпт). Інгаляції з відварів цих лікарських рослин розріджують густу мокроту, зменшу­ють запальний процес.

2. Лікарські рослини, до складу яких входять сапонити і глікозиди (глід, брусниця солодка, фіалка триколірна), що мають бронхолітичну дію. Інгаляції з відварами цих трав полегшують відхаркування.

3. Лікарські рослини, до складу яких входять алкалоїди (фіалка за­пашна, чистотіл, термопсис). Ці лікарські рослини мають спазмолітич­ну дію.

4. Лікарські рослини, до складу яких входить слиз (корінь алтеї, підбіл, подорожник). Вони утворюють захисний шар слизових оболонок, що до­помагає розрідженню мокроти та її відходженню.

Питний режим дітей передбачає вживання відварів лікарських рослин для профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, дискінезії. Для підвищення апетиту використовуємо відвар шипшини з медом (мед не дають лише дітям з алергійними реакціями).

Нині фітотерапія має велику популярність серед населення. Але яким би корисним не був вплив лікарських рослин, треба завжди пам'ятати: йдеть­ся про лікарський засіб, який має як побічні ефекти, так може бути і про­типоказаний. Тому використання лікарських трав мусить повсякчас пе­ребувати під контролем лікаря.

Як метод фітотерапії, а також профілактики захворювань використову­ють полоскання горла. Це відбувається після сну протягом усього осінньо-весняного періоду.

Щотижня змінюються складові: настої трав; сіль і йод; сода; вода з кра­на.

Аромотерапія

Також гарний помічник для дітей з хронічними тонзилітами, ринітами, бронхітами, аденоїдними вегетаціями, гіпертрофією мигдалин, частими го­стрими респіраторними захворюваннями - олії евкаліпта, чебрецю, точко­вий масаж з олією розмарину.

Для дітей з вадами серцево-судинної системи, вродженими аномалія­ми серця - олії валеріани, собачої кропиви, точковий масаж з оліями ла­ванди, меліси, м'яти, лимона, майорану.

Для дітей із захворюваннями кишково-шлункового тракту, гастритами, колітами, дисфункцією кишечника, панкреатитами - олії м'яти, берези, точ­ковий масаж з оліями гвоздики, ялівцю.

Для дітей із захворюваннями сечовидільної системи, циститом, пієло­нефритом - точковий масаж з оліями ялівцю, меліси, лаванди.

Для дітей з розладами кровотворних органів, лімфосистеми, схильність до анемії - олія лаванди, точковий масаж з оліями меліси, мускату.

Для дітей з розладами нервової системи, вегето-судинною дистонією - олія лаванди, меліси, точковий масаж з оліями меліси, апельсина, ро­машки.

Тричі на рік {курс лікування один місяць) проводимо аромотерапію. Під час сну кладемо біля дитячих подушок полотняні торбинки (розмір 15x15 см) з травами. Можна запропонувати таку суміш: полину - дві частини; м'яти, меліси - по одній частині; ромашки - півчастини. Або: шишки хмелю - одна частина; деревію і ромашки - по дві частини; лавру - півчастини.

Під час сну діти дихають травами через зволожувач повітря, тому підби­раємо трави, що діють заспокійливо: м'ята, материнка, евкаліпт, ромашка, корінь аїру.

Після упорядкування фітобару з'явиться ще один варіант роботи - діти займаються будь-якою діяльністю з вихователем, а в цей час йде наси­чення повітря кімнати приємним запахом трав.