Цілі та напрями зовнішньоекономічної політики держави

Структурними елементами зовнішньоекономічної політики (ЗЕП) є суб'єкти, об'єкти і ресурси. Головним її суб'єктом є держава, тому осново­положним принципом зовнішньоекономічної діяльності є принцип все­осяжності, що означає загальнообов'язковість рішень держави для всіх суб'єктів міжнародних економічних відносин.

Виділяють різні типи цілей ЗЕП: кількісні (наприклад, зростання зов­нішньоторговельного обороту); якісні (підвищення конкурентоспроможно­сті товарів на світовому ринку); короткострокові (стимулювання експор­ту), середньострокові (створення спільних високотехнологічних підпри­ємств з іноземними партнерами); довгострокові (регіональна інтеграція та довгострокове співробітництво з певними країнами).

За даними Міністерства економіки України.

Глава 12. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Головна мета зовнішньоекономічної політики України — формування основ сучасної відкритої економіки, її ефективне включення у міжнарод­ний поділ праці, активне використання його переваг для зміцнення еконо­мічної незалежності країни, створення сприятливих умов для національно­го економічного зростання. Стрижнем сучасної зовнішньоекономічної по­літики має стати формування в країні конкурентоспроможної економіки на інноваційній основі, що передбачає створення і застосування макротехно-логій та відповідного інституціонального забезпечення.

До основних напрямів зовнішньоекономічної політики слід віднести:

• впровадження обґрунтованого протекціонізму, підтримка найбільш ефективних імпортозаміщуючих виробництв шляхом застосування компенсаційних митних тарифів, скасування пільгових імпортних тарифів та державних гарантій іноземним кредиторам на ввезення продукції, аналоги якої виробляються в Україні; підвищення контро­лю за якістю імпортних товарів;

• зміцнення експортного потенціалу країни, сприяння розвитку екс-портоорієнтованих галузей та виробництв, використання з цією ме­тою податкових пільг для виробників експортної продукції вищих ступенів переробки, державних гарантій під експортні кредити, сис­теми страхування експортних ризиків та інших інструментів. Боро­тьба проти дискримінації та політична підтримка вітчизняних екс­портерів;

• оптимізація структури платіжного балансу, підтримка його додатно­го сальдо; підвищення питомої ваги товарів з високою часткою до­даної вартості в експорті;

• мінімізація обсягів зовнішніх позик, їх використання, головним чи­ном, на потреби вітчизняного виробництва. Розробка та реалізація системи заходів для зниження тягаря зовнішнього боргу, залучення прямих іноземних інвестицій, реекспорту вітчизняного капіталу;

• доведення до рівня світових стандартів однієї із зон вільної торгівлі та відпрацювання на її основі режимів та механізмів зовнішньоеко­номічної діяльності;

• забезпечення керованого плавання гривні та підтримка курсу націо-

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

нальної валюти у відповідності з наявними реаліями; удосконалення механізмів її конвертації; • ефективне використання геополітичного положення України для по­глиблення географічної диверсифікації зовнішніх зв'язків, удоскона­лення їх регіональної спрямованості. Пріоритетний розвиток співробі­тництва з ЄС та країнами СНД, відновлення позицій на ринках, що були втрачені. Поширення взаємовигідних економічних зв'язків з кра­їнами Близького Сходу та Перської затоки та взаємовигідне співробі­тництво з міжнародними економічними і фінансовими організаціями.