Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Особливості розвитку грошово-кредитної та фінансової системи і політики України в 2001-2006 pp.






 

Бюджетна політика (фіскальна експансія) Монетарна політика (грошово-кредитна експансія)
Головні здобутки
1. Досягнення профіциту Зведеного бюджету. 2. Зростання доходів бюджету. 3. Зростання рівня монетизації еко­ номіки. 4. Зростання темпів обслуговування та погашення державного боргу. 5. Покращання фінансових результа­ тів суб'єктів господарювання. 6. Нарощування фінансового потен­ ціалу 1. Стабілізація валютного курсу. 2. Посилення довіри до валютної по­ літики. 3. Зниження інфляції. 4. Зниження процентних ставок (по­ літика дешевих грошей). 5. Зростання кредитних вкладень в економіку. 6. Зростання довгострокового креди­ тування. 7. Зростання динаміки реального ВВП
Фінансова система Грошово-кредитна система
Недоліки
Зниження результативності бюджет­ної політики у сфері розвитку еко­номіки Непослідовність у використанні рин­кових методів впливу на економічне зростання

Разом з тим, серед економістів тривають дискусії щодо відповідності грошово-кредитної системи вимогам економічного зростання і, зокрема, сутності монетарної політики. На думку одних, вона має обмежуватися підтриманням стабільності грошової одиниці (зовнішньої або внутрі­шньої). На думку інших, ця політика в контексті внутрішньої стабільності має бути спрямована на досягнення цілі щодо рівня інфляції.

На переконання третіх, окрім цілей щодо інфляції, монетарна політика повинна досягати цілі щодо зростання економіки в цілому. Відповіді на ці дискусійні запитання дає міжнародний досвід діяльності переважної біль­шості сучасних центральних банків, єдиною стратегічною метою монетар­ної політики яких є цінова стабільність.

Для реалізації цього завдання необхідне таргетування стабільності грошової одиниці, постійний моніторинг динаміки цін на товари і послуги, обмінного курсу та процентних ставок, їх співвідношення і в разі потреби —


Глава 11. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВаКРЕДИТНОІ ТА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

вплив на них засобами грошово-кредитної політики. Одночасно створюва­тимуться умови для поступового переходу до таргетування інфляції — це концепція монетарної політики, яка передбачає законодавче закріплення ці­нової стабільності, офіційне оголошення Національним банком кількісних цільових показників інфляції на визначений часовий період та відповідаль­ність за їх дотримання. Тобто інфляційне таргетування дає монетарній полі­тиці чіткий цільовий орієнтир на довгострокову перспективу.

Однак запровадження цього режиму в економіці перехідного періоду пов'язане з додатковими труднощами. Поки що ні економіка, ні монетарна та фінансова системи в Україні не готові до впровадження інфляційного таргетування. Фіскальне домінування та слабка фінансова інфраструктура істотно обмежують вплив грошово-кредитної політики, а отже, і можли­вість Національного банку контролювати цінову ситуацію в країні. Другим аспектом є характерна для перехідних економік недостатня прогнозова-ність та керованість цін внаслідок істотного впливу на неї факторів немо­нетарно! природи. Перехідна економіка дуже чутлива до зміни цін на си­ровину на світових ринках. Велику частку в індексах споживчих цін стано­влять продовольчі товари, ціни на які характеризуються сезонністю і впли­вом погодних умов. Ціни на багато видів товарів і послуг є адміністратив­но регульованими. Таргетування інфляції в таких умовах неймовірно ускладнюється, а в деяких випадках стає просто неможливим. Відкритість економіки зумовлює значний вплив динаміки валютного курсу на інфля­цію та ВВП. В цих умовах досягнення Національним банком проголоше­них інфляційних цілей ускладнюється, і він частіше вдається до обмеження курсових коливань.

Безумовно, починаючи з 2001 р. в Україні спостерігається економічне зростання, і в досягненні цих результатів важливу роль відіграло підви­щення ефективності грошово-кредитної і бюджетної політики.

Разом з тим, цей вплив здійснюється недостатньо послідовно і цілесп­рямовано, що спричинило виникнення суперечливих тенденцій, які поси­люють рівень некерованості економічної системи. Так, зростання ВВП суттєво загальмувалося — з 12, 4% у 2004 р. до 2, 6% у 2005 р. За перші мі­сяці 2007 р. індекс економічного зростання в Україні становив усього


НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

1, 0284. Не зважаючи на впевнене зростання доходів населення, заборго­ваність з виплати заробітної плати не ліквідована. Протягом 2006 р. збит­ково працювало 34, 2% підприємств48. Значне зростання споживчого креди­тування призвело до зростання імпорту товарів і, як наслідок, до нега­тивного сальдо торгового балансу: в 2005 р. (-1, 91) млрд. дол., в 2006 p. (-6, 67) млрд. дол., в 2007 р. він досяг рекордного рівня (-9, 6) млрд. дол49.

Ці тенденції є підґрунтям для визначення певних недоліків функціо­нуючої на сучасному етапі розвитку економіки України грошово-кредитної та фінансової політики.

Для монетарної політики характерною є непослідовність у викорис­танні ринкових методів впливу на економічне зростання:

а) валютний курс в багатьох країнах є об'єктом ринкового регулюван­
ня, а в Україні — це один з головних інструментів грошово-кредитної по­
літики НБУ;

б) низька ліквідність державних цінних паперів і недостатній рівень
розвитку ринку цінних паперів обмежують застосування найбільш розпо­
всюдженого у високорозвинених країнах інструменту монетарної політи­
ки, а саме — операцій на відкритому ринку;

в) неповне використання можливостей такого достатньо дієвого ін­
струменту монетарної політики як процентні ставки.

Головним недоліком залишається збереження трансформаційного розриву між розвитком грошово-кредитної і фінансової систем, з одного боку, і реального сектора, — з іншого боку, що гальмує процеси трансфо­рмації на шляху до ринкової економіки. Воно проявляється у наступному:

а) відсутності чіткої, зорієнтованої на ринок структурної політики;

б) порушенні пропорцій між виробництвом, споживанням і нагрома­
дженням;

в) нераціональній структурі народногосподарського комплексу країни;

Полозенко Д. Управління державними фінансами України в умовах економічного зростання // Вісник НБУ. — 2007. — № 7. — С. 24.

Економіка України за 2006р. Статистичний огляд // Урядовий кур'єр. — 2007. — № 15. —С 7.

Економіка України за 2007р. Статистичний огляд // Урядовий кур'єр. — 2008. — №15. — С 1, 6-7.


Глава 11. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВаКРЕДИТНОІ ТА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

г) низькій конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;

д) низькому рівні інвестиційно-інноваційної активності суб'єктів гос­
подарювання.

Подолання цих негараздів обумовлює необхідність переходу до ново­го етапу трансформації грошово-кредитної і фінансової систем та поси­лення їх впливу на економічне зростання в Україні. Зокрема, у Державно­му бюджеті необхідно передбачити перехід від моделі економічного роз­витку, орієнтованої на стимулювання споживання, до моделі, що встанов­люватиме пріоритет стимулювання інвестиційної активності та зростання темпів розвитку вітчизняного виробництва. Особливість цього етапу — зміщення стратегічних пріоритетів на інноваційно-інвестиційні, структур­ні, інституційні та соціальні зрушення. Шлях до економічного зростання лежить через удосконалення, узгодженість і нерозривну єдність грошово-кредитної, фіскальної та загальноекономічної політики.

З огляду на зазначене, в економічній стратегії України необхідно вра­ховувати те, що слабкий рівень інтегрованості України до міжнародних економічних відносин, витіснення України на узбіччя світових фінансових потоків, а також певну загальмованість макроекономічного реформування викликають численні ризики і загрози для розвитку національної економі­ки. Серед них: активізація інфляційних процесів, неефективність привати­зації, нерозвинутість показників ринкової капіталізації, неадекватність розвитку фондового ринку, небезпека посилення макроекономічної нерів-новаги і накопичення диспропорцій.

Так, завдяки стрімкому зростанню темпів кредитування населення ди­наміка споживання в Україні набагато випереджає зростання доходів, яке, в свою чергу, набагато перевищує зростання ВВП. Це посилює макроеко-номічні диспропорції — як очевидні, так і приховані.

Накопичення значних обсягів валютних резервів не справляє позитив­ного впливу на стан економіки. Замість використання отриманої конверто­ваної валюти на потреби розвитку економіки, на оновлення і модернізацію виробничого потенціалу, нагромаджуються валютні резерви НБУ, які в 2007 р. складали майже 20% ВВП країни. Для порівняння: валютні резерви Японії, які вважаються досить значними, не досягають і 10% від ВВП, ре-


НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

зерви Федеральної резервної системи США складають мізерну частину — 1% від ВВП50.

Згідно з відомими макроекономічними постулатами, зниження бан­ківських процентних ставок має стимулювати інвестиційний попит. Але розвиток української економіки це спростовує. Процентні ставки банків за кредитами в національній валюті мали стійку тенденцію до зниження впродовж всього транзитивного періоду. З 221, 1% в 1993 р. вони упали до 107, 4% в 1995, до 37, 3% в 2000, до 16, 4% в 2005 і нарешті — до 14% в 2007 році. Але відповідного зростання інвестиційної діяльності не спо­стерігалося. Наприклад, інвестиції в основні фонди в % до попереднього року склали в 1993 році — 89, 6%, в 1995 — 71, 5%, в 2000 — 114, 4%, в 2005 —101, 9%, в 2006 — 128, 5% '. Як стверджують українські економіс­ти, нинішнє зростання економіки відбувається на безінвестиційній ос­нові. Такий тип економічного зростання не має під собою реального ма­теріального підґрунтя, а тому може бути лише короткостроковим і не спроможним вирішувати глобальні макроекономічні проблеми на довго­строкову перспективу.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити:

по-перше, основним завданням грошово-кредитної політики і Націо­нального банку є досягнення цінової стабільності, що можливе за­вдяки впровадженню системи інфляційного таргетування. Хоча її не можна вважати панацеєю від високого рівня інфляції, проте вона є певним каталізатором позитивних змін в економіці й орієнтує на збереження стабільності купівельної спроможності гривні;

по-друге, головним завданням фінансової політики держави є забез­печення збалансованості економіки та її інноваційно-інвестиційного розвитку.

50 Паливода К. В. Реальний стан економіки України: безінвестиційне зростання // Еко­
номіка та держава. — 2007. — № 10. — С. 13.

51 Дзюблюк О. Стратегія монетарної політики НБУ та її вплив на економічний розвиток
//Вісник НБУ. — 2008. — № 1. —С 10, 11.

52 Паливода К. В. Реальний стан економіки України: безінвестиційне зростання // Еко­
номіка та держава. — 2007. — № 10. — С 13.


Глаю 11. ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ТА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал