Пі.III.

I Іе іллишилися поза увагою й проблеми історії книги. Зокре-
нсобхідності створення монографій та узагальнюючих праць

II ірії російської та радянської книги, книги народів СРСР та
іі.иої історії книги. В цілому, висловлювалась упевненість в

шов системі книгознавства історія книги займе певне місце,

Щ интідне її важливій історико-культурній і практичній ролі.

Іо|> калися учасники наради-дискусії й деяких принципових

і ' н і і іиційних питань подальшого розвитку книгознавства. Зок-

і, шпначення провідної загальносоюзної установи в галузі

..... пінавства або створення науково-дослідного інституту,

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

організації і проведення Всесоюзної наради з проблем книго­знавства тощо.

Все це було відбито у „Рішенні" наради, де, зокрема, зафіксова­но доручення комісії на чолі з М.М. Сікорським розробити про­блематику наукових досліджень з основних напрямів книгознав­чої науки і практики, прохання до вищих керівних органів покла­сти на Всесоюзну книжкову палату функції головної книгознавчої наукової установи та доручити їй організацію та проведення Bceco-j юзної наради з питань книгознавства.

Цією нарадою-дискусією закінчувався початковий період дру-j того „народження" книгознавства. Зрозуміло, що далеко не все не відразу було реалізовано з того, про що йшла мова на цій і попе­редній нарадах. Дещо було відкинуто самим життям, дещо було) уточнено і змінено. Однак, частина поставлених проблем подаль-і шого розвитку книгознавства почала поступово реалізовуватися Так, зокрема, Всесоюзна книжкова палата була визнана прон відною установою в галузі книгознавства, 1971 року була прове^ дена Перша Всесоюзна нарада з проблем книгознавства. Від тога часу такі конференції почали проводити раз в чотири роки (Х| відбулася у квітні 2004 р.) і стали досить ефективним засобом мобілізації і консолідації книгознавчих кадрів. Цьому ж сприяла відкриття кафедр книгознавства в провідних інститутах культу-І ри та університетах країни, запровадження ВАК вчених ступенів кандидата і доктора наук з книгознавства тощо.

Пошук відповідей на сформульовані проблеми включав і пи-І тання про визначення самого терміна „книгознавство". При вири шенні його намітилося декілька методологічних підходів і роз-] роблюваних на цій основі теоретичних концепцій: комплексності книгознавства, його функціональності, дисциплін, що „перети-j наються", системно-типологічна концепція.

Першу з названих концепцій запропонували лідери відроджуй ваного книгознавства О. О. Сидоров та М. М. Сікорський влас-І ним визначенням книгознавства як „комплексної науки про кни-j гу і книжкову справу". Складовими цього комплексу були виз-І нані такі дисципліни: теорія і практика редагування, мистецтво книги, бібліографія, бібліотекознавство, історія багатонаціональ­ної радянської книжкової справи.

Комплексність книгознавства аргументувалася розумінням його об'єкта як комплексу: „книга - книжкова справа". 28

Тема 1. Книгознавство як наука

111н11 рлвда, до комплексу дисциплін було додано ще одну складо-

іі гину - „читачезнавство" і, відповідно, об'єкт книгознав-

іші розширився до комплексу: „книга - книжкова справа - чи-

Гике бачення книгознавства було вперше закріплено у 3-му

... ппіі „Большой советской энциклопедии": „Книгознавство -

■ і індексна наука про книгу і книжкову справу, яка вивчає про-

.... і створення, розповсюдження та використання творів писем-

........ а друку в суспільстві" (7).

¹1 шак далеко не всі фахівці схвально сприйняли ідею комп-

...... ості книгознавства і автоматичного включення до цього

..... ідексу всіх провідних дисциплін, причетних до вивчення

..... и і книжкової справи. Особливо активними опонентами цієї

Н і і 11 їли бібліотекознавці та бібліографознавці, які вважали пе-ішчисііим створення такого комплексу і недостатність підстав у • ИИіоінавства для верховенства у цьому комплексі.

Гому, мабуть, не випадково видатний український бібліограф

і і миіознавець Ф.П. Максименко у другому виданні УРЕ уник

її сумніву - свідомо) терміна „комплексна": „Книгознав-

наука про книгу і книжкову справу. Вивчає процеси утво-

розповсюдження і використання творів писемності і дру-

і Іиигознавство] об'єднує такі галузі знання і практичної

ЇМ 'іі пості, як історія, економіка і статистика книги, журналісти-

| | нидавнича справа, мистецтво книги, бібліографознавство,

иекознавство, сприйняття книги читачем, культура читан-

"........ ипофІЛЬСТВО" (8).

І її- ви значення не можна назвати бездоганним, але на той час

Ніни> виглядало досить пристойно. Тим більше здивування (чи

і ірування) викликає визначення книгознавства, яке дав че-

■ і> 11» століття Я.Д. Ісаєвич (який, як зазначалося вище, по-

...... і визначення книгознавства Ф.П. Максименком у першо-

' п інші УРЕ) в „Українській літературній енциклопедії", хоча

Н Нін уникає терміна „комплексна": „Книгознавство - наука про

її имя, поширення та використання книжок. Вивчає питан-

іорії книжки, теорії книжкової справи, займається її про-

иіпіням. Щнигознавство] споріднене з такими науковими

.... імами, як історія і теорія видавничої справи та книгороз-

•ікспня, бібліотекознавство, бібліографознавство" (9). Іниія того, щоб пом'якшити виниклі серйозні протиріччя між

Низовий М.А. Вступ до книгознавства _______________________________

представниками „молодого" книгознавства і „старою гвардією" бібліотекознавства та бібліографознавства, у першому радянсь-| кому енциклопедичному словнику „Книговедение" було подано не одне, як зазвичай, а два наступних визначення книгознавства:

„1. Комплекс споріднених, тісно взаємопов'язаних, але віднос-j но самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, які вив­чають твори друку, процеси їх створення, розповсюдження та використання, а також ті галузі культури і народного господар-j ства, які здійснюють вказані процеси.

2. Комплексна наука про книгу і книжкову справу, яка вивчає в історичному, сучасному і прогностичному планах процеси ство-1 рення, розповсюдження та використання творів писемності і друку в суспільстві" [6, С. 253].

З часом пристрасті між прихильниками інтеграції та дифе­ренціації дещо стихли, тим більше, що і серед „чистих" книго­знавців не було єдності. Адже в їх середовищі існувала, як ми відзна-] чали вище, не лише концепція комплексності. Більш того, уже по­бутувала думка про те, що наукою про книгу і книжкову справу є] не книгознавство, а „бібліотипологія", об'єктом якої є „вся різно-і манітність книги, книжкової справи та книгознавства", що прак-4 тично збігається з об'єктом книгознавства в цілому, а її предметом вважається „систематизація будь-яких книгознавчих об'єктів,! процесів, понять, методів і т. д." (за проф. О. Гречихіним).

Мабуть тому в новітній російській енциклопедії „Книга"! (1999 р.) подається двоєдине визначення книгознавства, але в про­тилежній послідовності: „ Книгознавство - комплексна наука (абсн комплекс наук) про книгу і книжкову справу " [5, С 304]. Тобто, підкреслюється, що книгознавство - це, перш за все, „комплек-І сна наука", а вже потім (для незгодних з першим визначенням) -„комплекс наук".

Зрозуміло, що така „подвійність" визначення книгознавства говорить про його тимчасовий, перехідний характер. Це підтвер-| джується й визначеннями, що з'явилися останнім часом. Наприк­лад, автор поки що єдиного на теренах СНД навчального посібника „Загальне книгознавство" проф. А. Бєловицька вважає, що „Кни­гознавство - приведене в систему наукове знання про сутність,) закономірностях, процесах і формах існування, руху, розвитку та функціонування книги як об'єктивного явища соціальної дійсності" [14, С 7].

І

Тема 1. Книгознавство як наука

11 ри всій важливості дефініції „книгознавства", не менше зна-

■ ні і я має визначення його об'єкта та предмета, без чого воно не
мнже розглядатися як самостійна галузь наукової діяльності. Під

ктом дослідження, як відомо, слід розуміти яке-небудь ктивно існуюче явище або процес, взяті для вивчення. Пред-і > м дослідження виступає той чи інший аспект (розріз) зако­ні шостей існування об'єкта, який має принципові відмінності, її и > киоть підстави для його самостійного вивчення.

У сучасному книгознавстві поки що немає однозначного

ии иііічення його об'єкта дослідження. В книгознавчій літературі

тіь такі варіанти: 1. Книга. 2. Книга - читач. 3. Книга -

■ иижкова справа. 4. Книга - книжкова справа - читач та ін.

Як бачимо, у всіх визначеннях об'єкта книгознавства присут-

...... и і а, яку не можна розглядати ізольовано, без процесу її ство-

і" 1111 и та використання. Тому, на наш погляд, найбільш оптималь-инм позначенням об'єкта книгознавства є система „книга - книж-і справа — читач (споживач)". Хоча й існують інші (на відміну Мім нище перелічених) визначення об'єкта книгознавства. На-г'11 над, А. Бєловицька його об'єктом вважає систему: „книга -і іпі/ккова справа — книжкове видання".

Не менш важливим для формування книгознавства як само-

.... ої наукової дисципліни є визначання складових частин його

і і а, що формують книгознавство як комплексну науку (чи и иске наук). І в цьому питанні серед книгознавців поки що іс повної єдності. Одні з них пропонують занадто значний пік складових частин його об'єкта, інші, навпаки, досить об­пий. Однак, на сьогодні немає серйозних заперечень вважа-ні " і повними складовими частинами об'єкта книгознавства ре-' " пійно-видавничу, книговидавничу (друкарську), книготор-и.ну, бібліографічну і бібліотечну справи та відповідні їм •ні дисципліни. І її дисципліни вивчають свої конкретні об'єкти з історично-іи, ісоретичного, методичного та організаційного боків. Відпо-і'і формуються: історія, теорія методика та організація ре-

..... шкьвидавничої, книговидавничої (друкарської), книготор-

ii.il ої, бібліографічної та бібліотечної справ як основних

... н власне книгознавчих наукових дисциплін. Кожна з них,

і по чергу, диференціюється на низку відносно самостійних

ІПЛІН.

Низовий МЛ. Вступ до книгознавства

На перетині книгознавчих дисциплін з іншими науками ви­являються економічні і технічні питання книжкової справи (на­приклад, фінансово-економічні проблеми книжкової торгівлі, автоматизації і комп'ютеризації бібліотечно-бібліографічних про­цесів чи книгодрукування та ін.).

На межі дисциплін книгознавчого циклу та інших галузей знан­ня виникають проблеми, які також стосуються різних галузей книгознавчого комплексу. Наприклад, проблеми психології чи­тання, які є складовою частиною психології, вивчаються науко­вими дисциплінами видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної та бібліографічної справи.

Однією із головних загальнотеоретичних проблем книгознав­ства є визначення його методів дослідження. Книгознавству, як комплексній науці, характерно застосування різних методів, як загальнонаукових (аналіз і синтез, порівняльний метод і т. д.), так і спеціальних, власних методів дослідження (бібліографічний, шрифтологічний та ін.).

Провідним для книгознавства є функціональний метод, заі яким книга вивчається, перш за все, з позицій читача (спожива­ча): цільове і читацьке призначення, відповідність змісту і форми книги, різноманітність соціальних функцій книги, міру розпов­сюдження і впливу книги на читача і суспільство.

Інші методи вивчення книги та книжкової справи:

• Бібліографічний метод - за зовнішніми ознаками книги;;

• Статистичний метод - за кількісними показниками маси* ву і потоку видань;

• Поліграфічний метод - розглядає книгу як предмет матеі ріальної культури і витвір поліграфічного мистецтва;

• Аналітико-тематичний метод - розглядає зміст книги і цілому, за періодами, мовами видання, видавництвами і т.д.;

• Структурно-типологічний метод - вивчає типи і види ви< дань, структуру видавничої продукції, елементів апарату книг*

та ін.;

• Системний метод - вивчає книгу як цілісне явище, у єдносі
змісту і матеріально-конструктивної форми.

Нові проблеми перед книгознавством постали у зв'язку і суцільною інформатизацією суспільства. Ледь не повсякденної метафорою стали вирази „комп'ютерна комунікація", „електрод на книга", „електронне видання", „гіпертекст", „гіперкнига''

Тема 1. Книгознавство як наука

, иІріуальна бібліотека", „віртуальний книжковий магазин" і т. д. МІ іа ними поки що немає ні системи несуперечливого змісту, її миніть коректно позначених семантичних полів. Однак це не іиіні.ііяє книгознавство від необхідності дослідити і теоретично іііфунтувати оптимальне співвідношення книги з іншими фор-Мми соціальної комунікації (преса, радіо, кіно, ТБ), особливо з іиміґютеризацією.

Поки що дану проблему книгознавці сприймають неодно-іііічио. Представники „традиційного" книгознавства пропону-m під книгознавством розуміти науку про книгу „в її сугубо імпмційному значенні" (проф. І. О. Баренбаум), інші, навпаки, кип ніч гають на тому, що „електронна книга" як єдність усіх про-

....... результатів організації електронної копії тексту авторсь-

..... нору (творів) в електронне книжкове видання „не може не

інім „законним" об'єктом книгознавства, яке досліджується в їм*, їх предмета науки про книгу (10).

І Іемає сумніву, що „електронна книга", як різновид книжко-іииі ішдання, є безумовним об'єктом книгознавства. Дискусії на ін< гему дещо перебільшують проблему і, скоріш за все, відбива- ffU исіотовність частини книгознавців до вивчення специфіки

И і іронної книги" та методів роботи з нею.

і роки „другого" народження книгознавства були поставлені

, fllni.ni -менш, вирішені його взаємовідносини зі спорідненими

суміжними науковими дисциплінами: теорією редагування,

(Лиіоірафознавством, бібліотекознавством, бібліополістикою та

Ці Стило цілком очевидним, що лише спираючись на досягнення

І дисциплін книгознавство може розвиватися і рухатись впе-I і ішробляючи" нові узагальнюючі знання про книгу і книж­ищу і праву (12).

Иичодичи з вищесказаного пропонуємо наступне визначення

..... иіініства, яке може стати поштовхом для подальших пошуків

і.ночного визначення: книгознавство — комплексна наукова

пінніші, яка вивчає у часі і просторі процеси підготовки, випуску,

... > іжеиня та використання книги в суспільстві (11).

г. „друге" народження книгознавства показало і підтвер-ою незруйновність за будь-яких умов. Адже і в роки „ди-

..... пи" заборони воно продовжувало існувати і розвиватися в

тмин v 11 їм ознавчих дисциплінах (бібліографознавство, бібліо-іисіїю та ін.). Воно також засвідчило, шо „довічне" життя

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

книгознавству гарантує таке ж життя книги в суспільстві у будь якій формі її існування. Тому немає реальної загрози книгознав. ству і з боку нині штучно створюваних „метанаук", в надрах яки ніби-то має розчинитися наука про книгу і книжкову справу, і

Отже, ми розглянули книгознавство від витоків самого тер міна „книгознавство", його еволюцію, виокремлення з над бібліографії і поступове перетворення в самостійну наукову диоі ципліну. При цьому пунктирно позначили шляхи розвитку кнц| гознавства в Росії та Україні, назвали його основних фундаторі;

Насамкінець, проаналізували сучасне тлумачення книгознав ства, його об'єкта і предмета, складових частин та наукових м«| тодів, взаємовідносин з „електронною книгою". Цей екскурс минуле і сьогодення показує, що, незважаючи на давно отрим^і ний статус самостійної наукової і навчальної дисципліни, у кнж гознавстві ще залишається низка невирішених методологічн: проблем, починаючи від однозначного визначення книгознавст й закінчуючи проблемою професійної підготовки книгознавц'

Справа не лише в динаміці розвитку науки і неминучій зм^: (розвитку) її методологічних засад, а й очевидному відставай теорії книгознавства в останні десятиріччя. Як зазначала пр А. Бєловицька на X Міжнародній конференції з проблем кни знавства (2002 p.), процес комерціалізації не лише книговид ничої і книготорговельної справила й книговидавничої і кни торговельної професійної свідомості в сучасній науці про кнй безпосередньо й опосередковано відгукнувся падінням її тео; тичного і методологічного рівня.

Тому, мабуть, не випадково, що й на XI аналогічній кон ренції (2004 р.) відомий книгознавець проф. М. Єльников св< | доповідь назвав: „Книгознавство — в минулому, в майбутньо^: чи ніде? " В ній він, зокрема, першочерговим завданням нинішг книгознавців вважає „взяти з книгознавчого минулого усе цін; оригінальне, фундаментальне; систематизувати і, якбеззастере умова, аргументувати систему наукового знання про книгу і п цесів, з нею пов'язаних, тобто системну модель книгознавства; потім вже, з врахуванням законів „книжкового бізнесу", існ вання комп'ютерних технологій і телекомунікаційних мер/ накреслити магістральний шлях книгознавства XXI ст. повноцінної самостійної науки" (13).

Так що майбутнім книгознавцям, які сьогодні тільки розіі

Тема 1. Книгознавство як наука

ноті, вивчення вузівського книгознавчого курсу, буде ще над чим попрацювати...

Примітки

І Про В.Г. Анастасевича та уривки з його статей „Про бібліогра­фію" І „Про необхідність в сприянні російському книгознавству" Ніш І'ейсер С.А. Хрестоматия по русской библиографии с XI века по 7 г. /С.А. Рейсер - М., 1956. - С. 92-99.

Записка профессоров Петербургского университета о Н.М. Ли-

.. цім //Книга: Исслед. и материалы — 1982. - Сб. 45. — С. 150-153.

I Дзюба I. Тарас Шевченко /I. Дзюба - К.: Видавничий Дім „Аль-іншіш", 2005. -С. 548-549.

I Масиленко М. „Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити пюдові видавництва" /М. Василенко //Друкарство. — 2004. -С. 90. 1, Низовий М. Б.Д.Грінченко і статистика друку /М. Низовий //

Кп. палати. - 1998. - № 8. - С 26. | Немировский Е.Л. Труд Кшиштофа Мигоня и его место в ли-п|мі\|> с по общей теории книговедения/Е.Л. Немировский //Ми-lWl ь К. Наука о книге: Очерк проблематики /К. Мигонь — М.: Книга, Мі, - С 3-26.

7. ВСЭ. Т.12. - М.: БСЭ, 1973. - С 335.. І, УРЕ. Т.5. - К: УРЕ, 1980. - С 237-238. Ч, УЛЕ. Т.2. - К: УРЕ, 1990. -С. 494-495.

Ill Ііеловицкая А.А. Методология книговедения и ее фундамен-I її мыс задачи /А.А. Беловицкая //Книга и мировая цивилизация: ИйН'риялы XI Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. В Т, Т. I. - М.: Наука, 2004. - С. 18.

11 Низовий М.А. На шляху до остаточного визначення поняття мнпо шавство» /М.А. Низовий //Інформаційно-культорологічна

I Мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті
...... і.кого процесу: Матеріали наук.-практ. конф., 13-14 груд.

|і X.: ХДАК, 2005. - С 219-220. І ) Мигонь К. Возникновение и эволюция науки о книге //Ми-)Мк К. Наука о книге: Очерк проблематики /К. Мигонь — М.: Книга, III С. 39-84.

11. Ельников М.П. Книговедение — в прошлом, в будущем или МП. Ельников //Книга и мировая цивилизация: Материалы

II Междунар. науч. конф. по проблемам книговедения. В 4 т. Т. 1. —
І И.іука, 2004. -С. 52.

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Хто, коли і в якому значенні вперше вжив терміни „книгознав­ство " та „бібліологія "

1 Коли і в якому значенні терміни „бібліологія " та „ книгознавство з 'явилися в Росії

3. Охарактеризуйте роль М. Лісовського у формуванні книгознав­ства як наукової та навчальної дисципліни

4. Розкрийте витоки та основні етапи розвитку українського кни­гознавства

5. Охарактеризуйте розвиток українського книгознавства у роки визвольних змагань

6. В чому основна причина „зникнення " книгознавства в СРСР?

7. Які передумови і підсумки другого „ народження " книгознавства?

8. Порівняйте визначення книгознавства в енциклопедичному слов­нику „Книгознавство " та енциклопедії„Книга "

9. Охарактеризуйте сучасні уявлення про книгознавство та його завдання

Тема 2.