Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Терміни та визначення
Другим державним стандартомущо безпосередньо стосується книгознавчої проблематики, є ДСТУ 3018-95 „Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення", який був розроблений Українським науково-дослідним інститутом поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка (УНДІПП ім. Т. Шевченка) і набрав чинності, як і попередній, з 23-го лютого 1995 року. Визначену ним термінологію ми неодноразово використовували при розгляді конструкції і структури книги. Тепер зупинимося на ньому більш детально. Цей стандарт встановлює терміни та визначення понять у галузі поліграфічного оформлення і виконання видань. Терміни, регламентовані ним, є обов'язковими для використання в усіх видах нормативної документації, у довідковій та навчально-ме- Тема 3. Типологія книги тодичній літературі, що належить до поліграфії, а також до робіт іі стандартизації, або використання результатів цих робіт, в тому числі програмних засобів для комп'ютерних систем. У розділі „Загальні поняття" стандарт подає визначення таких основоположних понять: видання (поліграфічне), сторінка видання, блок видання, обкладинка і палітурка, термінологія складових елементів яких розшифровується у подальших підрозділах. Поняття.. видання (поліграфічне)" визначається як „ друкований виріб, що призначений для розповсюдження вмішеної в ньому інформації, пройшов редакційно-видавниче оброблення, поліграфічно самостійно оформлений та ма є вихідні відомості". Це визначення заголовного терміна, як і в попередньому стандарті, страждає багатослівністю і відвертою неузгодженістю з ним. В усякому разі, укладачі споріднених стандартів могли б спільно вирішити, що ж таке „видання": „документ" чи „друкований виріб"? Звичайно, можна припустити, що укладачі першого стандарту формулювали цей термін для визначення будь-яких документів, друкованих чи не друкованих (хоча насправді цього не досягай), а укладачі „поліграфічного видання" намагалися підкреслити саме друковану його сутність. Цілком, можливо, і виправдано. Але ж навіщо „друкований виріб" коли існує цілком придатний, на нашу думку, термін „друкований документ"? А далі у визначенні „друкованого виробу" - намагання будь-що бути не схожими з визначенням „видання" у попередньому (за нумерацією) стандарті і те ж саме багатослів'я. Якщо, наприклад, у визначенні сказано, що „друкований виріб" „пройшов редакційно-видавниче оброблення", то чи потрібно ще підкреслювати, що він „самостійно оформлений та має вихідні відомості"? Що ж то за „редакційно-видавниче оброблення", якщо після нього можуть бути відсутні у виданні вихідні відомості? До речі, чи не є оте механічне „оброблення" (замість інтелектуального „опрацювання") переконливим підтвердженням нашого припущення, що автори визначення цього терміна діяли за відомим принципом: хай гірше, аби тільки інше? Не обійшлося без певних огріхів у визначенні й інших основних понять. Наприклад, у визначенні „блоку видання" відсутнє принципове: „Основна частина матеріальної конструкції видан- Низовий М.А. Вступ до книгознавства ня...", як це вказано у відповідному російському стандарті. Чи й тут спрацював вищевказаний „принцип"? Не зрозуміло, чому до терміна „" палітурка" подано російський відповідник „переплетная крышка", а не „переплет"? Перелік визначень термінів 4-х основних елементів видання починається з „Оформлення та виконання сторінки видання" ', де розшифровано 40 поліграфічних елементів, що „населяють" сторінку видання (книги). Стосуються вони, перш за все, різновидів самої сторінки: початков а, спускна, кінцева, сторінка видання без полів. Далі йдуть елементи тексту на сторінці: літера (мала, велика, заголовна, капітель), цифра, рядок (новий, тупий, кінцевий), afb зац. шпальта, підвал: графічні елементи (ініціал, заставка, кінцівка. орнамент: кількісні показники (колонцифр а, сигнатура.). Далі йде тлумачення 15-ти термінів щодо „ Оформлення та виконання блока видання". Головними серед них є: зошит, складний зошит та його елементи (накидка, вкладка, вклейка, приклейка). паспарту, фальц, каптал та ін. Тлумачення 17-ти термінів має підрозділ „ Оформлення та виконання покриття видання", тобто термінів, що стосуються обкладинки і палітурки. Перш за все вони стосуються різновидів обкладинки (проста, складена) та палітурки (суцільна, суцільно-крита, складена) та їх окремих елементів: картонна боковина, кант, біг, форзац (простий, складений), суперобкладинка, манжет книги, футляр, закладка. Найбільше визначень термінів (31) подано у підрозділі „Цільове оформлення видання", що стосується, в першу чергу, допоміжних текстів видання (у нашому випадку - апарату книги). Щонайперше титулу та його різновидів (односторінковий, двосторі-нковий. розгорнений, подвійний, контртитул, авантитул). Далі йдуть визначення окремих елементів титульної сторінки (заголовні дані, надзаголовні, підзаголовні дані) та терміни орієнтуючих і тлумачних елементів: зміст, передмова, післямова, примітка, додаток, покажчик тощо. Завершує даний стандарт підрозділ „Поліграфічне виконання видання", де подано 15 визначень суто поліграфічних термінів, що роз'яснюють технологію (інструментарій) підготовки видання. Зокрема, формат видання, друкарський шрифт (кегель шриф- ту, гарнітура шрифту, місткість шрифту, група шрифтів), вічко — Тема 3. Типологія книги браження знака (накреслення вічка, щільність вічка), ілюстра- и нність видання, фарбованість видання, примірник, тираж. Отже, стандарт подає 123 тлумачення професійних термінів, пов'язаних з поліграфічним виконанням видання. Не всі вони Осздоганні і довготривалі. Не обійшлося без певних прорахунків І прикрих помилок. Про певні недоліки визначення основних понять цього стан-мртумивже говорили. Зупинимося ще на деяких, що стосуються окремих елементів видання, зокрема, титулів. У стандарті визначено як однопорядкові чотири їх різновиди: односторінковий, шюсторінковий, розгорнений та подвійний титули. Насправді ж На сьогодні існує два основних різновиди титульних аркушів: одноаркушевий і двоаркушевий. В свою чергу двоаркушевий титул підрозділяється на розгорнений і суцільний. Саме „аркушевий", а не „сторінковий", як подано в стандарті, бо ж в його „загальних поняттях" сказано, що „сторінка видання — один бік аркуша паперу у виданні". Тому одноаркушевий титул -це титул, розташований, як видно з його назви, на одному аркуші, тобто на двох сторінках — лицевій і зворотній, де подаються основні і допоміжні титульні відомості про видання. По суті це — основний титул (хоч в одноаркушевому, хоч у двоаркушевому), бо на ньому подаються всі найбільш суттєві для ідентифікації видання вихідні відомості і він є основним джерелом для складання його бібліографічного опису. Те ж саме можна сказати й про двоаркушевий титул, який розміщується на двох аркушах, тобто на 4-х сторінках, перша з них -авантитул (чистий або частково задрукований), друга - контртитул, тобто той, що знаходиться навпроти основного титулу, третя — основний титул, четверта - зворот основного титулу. Коли друга і третя сторінка двоаркушевого титулу, тобто контртитул разом з лицевою сторінкою основного титулу, заповнені вихідними відомостями відповідно до своїх функцій, тоді вони утворюють розгорнутий титул. Якщо ж кожна сторінка цього розгорнутого титулу дзеркально повторює композицію сусідньої сторінки, тоді такий титул називають дзеркальним. Друга і третя сторінки двоаркушевого титулу можуть також утворювати суцільний (безперервний) титул, якщо його текст і (або) зображення розгорнуті на обидві сторінки — починаються на лівій (другій) і переходять на праву (третю), утворюючи єдину цілісну композицію.
Низовий МЛ Вступ до книгознавства Тема 3. Типологія книги
Прикро, що з переліку різновидів титулів випав такий європейсько відомий, як шмуцтитул, тобто аркуш, на лицевій стороні якого (права сторука розвороту) розташовані заголовок твору або заголовок його частини, епіграми, ілюстрації, книжкові прикраси. Можна припустити> що укладачі стандарту замінили його на „допоміжний титул", визначивши його як окрему сторінку видання, на якій розташовано назву рубрики. У відповідному російському стандарті стосовно шмуцтитулу використовується назва „додатковий титул". Але ж „додатковий" це не „допоміжнии" Крім того, там є і самостійні визначення терміна „додатк()ВИй титульний аркуш", однак всі вони ніяк не схожі на визначення шмуцтитулу. І - найголовніше _ якщо в нашому стандарті існує термін „до-поміжнийп титул», то в цій ситуації всі інші титули (авантитул, контртитул та інцп) автоматично стають „допоміжними". Як бачимо, і в цьому стандарті є чимало „вузьких місць" і не-вирішених питань. Однак, це не зменшує, в цілому, його важливого значення в повсякденній роботі сучасних видавці в-полі-графістів і в подалЬШОМу удосконаленні та розвитку поліграфічної термінології (з-4), [9, 11]. Розгляд проб; Іем типології книги і тісно пов'язаної з нею стандартизації видавничої та книгознавчої термінології показує, наскільки вони є складними і гостро дискусійними. Можливо, саме тому дехто з фахівців вважає їх єдиними і найголовнішими проблемами всьогг, книгознавства. Однак, слід сподіватися, що поступове розв'язаная цих проблем зніме цю гостроту і відкриє нові горизонти для подальшого розвитку „власної мови" видавничої справи і книгозна{5Ства> в Тому числі, зрозуміло, й типології книги. 4. Тимошик М Українські видавничі стандарти /М, Тимошик // Друкарство. - 2001. - №6. - С 18-21. Запитання та завдання для самоконтролю 1. Поясніть значення поняття „типологія " у широкому його розумінні 2. Охарактеризуйте значення понять „класифікація ", „систематизація", „типологізація" 3. Які існують поняття, що відображають різні стани поняття „книга "? 4. Охарактеризуйте взаємозв 'язок між типологією книги і стандартизацією книговидавничої і книгознавчої термінології 5. Дайте загальну характеристику ДСТУ 3017-95 „Видання. Основні види: Терміни та визначення " 6. Охарактеризуйте основні аспекти класифікації видань за ДСТУ 3017-95 7. Дайте загальну характеристику ДСТУ 3018-95 „ Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення " 8. Які терміни розглядаються у „ Загальних поняттях " ДСТУ3018-95?
9. Охарактеризуйте визначення основних термінів в „ Оформленні та виконанні сторінки видання " ДСТУ3018-95 10. Визначення яких термінів подано в „ Оформленні та виконанні блока видання " ДСТУ3018-95? 11. Охарактеризуйте визначення основних термінів в „Оформленні та виконанні покриття видання " ДСТУ3018-95 12. Визначення яких термінів подано у „Цільовому оформленні видання " Примітки 1. Швецова-ВсідКа г.Н. Типология книги /Г.Н. Швецова-Водка / /Книга: Исслед. и Материалы - 1983. - Сб. 46. - С. 40-59. 2. Низовий М. Про типологію - ґрунтовно і переконливо /М.Низовий //Вісн. Кн. n^a™, 1999. - №7. - С 16-17. 3. Тимошик Ъ/[ Державні стандарти з видавничої справи: До питання про кониепц(ю розроблення і впровадження в практику вітчизняного книговидань. м. Тимошик //Вісн. Кн. палати. - 2001. - №12. - С 9-13. Низовий М.А. Вступ до книгознавства Тема 4. Книжкова справа як система
Тема 4,
|