Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Терміни та визначення
Другим державним стандартомущо безпосередньо стосується книгознавчої проблематики, є ДСТУ 3018-95 „Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення", який був розроблений Українським науково-дослідним інститутом поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка (УНДІПП ім. Т. Шевченка) і набрав чинності, як і попередній, з 23-го лютого 1995 року. Визначену ним термінологію ми неодноразово використовували при розгляді конструкції і структури книги. Тепер зупинимося на ньому більш детально. Цей стандарт встановлює терміни та визначення понять у галузі поліграфічного оформлення і виконання видань. Терміни, регламентовані ним, є обов'язковими для використання в усіх видах нормативної документації, у довідковій та навчально-ме- Тема 3. Типологія книги тодичній літературі, що належить до поліграфії, а також до робіт іі стандартизації, або використання результатів цих робіт, в тому числі програмних засобів для комп'ютерних систем. У розділі „Загальні поняття" стандарт подає визначення таких основоположних понять: видання (поліграфічне), сторінка видання, блок видання, обкладинка і палітурка, термінологія складових елементів яких розшифровується у подальших підрозділах. Поняття.. видання (поліграфічне)" визначається як „ друкований виріб, що призначений для розповсюдження вмішеної в ньому інформації, пройшов редакційно-видавниче оброблення, поліграфічно самостійно оформлений та ма є вихідні відомості". Це визначення заголовного терміна, як і в попередньому стандарті, страждає багатослівністю і відвертою неузгодженістю з ним. В усякому разі, укладачі споріднених стандартів могли б спільно вирішити, що ж таке „видання": „документ" чи „друкований виріб"? Звичайно, можна припустити, що укладачі першого стандарту формулювали цей термін для визначення будь-яких документів, друкованих чи не друкованих (хоча насправді цього не досягай), а укладачі „поліграфічного видання" намагалися підкреслити саме друковану його сутність. Цілком, можливо, і виправдано. Але ж навіщо „друкований виріб" коли існує цілком придатний, на нашу думку, термін „друкований документ"? А далі у визначенні „друкованого виробу" - намагання будь-що бути не схожими з визначенням „видання" у попередньому (за нумерацією) стандарті і те ж саме багатослів'я. Якщо, наприклад, у визначенні сказано, що „друкований виріб" „пройшов редакційно-видавниче оброблення", то чи потрібно ще підкреслювати, що він „самостійно оформлений та має вихідні відомості"? Що ж то за „редакційно-видавниче оброблення", якщо після нього можуть бути відсутні у виданні вихідні відомості? До речі, чи не є оте механічне „оброблення" (замість інтелектуального „опрацювання") переконливим підтвердженням нашого припущення, що автори визначення цього терміна діяли за відомим принципом: хай гірше, аби тільки інше? Не обійшлося без певних огріхів у визначенні й інших основних понять. Наприклад, у визначенні „блоку видання" відсутнє принципове: „Основна частина матеріальної конструкції видан-
ня...", як це вказано у відповідному російському стандарті. Чи й тут спрацював вищевказаний „принцип"? Не зрозуміло, чому до терміна „" палітурка" подано російський відповідник „переплетная крышка", а не „переплет"? Перелік визначень термінів 4-х основних елементів видання починається з „Оформлення та виконання сторінки видання" ', де розшифровано 40 поліграфічних елементів, що „населяють" сторінку видання (книги). Стосуються вони, перш за все, різновидів самої сторінки: початков а, спускна, кінцева, сторінка видання без полів. Далі йдуть елементи тексту на сторінці: літера (мала, велика, заголовна, капітель), цифра, рядок (новий, тупий, кінцевий), afb зац. шпальта, підвал: графічні елементи (ініціал, заставка, кінцівка. орнамент: кількісні показники (колонцифр а, сигнатура.). Далі йде тлумачення 15-ти термінів щодо „ Оформлення та виконання блока видання". Головними серед них є: зошит, складний зошит та його елементи (накидка, вкладка, вклейка, приклейка). паспарту, фальц, каптал та ін. Тлумачення 17-ти термінів має підрозділ „ Оформлення та виконання покриття видання", тобто термінів, що стосуються обкладинки і палітурки. Перш за все вони стосуються різновидів обкладинки (проста, складена) та палітурки (суцільна, суцільно-крита, складена) та їх окремих елементів: картонна боковина, кант, біг, форзац (простий, складений), суперобкладинка, манжет книги, футляр, закладка. Найбільше визначень термінів (31) подано у підрозділі „Цільове оформлення видання", що стосується, в першу чергу, допоміжних текстів видання (у нашому випадку - апарату книги). Щонайперше титулу та його різновидів (односторінковий, двосторі-нковий. розгорнений, подвійний, контртитул, авантитул). Далі йдуть визначення окремих елементів титульної сторінки (заголовні дані, надзаголовні, підзаголовні дані) та терміни орієнтуючих і тлумачних елементів: зміст, передмова, післямова, примітка, додаток, покажчик тощо. Завершує даний стандарт підрозділ „Поліграфічне виконання видання", де подано 15 визначень суто поліграфічних термінів, що роз'яснюють технологію (інструментарій) підготовки видання. Зокрема, формат видання, друкарський шрифт (кегель шриф- ту, гарнітура шрифту, місткість шрифту, група шрифтів), вічко — Тема 3. Типологія книги браження знака (накреслення вічка, щільність вічка), ілюстра- и нність видання, фарбованість видання, примірник, тираж. Отже, стандарт подає 123 тлумачення професійних термінів, пов'язаних з поліграфічним виконанням видання. Не всі вони Осздоганні і довготривалі. Не обійшлося без певних прорахунків І прикрих помилок. Про певні недоліки визначення основних понять цього стан-мртумивже говорили. Зупинимося ще на деяких, що стосуються окремих елементів видання, зокрема, титулів. У стандарті визначено як однопорядкові чотири їх різновиди: односторінковий, шюсторінковий, розгорнений та подвійний титули. Насправді ж На сьогодні існує два основних різновиди титульних аркушів: одноаркушевий і двоаркушевий. В свою чергу двоаркушевий титул підрозділяється на розгорнений і суцільний. Саме „аркушевий", а не „сторінковий", як подано в стандарті, бо ж в його „загальних поняттях" сказано, що „сторінка видання — один бік аркуша паперу у виданні". Тому одноаркушевий титул -це титул, розташований, як видно з його назви, на одному аркуші, тобто на двох сторінках — лицевій і зворотній, де подаються основні і допоміжні титульні відомості про видання. По суті це — основний титул (хоч в одноаркушевому, хоч у двоаркушевому), бо на ньому подаються всі найбільш суттєві для ідентифікації видання вихідні відомості і він є основним джерелом для складання його бібліографічного опису. Те ж саме можна сказати й про двоаркушевий титул, який розміщується на двох аркушах, тобто на 4-х сторінках, перша з них -авантитул (чистий або частково задрукований), друга - контртитул, тобто той, що знаходиться навпроти основного титулу, третя — основний титул, четверта - зворот основного титулу. Коли друга і третя сторінка двоаркушевого титулу, тобто контртитул разом з лицевою сторінкою основного титулу, заповнені вихідними відомостями відповідно до своїх функцій, тоді вони утворюють розгорнутий титул. Якщо ж кожна сторінка цього розгорнутого титулу дзеркально повторює композицію сусідньої сторінки, тоді такий титул називають дзеркальним. Друга і третя сторінки двоаркушевого титулу можуть також утворювати суцільний (безперервний) титул, якщо його текст і (або) зображення розгорнуті на обидві сторінки — починаються на лівій (другій) і переходять на праву (третю), утворюючи єдину цілісну композицію.
Низовий МЛ Вступ до книгознавства Тема 3. Типологія книги
У відповідному російському стандарті стосовно шмуцтитулу використовується назва „додатковий титул". Але ж „додатковий" це не „допоміжнии" Крім того, там є і самостійні визначення терміна „додатк()ВИй титульний аркуш", однак всі вони ніяк не схожі на визначення шмуцтитулу. І - найголовніше _ якщо в нашому стандарті існує термін „до-поміжнийп титул», то в цій ситуації всі інші титули (авантитул, контртитул та інцп) автоматично стають „допоміжними". Як бачимо, і в цьому стандарті є чимало „вузьких місць" і не-вирішених питань. Однак, це не зменшує, в цілому, його важливого значення в повсякденній роботі сучасних видавці в-полі-графістів і в подалЬШОМу удосконаленні та розвитку поліграфічної термінології (з-4), [9, 11]. Розгляд проб; Іем типології книги і тісно пов'язаної з нею стандартизації видавничої та книгознавчої термінології показує, наскільки вони є складними і гостро дискусійними. Можливо, саме тому дехто з фахівців вважає їх єдиними і найголовнішими проблемами всьогг, книгознавства. Однак, слід сподіватися, що поступове розв'язаная цих проблем зніме цю гостроту і відкриє нові горизонти для подальшого розвитку „власної мови" видавничої справи і книгозна{5Ства> в Тому числі, зрозуміло, й типології книги. 4. Тимошик М Українські видавничі стандарти /М, Тимошик // Друкарство. - 2001. - №6. - С 18-21. Запитання та завдання для самоконтролю 1. Поясніть значення поняття „типологія " у широкому його розумінні 2. Охарактеризуйте значення понять „класифікація ", „систематизація", „типологізація" 3. Які існують поняття, що відображають різні стани поняття „книга "? 4. Охарактеризуйте взаємозв 'язок між типологією книги і стандартизацією книговидавничої і книгознавчої термінології 5. Дайте загальну характеристику ДСТУ 3017-95 „Видання. Основні види: Терміни та визначення " 6. Охарактеризуйте основні аспекти класифікації видань за ДСТУ 3017-95 7. Дайте загальну характеристику ДСТУ 3018-95 „ Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення " 8. Які терміни розглядаються у „ Загальних поняттях " ДСТУ3018-95?
9. Охарактеризуйте визначення основних термінів в „ Оформленні та виконанні сторінки видання " ДСТУ3018-95 10. Визначення яких термінів подано в „ Оформленні та виконанні блока видання " ДСТУ3018-95? 11. Охарактеризуйте визначення основних термінів в „Оформленні та виконанні покриття видання " ДСТУ3018-95 12. Визначення яких термінів подано у „Цільовому оформленні видання " Примітки 1. Швецова-ВсідКа г.Н. Типология книги /Г.Н. Швецова-Водка / /Книга: Исслед. и Материалы - 1983. - Сб. 46. - С. 40-59. 2. Низовий М. Про типологію - ґрунтовно і переконливо /М.Низовий //Вісн. Кн. n^a™, 1999. - №7. - С 16-17. 3. Тимошик Ъ/[ Державні стандарти з видавничої справи: До питання про кониепц(ю розроблення і впровадження в практику вітчизняного книговидань. м. Тимошик //Вісн. Кн. палати. - 2001. - №12. - С 9-13. Низовий М.А. Вступ до книгознавства Тема 4. Книжкова справа як система
|