Топографічні елементи місцевості.

Топографічні елементи місцевості. Місцевість - це частина земної поверхні. Сукупність її нерівностей називається рельєфом, а всі розташовані на ній об'єкти, створені природою і працею людини (ріки, ліси, населені пункти та ін.), місцевими предметами. Місцеві предмети, що займають території з великими площами(внутрішні моря, гірські системи, пустелі та ін.), прийнято називати географічними об'єктами.
Місцеві предмети за ознакою однорідності їх господарського та військового значення поділяються на групи, що називаються топографічними елементами місцевості.
Основними топографічними елементами місцевості є рельєф, гідрографія, рослинний покрив, ґрунти, дорожня мережа, населені пункти, промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти.
Топографічні елементи місцевості взаємопов'язані між собою. Так, рельєф істотно впливає на конфігурацію доріг, планування населених пунктів, поширення ґрунтів і рослинності; ґрунти багато в чому визначають характер рослинності, глибину залягання ґрунтових вод.
У різних поєднаннях і в комплексі з кліматом топографічні елементи утворюють велику різноманітність типів місцевості. Кожен тип місцевості має властиві йому особливості, які роблять позитивний або негативний вплив на різні сторони бойових дій військ: побудова бойових порядків в настанні і обороні, застосування бойової техніки, швидкість здійснення маршу і темп наступу, організацію захисту військ від сучасних засобів ураження.
Тому місцевість розглядається у військовій справі як один з найважливіших елементів бойової обстановки.
Історія воєн, досвід Великої Вітчизняної війни і навчань переконливо свідчать, що вміле використання місцевості сприяє успіху у виконанні бойових завдань, більш ефективному застосуванню зброї і бойової техніки. Загальні вказівки по веденню бойових дій військами у різних умовах місцевості містяться у бойових статутах.

2. ТАКТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МІСЦЕВОСТІ.

Властивості місцевості, що роблять вплив на організацію і ведення бойових дій застосування зброї і техніки в бою, називаються тактичними властивостями. До основних з них відносяться прохідність місцевості, її захисні властивості, умови орієнтування, спостереження, маскування і ведення вогню. У деяких районах істотний вплив на ведення бойових дій надають умови інженерного обладнання місцевості і водопостачання.
Прохідність місцевості - це властивість місцевості, що сприяє пересуванню військ або перешкоджає йому. Вона визначається, насамперед, наявністю доріг з твердим покриттям. Так, в лісисто-болотистій, гірській, пустельній місцевості шосейні дороги набувають значення найважливіших напрямків, уздовж яких зосереджуються основні зусилля військ як у наступі, так і в обороні.
У бою війська пересуваються там, де це необхідно за умовами обстановки і дозволяють умови місцевості. Тому, визначення можливості пересування без доріг танків, самохідних гармат, бронетранспортерів та іншої техніки має особливо важливе значення. На прохідність місцевості без доріг великий вплив робить характер рельєфу, ґрунтів і рослинності, наявність природних і штучних перешкод (боліт, річок, озер та ін.)
При оцінці прохідності місцевості завжди враховуються тактико-технічні характеристики бойової та іншої техніки, пора року і стан погоди.
Захисні властивості місцевості - властивості місцевості, що послабляють дію вражаючих факторів ядерного та інших видів зброї і полегшують організацію захисту військ. Вони визначаються характером рельєфу, рослинного покриву, наявністю на місцевості різних природних і штучних укриттів. При розташуванні військ в глибоких і звивистих складках рельєфу, лісових масивах та інших укриттях поразка від ядерного вибуху значно зменшується в порівнянні з поразкою при розташуванні військ на відкритій місцевості.
Найбільш повно захисні властивості місцевості проявляються, якщо їх використовують у комплексі з іншими заходами, наприклад, розосередженням військ, їх маскуванням і інженерним обладнанням місцевості. Вміле використання захисних властивостей місцевості - одна з найважливіших вимог до організації сучасного бою.
Умови орієнтування - це властивості місцевості, що сприяють визначенню свого місця розташування і потрібного напрямку руху щодо сторін горизонту, оточуючих об'єктів місцевості, а також щодо розташування своїх військ і військ противника. Вони визначаються наявністю на місцевості характерних елементів рельєфу і місцевих предметів, чітко виділяються серед інших об'єктів по своєму зовнішньому вигляду чи положенню і зручних для використання як орієнтири.
Вміння кожного командира швидко і безпомилково орієнтуватися
на місцевості сприяє правильній постановці бойових завдань підрозділам і вогневим засобам, точному цілевказанню і надійному управлінню підрозділами в ході бою.
Умови спостереження - це властивості місцевості, що сприяють одержанню відомостей про супротивника, його силах і засобах. Вони визначаються ступенем огляду навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежить від характеру рельєфу, рослинного покриву, населених пунктів та інших об'єктів, що перешкоджають огляду місцевості, а також, від метеорологічних умов. Чим більше на місцевості ярів, балок, висот, деревної і чагарникової рослинності, різного роду будівель, тим менш сприятливі, умови спостереження.
Правильна організація спостереження та отримані при цьому результати допомагають командиру всебічно оцінити обстановку і прийняти обґрунтоване рішення.
Маскувальні властивості місцевості - властивості місцевості, що дозволяють приховати від супротивника розташування і пересування військ. Вони визначаються наявністю природних укриттів, утворених формами рельєфу, рослинним покривом і населеними пунктами. Найбільш сприятливі умови для маскування військ створюються на пересіченій місцевості. Лощини, балки, яри створюють гарні умови для укриття військ в районах зосередження, а також, служать шляхами для скритного маневру і зв'язку з тилом.
Маскувальні властивості місцевості залежать від пори року, доби і стану погоди. Так, влітку листяні ліси забезпечують надійне маскування підрозділів не тільки від наземного, але і від повітряного спостереження. Взимку ж в такому лісі бойова техніка легко проглядається на тлі сніжного покриву.
Маскувальні властивості місцевості дозволяють приховати об'єкти як від візуального спостереження супротивника, так і від його розвідки за допомогою різних технічних засобів, забезпечити надійну скритність розташування військ, підвищити раптовість нанесення удару по противнику.
Умови ведення вогню - це властивості місцевості, що забезпечують потайне розташування вогневих засобів, ведення вогню з гармат і стрілецької зброї на максимальні дальності, а також, коригування стрільби. Вони залежать, в основному, від характеру рельєфу і рослинного покриву.
При визначенні умов ведення вогню встановлюють ділянки місцевості в розташуванні супротивника і своїх військ, які не прострілюються зі стрілецької зброї і протитанкових засобів, вибирають вигідні позиції для ведення вогню.
Умови інженерного обладнання місцевості залежать від типу ґрунтів, рівня ґрунтових вод, наявності будівельних матеріалів, а також, від характеру природних і штучних укриттів і перешкод. Стан ґрунтів багато в чому визначає обсяг робіт з підготовки колонних шляхів, відривання окопів, траншей, будівництва укриттів для особового складу і бойової техніки. Від глибини залягання ґрунтових вод залежить можливість будівництва різних споруд. Наявність на місцевості будівельних матеріалів (лісу, щебеню, гравію, піску та ін.) багато в чому визначає обсяг і терміни інженерних робіт.

2.1.. Тактична класифікація місцевості.
У тактичному відношенні місцевість прийнято поділяти за умовами прохідності, спостереження і маскування, а також, по мірі пересіченості.
За умовами прохідності місцевість може бути прохідною, важко прохідною і непрохідною.
Прохідна місцевість майже не обмежує швидкість, напрямок руху гусеничних машин і допускає повторний рух по одному сліду, хоча окремі місця необхідно обходити або підсилювати (обладнувати проходи). Рух колісних машин звичайної прохідності трохи утруднено. Можливе майже безперешкодне (за винятком окремих напрямків) застосування бойових машин у різних побудовах і рух колон. Прохідна місцевість сприяє найбільш ефективному застосуванню механізованих і танкових підрозділів.
Важко прохідна місцевість доступна для руху гусеничних машин, але з меншою швидкістю, ніж на прохідній місцевості. Свобода маневру і рух декількох машин по одному сліду обмежені. Рух колісних машин звичайної прохідності майже неможливий. Така місцевість утрудняє застосування бойової техніки в розгорнутих бойових порядках, рух колон можливий тільки по дорогах і спеціально обладнаних колонних шляхах. Важко прохідна місцевість чинить негативний вплив на темпи висування і наступу військ, здійснення маневру силами і засобами по фронту й з глибини.
Непрохідна місцевість недоступна для руху гусеничних і колісних машин без виконання значних робіт з прокладання колонних шляхів.

За умовами спостереження і маскування місцевість розділяють на відкриту, напівзакриту і закриту.
Відкрита місцевість являє собою рівну чи злегка горбисту безлісну територію, до 75% площі якої добре проглядається у всіх напрямках з командних висот. Ця місцевість менш сприятлива для захисту від вражаючої дії звичайної і ядерної зброї, володіє недостатніми маскувальними властивостями від наземного і повітряного спостереження. Відсутність природних укриттів утрудняє потайне зосередження військ і здійснення маневру. Організація оборони на відкритій місцевості значно ускладнюється.
Напівзакрита місцевість є перехідної від відкритої до закритої. Як правило, в напівзакритої місцевості площа, зайнята природними укриттями, складає близько 20%, з командних висот проглядається близько 50% площі.
При розташуванні підрозділів на місці маскування їх майже повністю забезпечується природними масками.
Закрита місцевість являє собою територію, покриту лісами, чагарниками, садами, з часто розташованими населеними пунктами, з гірським, горбистим або рівнинним рельєфом. В такій місцевості площа, зайнята природними масками, складає 30% і більш, а площа, що переглядається з командних висот, менше 25%. Закрита місцевість добре вкриває природними масками від наземного і повітряного спостереження, полегшує потайне пересування і маневр військ у всіх видах бою, сприяє організації захисту від вражаючої дії ядерної зброї.
У той же час, на закритій місцевості утрудняється спостереження, орієнтування та цілевказання, значно ускладнюються керування підрозділами та організація взаємодії військ на полі бою.
За степенем пересіченості ярами, балками, ріками, озерами, канавами та іншими природними перешкодами, що обмежують вільне пересування і маневр військ, місцевість розділяють на слабо пересічену, середньо-пересічену і сильно пересічену.
Слабо пересічена місцевість має незначну кількість природних і штучних перешкод, легко долається бойовою та іншою технікою в будь-якому напрямку. На такій місцевості природні перешкоди займають менше 10% площі. Рельєф звичайно рівнинний, рідше горбкуватий. Можливе масоване застосування бойової техніки в усіх напрямках.
Місцевість забезпечує гарний огляд, особливо з командних висот. У той же час, ця місцевість не володіє захисними властивостями від вражаючих факторів ядерної зброї.
Середньо-пересічена місцевість має близько 20% площі, зайнятої природними перешкодами. На такій місцевості масоване застосування бойової техніки дещо утруднене на окремих напрямках. Це найбільш розповсюджений різновид добре обжитої місцевості. Рельєф звичайно горбкуватий, рідше рівнинний. Така місцевість сприяє захисту від вражаючої дії ядерної і звичайних видів зброї.
Сильно пересічена місцевість відрізняється великою кількістю важко прохідних природних перешкод - гір з крутими схилами, ярів, вимоїн, річок, каналів і канав, боліт і т. п. Площа під природними перешкодами складає більше 30%. Для такої місцевості характерні гірські райони, території з яружно-балковим і долинно-балковим рельєфом. Застосування бойової техніки можливе тільки на окремих напрямках. Ця місцевість утрудняє наступ і підсилює оборону.
Наявність природних укриттів сприяє організації маскування і захисту військ від вражаючого дії ядерної зброї, потайливому підходу до переднього краю супротивника.
У той же час, на цій місцевості утрудняється наземне і повітряне спостереження, є багато непроглядних і непрострілюваних ділянок, обмежуються можливості швидкого маневру військ, підвозу боєприпасів і пального, зменшуються швидкості руху бойових машин, потрібне виконання значних робіт з інженерного обладнання місцевості.