Електробезпека

209. Травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги - це:

а) психотравма; б) електротравма;

в) біотравма; г) хімічна травма.

210. Явище, котре характеризується сукупністі електротравм, що виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціяї - це:

а) електричний знак; б) профзахворюваність;

в) пожежна безпека; г) електротравматизм.

211. Опіками окремих ділянок тіла та нагріванням кровоносних судин, нервів, серця проявляється:

а) механічна дія струму на організм людини;

б) електролітична дія струму на організм людини;

в) термічна дія струму на організм людини;

г) біологічна дія струму на організм людини.

212. Розшаруванням та розривом тканин тіла проявляється:

а) термічна дія струму на організм людини;

б) біологічна дія струму на організм людини;

в) електролітична дія струму на організм людини;

г) механічна (динамічна) дія струму на організм людини.

213. Електролітична дія струму на організм людини проявляється через:

а) опіки окремих ділянок тіла;

б) подразнення та збудження живих тканин організму;

в) розклад органічної рідини;

г) розшарування та розриви тканин.

214. Розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин та нервової тканини, переломи кісток внаслідок дії електричного струму на організм, в більшості випадків є наслідком:

а) різких судомних скорочень м’язів тіла;

б) нагрівання до високої температури тканин тіла;

в) розкладу органічних рідин, в тому числі і крові;

г) порушення внутрішніх біологічних процесів організму.

215. Запалення зовнішніх оболонок очей, що розвивається через 4-8 годин після ультрафіолетового опромінення, - це:

а) електричний знак; в) електричний опік; б) електрофтальмія; г) електрометалізація.

216. Проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму, - це:

а) електричний знак; в) електричний опік; б) електрофтальмія; г) електрометалізація.

217. Чітко окреслена пляма діаметром 1-5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з’являється на поверхні шкіри людини під дією електричного струму, - це:

а) електричний знак; в) електричний опік; б) електрофтальмія; г) електрометалізація.

218. Збудження живих тканин електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів і може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця, - це:

а) електричний знак; в) електричний опік;

б) електроофтальмія; г) електричний удар.

219. Явище хаотичних різночасових скорочень волокон серцевого м’язу, які настають внаслідок проходження через тіло людини (на шляху рука-рука або рука-нога) змінного струму силою більше 50мА та частотою 50Гц протягом кількох секунд, - це:

а) систола серця; б) діастола серця;

в) фібриляція серця; г) зупинка серця.

220. Для І ступеню електричного удару характерно:

а) судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

б) судомні скорочення м’язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;

в) втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і дихання разом;

г) клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

221. Для ІІ ступеню електричного удару характерно:

а) судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

б) судомні скорочення м’язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;

в) втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і дихання разом;

г) клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

222. Для ІІІ ступеню електричного удару характерно:

а) судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

б) судомні скорочення м’язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;

в) втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і дихання разом;

г) клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

223. Для ІV ступеню електричного удару характерно:

а) судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

б) судомні скорочення м’язів із втратою свідомості без порушень дихання і кровообігу;

в) втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і дихання разом;

г) клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

224. Своєрідна важка нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом, що супроводжується глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин - це:

а) електричний знак; б) електричний шок;

в) електричний опік; г) електрометалізація шкіри.

225. Опір тіла проходженню електричного струму, при порізах чи подряпинах рогового шару шкіри:

а) стає меншим; в) не змінюється;

б) стає більшим; г) урівноважується.

226. Постійний струм у порівнянні зі змінним струмом є:

а) в 4-5 разів безпечнішим; в) у 2-3 рази небезпечніший;

б) однаковим за силою враження; г) неможливим для порівняння.

227. Опір шкіри в місці проходження електричного струму, при зростаннях сили струму зі зростанням часу його дії:

а) стає меншим; в) не змінюється; б) стає більшим; г) урівноважується.

228. Напруга між двома точками ланки струму, котрі знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на котрих одночасно стоїть людина, - це:

а) напруга дотику; в) напруга тіла;

б) крокова напруга; г) психічна напруга.

229. Зі збільшенням ширини кроку крокова напруга:

а) зменшується; в) не змінюється; б) зростає; г) спадає.

230. Шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, котрим вкривається поверхня струмоведучих частин, або котрим струмоведучі частини відділяються одна від одної, - це:

а) електричне блокування; в) захисне заземлення;

б) електрична ізоляція; г) захисне вимкнення.

231. Електрична ізоляція запобігає протіканню струмів через неї і захищає людину від електротравмування завдяки:

а) малому опору; в) великому опору;

б) великій міцності; г) малій міцності.

232. Для зниження небезпеки ураження струмом працівників, які працюють з переносними електроінструментами використовується такий захисний захід як:

а) огроджувальні пристрої;

б) електричне блокування;

в) розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

г) використання знижувальних трансформаторів.

233. Навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою, - це:

а) захисне заземлення; б) захисне занулення;

в) захисне вимкнення; г) загальмовування.

234. Навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою, - це:

а) захисне заземлення; б) захисне занулення;

в) захисне вимкнення; г) захисне гальмування.

235. До ізолювальних електрозахисних засобів відносяться:

а) тимчасові переносні заземлення, переносні попереджувальні плакати;

б) діелектричні рукавиці, боти та калоші, гумові килимки;

в) запобіжні пояси та страхувальні канати, драбини, кігті;

г) переносні ширми, бар’єри, щити, клітки.

236. До огороджувальних електрозахисних засобів відносяться:

а) покажчики напруги, ізольовані ручки монтерського інструменту;

б) діелектричні рукавиці, боти та калоші, гумові килимки;

в) запобіжні пояси та страхувальні канати, драбини, кігті;

г) переносні ширми, бар’єри, щити, клітки.

237. Допоміжними електрозахисними засобами є:

а) покажчики напруги, ізольовані ручки монтерського інструменту;

б) діелектричні рукавиці, боти та калоші, гумові килимки;

в) запобіжні пояси та страхувальні канати, драбини, кігті;

г) переносні ширми, бар’єри, щити, клітки.

238. При наданні першої медичної допомоги ураженому електрострумом працівнику у першу чергу необхідно:

а) викликати швидку медичну допомогу;

б) відновити прохідність дихальних шляхів;

в) здійснити штучне дихання та непрямий масаж серця;

г) безпечно усунути вплив на організм потерпілого ушкоджуючих факторів.

239. Якщо струмоведуча частина лежить на землі, то пересуватися, виносячи ураженого електрострумом працівника із зони розтікання струму, без засобів захисту необхідно:

а) широкими кроками; б) малими перебіжками;

в) не відриваючи ноги одна від одної; г) повзком або стоячи на чотирьох кінцівках.

240. Заходи спрямовані на відновлення життя людини, яка перебуває в стані клінічної смерті – це:

а) операція; б) іммобілізація;

в) реанімація; г) транспортування.

241. Перед початком здійснення реанімаційних заходів необхідно перевірити у потерпілого:

а) наявність документів; б) наявність свідомості;

в) наявність дихання та серцебиття; г) наявність електрометалізації шкіри.

242. Першим етапом серцево-легеневої реанімації є:

а) штучна вентиляція легень; б) звільнення дихальних шляхів;

в) зовнішній масаж серця; г) проведення лікувальних заходів.

243. При відсутності дихання штучну вентиляцію легень дорослим проводять із частотою:

а) 12-16 разів на хвилину; б) 20-22 рази на хвилину;

в) 60-70 раз на хвилину; г) 100-120 раз на хвилину.

244. Для проведення серцевої реанімації дорослим, той хто надає допомогу розміщує складені долоні рук на:

а) на верхній третині грудини потерпілого; б) на середній третині грудини потерпілого;

в) на нижній третині грудини потерпілого; г) не має значення на якій частині грудини.

245. Непрямий масаж серця дорослим проводять із частотою:

а) 12-16 натискувань за хвилину; б) 20-30 натискувань за хвилину;

в) 60-70 натискувань за хвилину; г) 100-120 натискувань за хвилину.

246. Якщо реанімаційні заходи виконують двоє, то один здійснює штучне дихання, а другий – зовнішній масаж серця із частотою:

а) на 1 вдування повітря роблять 4-5 натискувань на грудину;

б) через кожні 15 натискань на грудину роблять 2-3 вдування повітря;

в) на 5 вдувань повітря роблять 14-15 натискувань на грудину;

г) через кожні 60 натискань на грудину роблять 20 вдувань повітря.

247. Якщо реанімаційні заходи виконує одна особа, то штучне дихання й зовнішній масаж серця здійснюють із частотою:

а) на 1 вдування повітря роблять 4-5 натискувань на грудину

б) через кожні 15 натискань на грудину роблять 2-3 вдування повітря

в) на 5 вдувань повітря роблять 14-15 натискувань на грудину

г) через кожні 60 натискань на грудину роблять 20 вдувань повітря