Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основи фізіології та гігієни праці
136. Характеристика навантаження на організм під час роботи, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення – це: а) фізіологічна адаптація; б) важкість праці; в) напруженість праці; г) безпека праці. 137. Характеристика праці, яка вимагає інтенсивної роботи центральної нервової системи працівника – це: а) фізіологічна адаптація; б) важкість праці; в) напруженість праці; г) безпека праці. 138. Робота програмістів, редакторів, журналістів, педагогів за важкістю праці належить до: а) легкої; б) середньої важкості; в) важкої; г) дуже важкої. 139. Сукупність чинників виробничого середовища і робочого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків – це: а) умови праці; б) важкість праці; в) напруженість праці; г) безпека праці. 140. Виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності й негативного впливу на здоров’я нащадків, це: а) виробнича травма; в) вражаючий фактор середовища; б) шкідливий виробничий чинник; г) небезпечний виробничий чинник. 141. Виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов може призвести до травм, гострого отруєння, або іншого раптового різкого погіршення здоров’я чи до його смерті, це: а) виробнича травма; в) вражаючий фактор середовища; б) шкідливий виробничий чинник; г) небезпечний виробничий чинник. 142. Розумове перенапруження, емоційні перевантаження, перенапруження органів чуття, монотонність праці належать до: а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів; б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів; в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів; г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів. 143. Підвищений рівень шуму, вібрації, іонізації та рухливості повітря у виробничому приміщенні належать до: а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів; б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів; в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів; г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів. 144. Робота з хімічними речовинами загально-токсичної, подразнюючої чи сенсибілізуючої дії свідчить про наявність у виробничому приміщенні: а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів; б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів; в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів; г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів. 145. Умови праці, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня праці, є: а) оптимальними; в) шкідливими; б) допустимими; г) небезпечними. 146. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких на людину протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, є: а) оптимальними; в) шкідливими; б) допустимими; г) небезпечними. 147. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць і не чинять несприятливого впливу організм працюючих і їх потомство, є: а) оптимальними; в) шкідливими; б) допустимими; г) небезпечними. 148. Умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих факторів виробничого середовища, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на стан здоров’я працюючих і їх потомство, є: а) оптимальними; в) шкідливими; б) допустимими; г) небезпечними. 149. Умови внутрішнього середовища виробничих приміщень, що впливають на тепловий обмін організму працівників із навколишнім середовищем - це: а) погода у виробничих приміщеннях; б) погодні умови виробничих приміщень; в) мікроклімат виробничих приміщень; г) кліматичні умови виробничих приміщень. 150. Мікроклімат виробничих (житлових) приміщень визначається сукупністю значень: а) хімічного складу повітря, наявності сильнодіючих отруйних речовин, механічних домішок та мікроорганізмів; б) температури, вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь; в) рівня природної освітленості, рівня штучного освітлення, якості освітлення та кольорового оточення; г) рівня дотримання морально-етичного кодексу працівниками та показниками стосунків між колегами та безпосереднім керівником робіт,. 151. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), при одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням: а) найбільш чисельної групи працівників; б) рівня важкості роботи працівників; в) рівня сонячної радіації та іонізуючого випромінювання у робочій зоні; г) стосунків між колегами та безпосереднім керівником робіт. 152. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників – це: а) виробниче приміщення; б) робоча зона; в) робоче місце; г) зона відпочинку. 153. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно або періодично здійснюється трудова діяльність людей – це: а) виробниче приміщення; б) робоча зона; в) робоче місце; г) зона відпочинку. 154. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно – це: а) непостійне робоче місце; б) робоча зона; в) постійне робоче місце; г) зона відпочинку. 155. Фізіологічно оптимальною для працівників є відносна вологість виробничих приміщень у межах: а) 90-95%; б) 75-85%; в) 40-60%; г) 10-30%. 156. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), у замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях (пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують: а) природну вентиляцію (аерацію); б) механічну загальнообмінну вентиляцію; в) місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін; г) системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається. 157. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), при аварійних роботах у гарячих цехах для працівників передбачено використання таких засобів індивідуального захисту, як: а) спецодяг (костюм чоловічий повстяний); б) автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом; в) тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини; г) взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах, вачеги. 158. Сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на робочих місцях нормативних параметрів мікроклімату та чистоти повітряного середовища, це: а) опалення; б) освітлення; в) вентиляція; г) водопостачання. 159. Природна вентиляція: а) забезпечує концентроване подання припливного повітря заданих параметрів до робочих місць; б призначена для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей; в) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього та зовнішнього повітря будівлі; г) використовується для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення. 160. Вентиляція, яка здійснюється завдяки просочуванню повітря через нещільності у вікнах, дверях та перекриттях, це - а) організована природна вентиляція; б) неорганізована природна вентиляція; в) загально-обмінна штучна вентиляція; г) місцева штучна вентиляція. 161. Перевагою штучної (механічної) вентиляції є: а) можливість видаляти відпрацьоване повітря без очищення; б) можливість використовувати припливне повітря без попереднього очищення; в) можливість очищувати, підігрівати та зволожувати припливне повітря; г) дешевизна та простота експлуатації. 162. Перевагою природної вентиляції є: а) можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу; б) можливість видаляти відпрацьоване повітря без очищення; в) можливість використовувати припливне повітря без попереднього очищення; г) дешевизна та простота експлуатації 163. Недоліком природної вентиляції є: а) очищення повітря перед його викидом в атмосферу; б) видалення відпрацьованого повітря без очищення; в) можливість очищувати, підігрівати та зволожувати припливне повітря; г) дешевизна та простота експлуатації. 164. Загальнообмінна штучна вентиляція: а) здійснює концентроване подання припливного повітря заданих параметрів; б) призначена для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей; в) використовується для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення; г) нормалізує мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення. 165. Місцева припливна вентиляція: а) здійснює концентроване подання припливного повітря заданих параметрів до робочих місць; б) застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень; в) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього та зовнішнього повітря будівлі; г) нормалізує мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення. 166. Повітряні душі: а) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього за зовнішнього повітря будівлі; б) призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей; в) використовуються для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення; г) нормалізують мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення. 167. Повітряні та повітряно-теплові завіси: а) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього за зовнішнього повітря будівлі; б) призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей; в) використовуються для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення; г) нормалізують мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення. 168. Комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року, це: а) опалення; б) освітлення; в) вентиляція; г) водопостачання. 169. До систем центрального опалення належать: а) пічне опалення; б) опалення місцевими електричними пристроями; в) водяне опалення низького тиску; г) опалення місцевими газовими пристроями. 170. До місцевого опалення належать: а) парове опалення; б) опалення електричними пристроями; в) водяне опалення низького тиску; г) панельне опалення. 171. Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати: а) хімічний склад повітря, наявність сильнодіючих отруйних речовин, механічних домішок та мікроорганізмів; б) температуру, вологість та швидкість руху повітря, інтенсивність теплового опромінення; в) кількість, якість освітлення та кольорове оточення робочого місця працівника; г) показники уваги, щільність сигналів інформації, рівень емоційного напруження працівника.
|