Тяжкий патологічний процес, що виникає внаслідок значної травми та призводить до порушення всіх життєво важливих функцій організму – це

а) перелом стегна; б) вивих плечового суглобу;

в) травматичний шок; г) забиття грудної клітки.

118. Вивих – це:

а) часткове або повне порушення цілісності кістки;

б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;

в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;

г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.

119. Перелом – це:

а) часткове або повне порушення цілісності кістки;

б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;

в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;

г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.

120. Забиття (садно) – це:

а) часткове або повне порушення цілісності кістки;

б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;

в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;

г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.

121. Струс мозку – це:

а) часткове або повне порушення цілісності кістки;

б) стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості;

в) механічне пошкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри;

г) тимчасове порушення роботи нейронів і втрата взаємозв’язку між різними відділами мозку.

122. При вивихах забороняється:

а) давати потерпілому знеболююче;

б) самостійно вправляти вивих;

в) іммобілізовувати ушкоджену кінцівку;

г) прикладати холодний компрес до ушкодження.

123. При відкритих переломах необхідно:

а) зняти з потерпілого одяг та взуття, знезаразити рану й зупинити кровотечу, накласти шину;

б) обережно обрізати одяг навколо рани, накласти джгут, обробити рану, накласти шину;

в) обережно розірвати одяг на ушкодженій кінцівці, обробити рану, накласти шину, накласти джгут;

г) поверх одягу накласти пов’язку, накласти джгут, потім накласти шину.

124. Іммобілізація – це:

а) створення нерухомості ушкодженої частини тіла для забезпечення її спокою;

б) пристрій для утримування перев’язувального матеріалу;

в) внутрішньом’язове введення ліків за допомогою шприца;

г) заходи спрямовані на відновлення життя людини.

125. Транспортна аутоіммобілізація потерпілого зі значними ушкодженнями кінцівок передбачає використання:

а) стандартних шин Крамера;

б) здорових частин тіла потерпілого;

в) підручних засобів (дощечок, гілочок тощо);

г) джгутів та перев’язувального матеріалу.

126. При пошкодженнях стегна правильна іммобілізація досягається при вилученні руху:

а) у 2-х суглобах: кульшовому та колінному;

б) у 2-х суглобах: колінному та гомілковостопному;

в) у 3-х суглобах: кульшовому, колінному та гомілковостопному;

г) не має значення скільки суглобів знерухомлено.

127. При переломах кісток тазу з метою іммобілізації потерпілому:

а) прибинтовують ушкоджену руку до тулуба пов’язкою «Дезо», перевозять у сидячому положенні;

б) накладають вісімкоподібну бинтову пов’язку через пахвові ямки і спину, а під перехрест між лопатками кладуть валик;

в) накладають «ватно-марлевий комір» і перевозять у горизонтальному положенні, на жорстких ношах;

г) широким рушником чи простирадлом стягують таз та верхні частини стегон, перевозять на жорстких ношах у положенні «жабки».

128. При переломах лопатки з метою іммобілізації потерпілому:

а) прибинтовують ушкоджену руку до тулуба пов’язкою «Дезо», перевозять у сидячому положенні;

б) накладають вісімкоподібну бинтову пов’язку через пахвові ямки і спину, а під перехрест між лопатками кладуть валик;

в) накладають «ватно-марлевий комір» і перевозять у горизонтальному положенні, на жорстких ношах;

г) широким рушником чи простирадлом стягують таз та верхні частини стегон, перевозять на жорстких ношах у положенні «жабки».

129. Шок – невідкладний стан, який може виникнути внаслідок:

а) задушення або утоплення;

б) сильного перегрівання організму;

в) втрати крові чи сильного болю;

г) перегрівання голови сонячним промінням.

130. При зомліннях потерпілого необхідно покласти:

а) на спину і підвести нижні кінцівки;

б) на спину і підвести верхню частину тулуба;

в) на живіт і підвести нижні кінцівки;

г) на бік і підвести верхню частину тулуба.

131. У положенні лежачи на спині з піднятими нижніми кінцівками і дещо приспущеною головою транспортують потерпілих, які:

а) мають пошкодження кісток тазу;

б) знаходяться в непритомному стані;

в) втратили значну кількість крові;

г) мають ушкодження голови.

132. У положенні лежачи на спині, із підкладеним під голову і шию ватно-марлевим бубликом, транспортують потерпілих, які:

а) мають пошкодження кісток тазу;

б) знаходяться в непритомному стані;

в) втратили значну кількість крові;

г) мають ушкодження голови.

133. У положенні на боці транспортують потерпілих, які:

а) мають пошкодження кісток тазу;

б) знаходяться в непритомному стані;

в) втратили значну кількість крові;

г) мають ушкодження голови.

134. Для послаблення болю та зменшення припливу крові до забитого місця необхідно застосувати:

а) зігрівальний компрес; б) холодний компрес;

в) накласти давлючу пов’язку; г) накласти джгут.

135. Потерпілого в непритомному стані транспортують у положенні:

а) напівсидячому з холодним компресом на голові;

б) лежачи на спині з піднятими ногами та приспущеною головою;

в) лежачи на спині з підведеною головою;

г) лежачі з повернутою на бік головою.