Освітлення, яке здійснюється завдяки вікнам у зовнішніх стінах та спеціальним отворам в дахах та перекриттях - є

а) природним боковим б) природним комбінованим

в) штучним загальним г) штучним комбінованим

173. Штучне освітлення, яке є обов’язковим для всіх виробничих приміщень і призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей та руху транспорту, називається:

а) робочим; б) аварійним; в) евакуаційним; г) охоронним.

174. Освітлення, яке здійснюється завдяки світильникам, розміщеним у верхній зоні приміщення (не нижче 2, 5м над підлогою), є:

а) природним боковим; в) штучним загальним;

б) природним комбінованим; г) штучним місцевим.

175. Штучне освітлення, яке використовується для продовження роботи у випадках раптового відключення основного освітлення у виробничих приміщеннях, називається:

а) робочим; б) аварійним; в) евакуаційним; г) охоронним.

176. Штучне освітлення, що влаштовується вздовж меж території підприємства, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом, називається:

а) робочим б) аварійним в) евакуаційним г) охоронним

177. Штучне освітлення, призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення, називається:

а) робочим б) аварійним в) евакуаційним г) охоронним

178. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника отруєння всього організму, належать до групи:

а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин;

в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин

179. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок, належать до групи:

а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин;

в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин

180. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника алергійні реакції, належать до групи:

а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин;

в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин

181. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника зміни спадкової інформації організму, належать до групи:

а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин;

в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин

182. Негативна дія пилу на організм людини проявляється:

а) порушенням розумової працездатності; б) болями в кистях та передпліччі;

в) погіршенням слуху; г) розростанням сполучних тканин у легенях

183. Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати такі професійні захворювання як:

а) афонії та лярингіти; б) пневмоконіози;

в) променеву хворобу; г) кесонову хворобу.

184. Пилу може здійснювати на людину:

а) фіброгенну дію; б) канцерогенну дію;

в) гостронаправлену дію; г) алергійну дію.

185. У виробничих приміщеннях зі значним виділенням пилу вікна рекомендується мити не рідше:

а) 1 разу нарік; б) 2 разів на рік; в) 4 разів на рік; г) 12 разів на рік.

186. У виробничих приміщеннях з незначним виділенням пилу вікна рекомендується мити не рідше:

а) 1 разу нарік; б) 2 разів на рік; в) 4 разів на рік; г) 12 разів на рік.

187. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни:

а) кісткових тканин та суглобів; б) клітин статевої системи;

в) органу слуху; г) дихальної системи.

188. Особливо шкідливими для людини є вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах:

а) від 1 до 5 Гц; б) від 6 до 30 Гц; в) від 35 до 55 Гц; г) від 60 до 300 Гц.

189. Метод зниження вібрацій, що реалізується шляхом перетворення енергії механічних коливань коливної системи в теплову енергію за рахунок використання в якості конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям (пластмас, метало гуми тощо) - це:

а) зниження вібрації в джерелі її виникнення; б) вібродемпферування;

в) віброгасіння; г) віброізоляція.

190. Метод зниження вібрацій, що полягає у зниженні передачі коливань від джерела збудження до об’єкта, що захищається, шляхом введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який запобігає передачі енергії від коливної основи до людини, - це:

а) зниження вібрації в джерелі її виникнення; б) вібродемпферування;

в) віброгасіння; г) віброізоляція.

191. В ідчуття безладного поєднання звуків різної частоти та інтенсивності – це:

а) вібрація; б) шум; в) музика; г) ультразвук.

192. Коливання в повітрі, рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц – це:

а) вібрація; б) шум; в) інфразвук; г) ультразвук.

193. Високий рівень інфразвуку у робочому приміщенні викликає у людини порушення функцій перш за все:

а) дихальної системи; в) вестибулярного апарату;

б) серцево-судинної системи; г) опорно-рухового апарату.

194. Під впливом електромагнітних полів та випромінювань радіочастотного діапазону у працівника може розвинутися:

а) вібраційна хвороба; б) променева хвороба;

в) радіохвильова хвороба; г) декомпресійна хвороба.

195. Під впливом іонізуючих випромінювань у працівника може розвинутися:

а) вібраційна хвороба; б) променева хвороба;

в) радіохвильова хвороба; г) декомпресійна хвороба.

196. Для нейтралізації дії лугу, який потрапив на шкіру, необхідно застосувати:

а) 2-4% розчин нашатирного спирту; б) 2-4% розчин азотної кислоти;

в) 2-4% розчин марганцевокислого калію; г) 2-4% розчин борної кислоти.

197. Для нейтралізації дії кислоти, яка потрапила на шкіру, необхідно застосувати:

а) 2-4% розчин нашатирного спирту; б) 3% розчин питної соди;

в) 2-4% розчин марганцевокислого калію; г) 2-4% розчин борної кислоти.

198. Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково-кишковий тракт, то її видалення із організму потерпілого найкраще досягається шляхом:

а) полоскання горла відваром трав; б) промивання шлунка;

в) постановки очисної клізми; г) використання протигазу.

199. Якщо відомо, що отруєння виникло внаслідок потрапляння у шлунок кальцинованої соди, то до прибуття лікаря необхідно:

а) протерти потерпілому ротову порожнину сухою серветкою; б) промити потерпілому шлунок;

в) поставити потерпілому очисну клізму; г) напоїти великою кількістю рідини.

200. Для виведення отрути, що всмокталась в організм та виводиться із нього лише сечею, застосовують:

а) вживання великої кількості рідини; б) вдихання парів нашатирного спирту;

в) вживання 3-5 таблеток активованого вугілля; г) вживання проносних засобів.

201. Кисневе голодування тканин настає в організмі людини внаслідок отруєння:

а) чадним газом; б) аміаком; в) хлором; г) парами ацетону.

202. При потраплянні на шкіру та слизові оболонки людини фосфорорганічних речовин їх змивають:

а) 3% розчином нашатирного спирту; б) 3% розчином питної соди;

в) 3% розчином борної кислоти; г) 3% розчином гідроксиду натрію.

203. Викликати блювання протипоказано:

а) при отруєннях грибами; б) при отруєннях кальцинованою содою;

в) при отруєнні неякісною їжею; г) при отруєнні лікарськими речовинами.

204. Для затримки всмоктування та захисту слизової оболонки шлунка від пероральної отрути застосовують такі обволікальні речовини, як:

а) карболен; б) молоко; в) активоване вугілля; г) білу глину.

205. При пероральних отруєннях речовинами, що добре розчиняються у жирі (фосфор, анілін) протипоказано використання в якості обволікальних засобів:

а) яєчного білка; б) олії та молока; в) киселю та рідкого крохмалю; г) вівсяного відвару.

206. При отруєннях інгаляційними отрутами перш за все:

а) потерпілому промивають шлунок;

б) потерпілого видаляють із зони зараження отруйними речовинами;

в) потерпілому вводять протиотруйні препарати;

г) у потерпілого викликають блювання, подразнюючи йому корінь язика.

207. Лікарські засоби, що запобігають дії отрути або усувають її з організму називають:

а) вакциною; б) сироваткою;

в) еліксиром; г) антидотом.

208. У випадку непритомності потерпілого при отруєннях фосфорорганічними сполуками необхідно:

а) розпочати штучну вентиляцію легень;

б) дати потерпілому нюхати ватку, змочену нашатирним спиртом;

в) промити потерпілому шлунок;

г) одягнути на потерпілого протигаз.