Види дієслова

Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: докона­ний і недоконаний. Видові значення властиві всім дієсловам та всім дієслівним формам.Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії (тобто виражають обмежовану в часі ознаку) і відповідають на питання що зробити? Наприклад, дієслова заговорити, вилетів, рушимо, заспівав­ши вказують на початок дії; прогуркотіти, прилетів, напише­мо, сказаний, скошено, посидівши — на кінець дії; мигнув^ гукнете, допоможуть, ударивши — на одноразовість дії.Від дієслів доконаного виду творяться тільки давномину­лий, минулий і простий майбутній часи {був згадав, згадав, згадаю), пасивні дієприкметники {прочитаний), активні діє­прикметники доконаного виду {позеленілий) та дієприслівники доконаного виду {прочитавши, позеленівши).Дієслова недоконаного виду не вказують ні на початок, ні на кінець дії або ж означають повторювану дію (тобто виражають не обмежовану в часі ознаку) і відповідають на питання що робити? Наприклад, дієслова говорити, гуркочуть, летів, пишемо, розглядуваний, співаючий, сидячи не вказують ні на початок, ні на кінець дії; стукати, мигав, гукаєте, відвідуючи, ударяючи — вказують на повторюваність дії.Від дієслів недоконаного виду творяться минулий, тепе­рішній та складний і складений майбутні часи {згадував, згадую, згадуватиму, буду згадувати), рідко пасивні дієприкметники {читаний), активні дієприкметники недоконаного виду {зеленіючий) та дієприслівники недоконаного виду {зеленіючи, читаючи).Видове значення не впливає на основне лексичне значен­ня дієслова; дієслово, змінюючи свій вид, завжди називає ту саму дію, але з різними відтінками значення: будувати — збудувати, добудувати, перебудувати; нести — принести, віднесе ти, занести.Для дієслів різного виду характерні різні типові відтінки значення. Дієслова доконаного виду можуть передавати такі значеннєві відтінки дії, як початок {заговорити, захворіти, побігти), результативність {дочекатися, домогтися, випросити, записати), вичерпаність {відслужити, перехворіти, втомитися), достатність {наговоритися, обійти), одноразовість {відвіда­ти, гримнути, війнути), інтенсивність {шугонути, штурхону­ти, попоходити), поширеність {поприлітати, поприходити, позаписувати) тощо. Дієсловам недоконаного виду властиві такі відтінки значення, як невизначена тривалість {рухатися, лежати, перебувати, шуміти), повторюваність {відвідувати, постукувати, перегукуватися), односпрямованість {летіти, пливти, прямувати), різноспрямованість {літати, плавати, розходитися) тощо. Форми одного виду дієслів творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів: а) додаванням і відкиданням префіксів: світити — засвітити, дружити — подружити, вабити — привабити, ро­
стити — виростити, годувати — нагодувати; у разі додавання префікса ви- наголос переходить на префікс нести — винести, слухати — вислухати, волокти виволокти; б) додаванням і відкиданням суфіксів: повторювати — вторити, допомагати — допомогти, грюкати — грюк, кінчати — кінчити, лишати — лишити; при цьо може змінюватися наголос: рушати — рушити, кричати крикнути, завойовувати — завоювати, запрошувати просити, стрівати — стріти; відбуватися чергу звуків: приносити — принести, загрібати — загребти; в) чергуванням звуків у корені: збирати — зібрати, надсилати — надіслати, виїжджати — виїхати; г) зміною наголосу: розкидйти — розкидати, скликйти — скликати, вслухйтися — вслухатися', ґ) від інших коренів: брати — взяти, ловити — упіймати, заходити — зайти, шукати — знайти.Є невелика кількість дієслів, які завжди виступають у формі або тільки недоконаного, або тільки доконаного виду. Тільки у формі недоконаного виду вживаються, наприклад, дієслова лихоманити, температурити, марити, піклуватися, досліджуватися, шпигувати, імпонувати, тріумфувати, вібру­вати, балансувати, даленіти тощо. Тільки доконаний вид ма­ють, наприклад, дієслова розговоритися, розкричатися, насидітися, нанюхатися, наплакатися, попоходити тощо.Окремі дієслова поєднують у собі водночас обидва види (що робити? і що зробити?): мовити, розслідувати, женити; зокрема дієслова іншомовного походження: адресу­вати, авансувати, акредитувати, ампутувати, аргументувати, асигнувати, атакувати, атестувати, рекомендувати, телеграфувати та ін. Городенська у системі морфологічних категорій дієслова виділяють власне- та невласне-дієслівні Категорія виду дієслів. Парновидові, одновидові і двовидові дієслова.Дієслово – повнозначна, змінна частина мови, що означає дію або стан як процес і передає це значення в досить складній і розгалудженій системі граматичних категорій і форм.Серед інших категорій дієслово має категорію виду, що є основною. Видові значення, в основі яких лежить поняття внутрішньої межі дії, вказують на її тривалість чи обмеженість, результативнісь чи нерезультативність, завершеність чи незавершеність. Вид є загальнодієслівною категорією, оскільки властивий всім формам. Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: доконаний і недоконаний. Дієслова доконаного виду вказують на початок, кінець або одноразовість дії (тобто виражають обмежовану в часі ознаку) і відповідають на питання що зробити? Наприклад, дієслова заговорити, вилетів, рушимо, заспівавши вказують на початок дії; прогуркотіти, прилетів, напишемо, сказаний, скошено, посидівши — на кінець дії; мигнув^ гукнете, допоможуть, ударивши — на одноразовість дії. Від дієслів доконаного виду творяться тільки давноминулий, минулий і простий майбутній часи {був згадав, згадав, згадаю), пасивні дієприкметники {прочитаний), активні дієприкметники доконаного виду {позеленілий) та дієприслівники доконаного виду {прочит

Двовидові дієслова. Окремі безпрефіксальні дієслова поєднують у собі водночас обидва види (що робити? і що зробити?): мовити, розслідувати, женити; зокрема дієслова іншомовного походження: адресувати, авансувати, акредитувати, ампутувати, аргументувати, асигнувати, атакувати, атестувати, рекомендувати, телеграфувати та ін.

Форми одного виду дієслів творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів:

Серед способів творення видів дієслова виділяють:

- суфіксальне творення – чергування, заміна суфіксів співвідносних основ –овува/-ува (обраховувати/обрахувати), – ува/-и, -і (зменшувати/зменшити), – а/-ну, -ану (стукати/стуканути, стукнути), – ва/-// (ставати/стати), – а/-// (лягати/лягти), – а/-и (рушати/рушити)

- префіксальне творення. За допомогою їх утворюється велика кількість дієслів, проте не кожен префікс може бути видотворчим, бо вносить в семантику дієслова ряд відтінків і значень: писати-написати, робити-зробити, вянути-завянути, кликати-покликати, летіти-прилетіти.

- комбінований спосіб творення видової пари – одночасним приєднанням і суфікса і префікса: падати-впасти, вішати-повісити.

- суплетивізм рідко шляхом семантичного зближення суплетивних основ: брати — взяти, ловити — упіймати, заходити — зайти, шукати — знайти

- зміна наголосу: розкидйти — розкидати, скликйти — скликати, вслухйтися — вслухатися’.

16.Дієприкметник — це форма дієслова, яка поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими.

З одного боку, дієприкметник, як і дієслово взагалі, нази­ває дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним (пасивний дієприкметник) або неперехідним (активний). На­приклад, дієприкметник лежачий (камінь) указує на дію — (камінь) лежить, має недоконаний вид і є неперехідним; діє­прикметник покладений (камінь) указує на дію — поклали (ка­мінь), має доконаний вид і є перехідним.

З іншого боку, дієприкметник, як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа. Наприк­лад, дієприкметник достиглої (вишні) вказує на ознаку (відпо­відає на питання яко і?) і має форму родового відмінка одни­ни жіночого роду.

У реченні дієприкметник виконує ту саму функцію, що й прикметник, тобто виступає в ролі означення або іменної частини складеного присудка: Я хочу бачити світ розплющеними очима (1. Драч). Хата посипана зеленою, пахучою травою, кутки обставлені клечанням (Ю. Яновський).