Читання

Класи

У відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти об’єктами контролю й оцінювання з читання є:

1. Навичка читання з урахуванням всіх її характеристик.

2. Елементарна обізнаність учнів з колом дитячого читання.

3. Усвідомлення школярами літературознавчих понять (практично).

4. Практичні уміння роботи над текстами різних жанрів.

5. Бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння.

Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну.

Смислова сторона читання – передбачає розуміння школярами:

а) значень переважної більшості слів, ужитих у тексті як у прямому так і в переносному значеннях;

б) змісту кожного речення тексту, смислових зв’язків між ними, окремими частинами тексту (абзацами, епізодами, главами);

в) фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв’язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо);

г) основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту (3-4 кл.), ідеї, основної думки твору (2-3 кл. з допомогою вчителя)

У процесі оцінювання смислової сторони читання враховуються рівні розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметри розуміння (повнота, точність, глибина).

На розуміння учнем змісту прочитаного впливають рівні сформованості інших якостей читання. Так, темп читання цілими словами вголос 40 сл/хв дає можливість школяреві сприймати лише фактичну сторону змісту. Розуміння смислу того, що читає учень, відбувається, якщо темп читання близько 60 сл/хв. Володіння синтетичним читанням вголос на рівні 80-90 сл/хв є передумовою до поглибленого розуміння змісту.

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо, як і їх сукупність, підпорядковуються смисловій стороні читання.

Спосіб читання. Розрізняють 5 основних способів читання:

1) побуквений,

2) відривний складовий,

3) плавний складовий,

4) плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів,

5) читання цілими словами і групами слів.

Перші два способи читання є перехідними. Вони характиризують навичку читання у процесі її становлення, зокрема у 1 класі; три останні – є провідними у 2-4 класах.

Правильність читання полягає в тому, що учень не допускає:

а) заміни; б) пропусків; в) перестановок; г) спотворення; д) повторів (букв, звуків, складів, слів у тексті); читає з дотриманням норм орфоепії та наголошування.

Під час перевірки цієї якості читання педагог враховує кількість і характер помилок.

Виразність читання:

Усвідомлення учнями мети виразного читання беспосередньо залежить від розуміння ними змісту і основного смислу твору.

Учні 2 класу під керівництвом учителя вже спроможні усвідомити найпростіші завдання читання під час аналізу творів, зміст яких збігається (відповідає) з їхнім життєвим досвідом. У 2 і 3 класах школярі все частіше зустрічаються в художніх творах з такими ситуаціями, яких не було в їхньому особистому досвіді. Це ускладнює усвідомлення ними мети виразного читання, яка стає доступною учням завдяки спеціальному аналізу.

Оскільки уміння усвідомлювати завдання читання для молодших школярів є складним, процес оволодіння ним у початкових класах не завершується. Під час оцінювання виразності читання учитель враховує цю обставину. Уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів.

Виразність читання виявляється в умінні учня:

а) проникати в емоційний настрій всього твору та б) правильно вибирати і користуватися мовленнєвими інтонаційними та позамовними засобами виразності. Тобто, відповідно до змісту твору правильно робити паузи (логіко-граматичні, психологічні, ритмічні – під час читання віршів; логічні наголоси; вибирати потрібний темп читання, інтонацію та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту; чітко вимовляти слова). Тобто, розуміти, завдання читання: що саме в першу чергу потрібно донести слухачам своїм читанням.

Темп (швидкість) читання. Ця якість навички читання співвідноситься із способом читання, розумінням змісту та періодом (роком навчання) учня. У 1-2 класах рівні опанування темпом читання значно нижчі ніж у 3-4 класах, де методично обгрунтований темп читання вголос наближається до природного розмовного мовлення особи 75-95 сл/хв. Темп читання мовчки перевищує показники читання вголос – орієнтовно на 20-40 слів. У школярів, які дуже добре читають, він може збільшуватись у 1, 5 – 2 рази.

Показники темпу (швидкості) читання вголос і мовчки*