ІІ. Матеріальні основи функціонування підприємства

В другому питанні плану є також ряд суттєвих моментів, на які повинні звернути увагу курсанти.

Кожне підприємство має свої структурні підрозділи: виробництва, цехи, відділи, дільниці, ферми, бригади. Воно розробляє як стратегію (заходи, направлені на досягнення ефективності, реалізацію головної мети підприємства), так і тактику (короткострокові завдання та засоби, які забезпечують реалізацію стратегії).

Найважливішим завданням підприємств є не обсяг продукції, а її якість, тобто орієнтація на покупця, а в кінцевому результаті забезпечення процвітання підприємства. Кожне підприємство здійснює право володіння, використання і розпорядження виробничим потенціалом.

Виробничий потенціал підприємства – це комплексна характеристика матеріально-технічної бази, засобів виробництва та рівень його розвитку. Виробничий потенціал показує здатність підприємства виробляти продукцію певних видів, обсягу і якості.

Щоб оцінити виробничий потенціал підприємства, курсанти повинні звернути увагу на структуру його виробничих фондів.

Виробничі фонди – це матеріально-речові фактори виробництва. Вони включають: 1) продуктивні фонди; 2) фонди обігу.

1. Продуктивні фонди складаються з:

а) основних виробничих фондів – будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби. Інвентар, інструменти;

б) оборотних виробничих фондів – сировина, паливо, запасні частини для ремонту, інструментів, господарський інвентар.

2. Фонди обігу – це готові товари, а також грошові засоби.

Сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу складають оборотні засоби.

Маса вироблених матеріальних благ і послуг у грошовому виразі за певний період (доба, місяць, рік) складають валовий продукт підприємства.

В умовах адміністративно-командної системи підприємства були позбавлені економічних методів управління. В умовах ринкових відносин змінилась ситуація. Прийнятий в Україні Закон “Про підприємства в Україні” значно розширив права підприємств у прийнятті рішень надав права колективу у виробництві і реалізації продукції, сприяв самостійному плануванню підприємством своєї діяльності та використанню економічних методів. Слід зауважити, що в законодавстві України вживається термін “підприємство”, а на Заході – фірма.

Кожне підприємство здійснює певні витрати і одержує доходи.

Витрати підприємства – це виплати, які воно зобов’язане забезпечити постачальникові ресурсів. Ці виплати можуть бути як внутрішніми (на власні ресурси), так і зовнішніми (постачальникам сировини, палива, транспорту).

Витратами вважають всі платежі, які необхідні для того, щоб залучити і утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності підприємства. Вони складаються з:

1) матеріальних витрат (на матеріали за цінами придбання);

2) оплати праці;

3) відрахування на соціальне страхування;

4) відрахування на медичне страхування;

5) амортизації основних фондів;

6) інших витрат (відсотки за кредити, на відрядження).

Курсанти повинні звернути увагу на собівартість – це виражені в грошовій формі поточні затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Дохід – це певна кількість грошових коштів, матеріальних благ чи послуг, отриманих підприємством за певний проміжок часу.

Прибуток – дохід власників підприємства, визначений як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації) та загальними витратами на виробництво і реалізацію продукції.

Чистий доход підприємства являє собою різницю між вартістю продукції за цінами її реалізації і повною собівартістю. Він є основним узагальнюючим показником ефективності його діяльності.

Прибуток розрізняють:

1) балансовий – це різниця між грошовою виручкою і повною собівартістю підприємства;

2) чистий – прибуток, що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет.

На зростання прибутків підприємства впливають такі фактори:

1) зростання продуктивності праці;

2) зниження собівартості;

3) якість продукції;

4) ефективність використання виробничих фондів.

Прибуток є основним рушійним мотивом діяльності підприємства і його працівників.

Від досконалості форм і методів розподілу прибутку залежить зацікавленість підприємств та окремих працівників у постійному зростанні й удосконаленні виробництва та підвищенні його ефективності.