Подорож на хмаринці 11.10 -11.40

Психогімнастика – слухання казки «На хмаринці до неба» - переказ казки по колу – малювання аквареллю «Хмаринки» - фізкультхвилинка – логіко-математичні ігри – вправи із розвитку мовлення – досліди з водою – бесіда–підсумок навчальної частини заняття).

11.40-11.50 Вирізування раніше розмальованих хмаринок на наклеювання їх на блакитний і чорний фон

9. «Квітка»

(Психогімнастика – слухання казки про квітку – переказ казки фронтально – виготовлення з готових форм «Квітки-незабутки» - фізкультхвилинка – логіко-математичні ігри – вправи із розвитку мовлення – пісня про квітку - бесіда–підсумок навчальної частини заняття).

11.40 -11.50 – Аплікація «Кольорова квітка «Моя мрія»»

10. «У сонечка в гостях»

(Психогімнастика – слухання казки про сонце – переказ казки по колу – виготовлення промінчиків для сонечка із написами «тепла»: «Люблю..» - фізкультхвилинка – логіко-математичні ігри – вправи із розвитку мовлення – пісня про сонечко - бесіда–підсумок навчальної частини заняття).

11.40 -11.50 – аплікація «Сонце з наших рук»

Лисичка і Журавель

Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.

— Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим і погощу.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом.

— Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила.

Журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав.

А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:

— Вибачай кумочку, більше не маю вас чим гостити.

— Спасибі й за те, — пісним голосом промовив Журавель. — А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!

— Добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить Лисичка.

На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, бурячків, фасольки, картопельки, покраяв усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.

— Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — припрошує Журавель.

Нюхає Лисичка — добра страва! Встромляє голову до горнятка — не йде голова! Пробує лапою — годі витягнути. Крутиться Лисичка, заскакує відти й відти довкола горнятка — нічого не порадить. А Журавель не дармує. Дзьоб-дзьоб у горнятко та й їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.

— Вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав.

Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостину. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з журавлями приязнь водити.