Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників

Мета: ознайомити учнів з прикметниками із синонімічними та антонімічними значеннями, розкрити поняття багатозначності прикметників; учити вживати прикметники в прямому та переносному значеннях; розвивати усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до праці.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

— Прочитайте опис синички, який ви знайшли у вправі 154.

— Які слова допомогли зобразити синичку? Назвіть їх.

— До якої частини мови вони належать?

2. Каліграфічна хвилинка

Фф Фф Фф ан ер фанера фартух

— Доберіть до цих слів спільнокореневі слова.

Фанера... (фанерний, фанерка);

Фартух... (фартушок, фартушечок).

— Складіть і запишіть каліграфічно речення.

Оглянув, фанери, столяр, шматок.

Снігурі, фартушки, червоні, одягли.

3. Удосконалення тексту

— Поширте речення прикметниками.

Після дня настав вечір. На небі з’явились зірки. Сонце сховалося за лісом. Землею стелеться туман.

4. Гра «Ланцюжок»

— Від поданих іменників утворіть прикметники.

осінь —... друг —...

місце —... ліс —...

дитина —... метал —...

день —... чесність —...

дерево —... район —...

школа —... поле —...

розум —... вірність —...

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми попрацюємо з прикметниками, близькими і протилежними за значеннями, вжитими в прямому і переносному значенні.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за прикметниками-синонімами

— В українській мові є слова, схожі за значенням. Таких слів чимало, їх називають синонімами. Синоніми — це слова, що мають різне звучання, але близьке лексичне значення (блискучий, яскравий, сяючий). Утворюються вони зі слів однієї частини мови.

Синоніми роблять наше мовлення більш образним, точнішим, досконалішим.

Гра «Хто швидше?»

Кожному ряду учитель дає аркуш паперу з написаним прикметником. Який ряд швидше добере до нього синоніми? (Можна підглядати у «Словник синонімів».)

сумний великий сміливий

(невеселий (чималий (відважний

зажурений величезний мужній

безрадісний велетенський доблесний

смутний здоровенний хоробрий

скорботний) гігантський) безстрашний)

2. Спостереження за прикметниками-антонімами

— Які слова називаються антонімами? (Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням (сильний — слабкий).)

Виконання вправи 155 (с. 82)

Учні читають прислів’я, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів.

— Як ви розумієте зміст першого і другого прислів’я?

Виконання другого завдання до вправи 155.

— Спишіть прислів’я із прикметниками-антонімами.

Виконання вправи 156 (с. 82)

— Прочитайте перше завдання до вправи.

(Читаємо перше словосполучення: «Легкий мішечок». Скориставшись довідкою, нам необхідно записати відповідне словосполучення-антонім. Але зверніть увагу на те, що антонімічні пари слів завжди належать до однієї й тієї самої частини мови. Вони вживаються у тому самому роді, числі, відмінку.)

Самостійне виконання вправи учнями.

— У яких словосполученнях прикметники вжито в прямому значенні, а в яких — у переносному?

— Для чого потрібні антоніми? (Це протилежні за значенням слова, які порівнюють та допомагають зрозуміти зміст.)

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в парах. Вправа 157 (с. 82–83)

Учні читають подані словосполучення.

— З яких частин мови вони складаються? (З іменників)

— Замініть за зразком подані словосполучення сполученнями прикметників з іменниками. Деякі словосполучення записані на картках. Це ваші підказки. У кожного їх різна кількість. Попрацюйте спочатку в парах, а потім са-мостійно запишіть.

(Листя клена — кленове листя. Полиця для книжок — книжкова полиця. Вітер з півдня — південний вітер. Допомога товариша — товаришева допомога. Портфель зі шкіри — шкіряний портфель. Хвіст лиса — лисячий хвіст. Щебетання пташок — пташине щебетання. Робота в класі — класна робота. Потік води — водяний потік. Грива коня — кінська грива...)

2. Гра «Скажи без затримки»

Учитель називає прикметник, а учні добирають антонім до названого прикметника.

— Запишіть у зошит ті антонімічні пари, що запам’ятали.

Слабкий (сильний), гігантський (крихітний), кривий (прямий), обмежений (неозорий), голодний (ситий), високий (низький), солодкий (гіркий), довгий (короткий).

3. Побудова речень. Вправа 158 (с. 83)

— Прочитайте подані словосполучення. Побудуйте з ними речення.

— Який висновок про значення прикметника гострий можна зробити?

— Які з цих словосполучень ужиті у прямому, а які — у переносному значенні?

4. Спостереження за прямим та переносним значенням прикметників

— Прочитайте словосполучення.

— До прикметників, ужитих у переносному значенні, доберіть прикметники з прямим значенням.

1 варіант 2 варіант

гарячий привіт —... кам’яне серце —...

глибока ніч —... золоте колосся —...

світла думка —... свіжа газета —...

залізна воля —... сивий туман —...

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яку роль відіграють прикметники в мовленні? (Роблять мовлення багатшим, досконалішим, допомагають точніше висловити думку.)

— Коли текст, у якому вжиті прикметники, можна вважати досконалим?

— Які прикметники часто вживаються у прислів’ях? Чому?

— Які вміння отримали?

— Де можна застосувати нові знання? (Усне, писемне мовлення)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 159, с. 83.