Сутність фінансового стану підприємства, показники та методика їх розрахунку.

Підприємства, які працюють в умовах ринкових відносин, несуть по­вну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за ре­зультати своєї виробничо-фінансової діяльності. Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов 'язання характеризує фінансовий стан підприємства.

Під фінансовим станом підприємства також розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути добрим чи поганим.

Кожне підприємство повинно прямувати до позитивного фінансового стану, тобто до створення достатнього обсягу фінансових ресурсів, що виступає гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюдже­том та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку.

Метою оцінки фінансового стану підприємства виступає по­шук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності і платоспроможності.

Оцінка фінансового стану підприємства повинна здійснюватись за допомогою вирахування системи економічних показників, які характери­зують господарсько-фінансове становище господарюючих суб'єктів.

Основними показниками, які характеризують фінансовий стан підприємства, є:

- прибутковість (рентабельність);

- оптимальний розподіл прибутку;

- наявність оптимальних розмірів власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;

- наявність власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх покриття;

- платоспроможність підприємства та інше.

Якщо підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан стійкий. Якщо ж підприємство не отримує, скажімо, прибуток у розмірах, які б забезпечу­вали необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв'язку і впливу на фінансовий стан підприємства є досить суттєвим.

Прибутковість - дохідність, окупність вкладених затрат і ви­користаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства

Сума отриманого прибутку показник, який найбільш повно характеризує результативність роботи підприємства, рівень його дохідності.

Прибуток хоч і є результатом діяльності підприємства, однак, він не характеризує рівень ефективності роботи, вкладених затрат, використа­ного майна. Тому в практиці господарювання для більш повної оцінки ефективності роботи підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник - рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробницт­ва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

У практиці господарювання обраховуються такі показники рентабельності: рентабельність продукції; рентабельність вироб­ництва; рентабельність продажу; рентабельність виробничих фондів; рентабельність вкладень (капіталу) у виробництво та ін.

Рентабельність продукції (всієї або окремих її видів), а також ви­робництва в цілому можна розраховувати за формулою:

Де Р - рівень рентабельності продукції, %;

П- прибуток від реалізації продукції (всієї або окремих видів), грн;

С- собівартість проданої продукції (всієї або окремих видів), грн.

Показник рентабельності реалізованої продукції дає уяву про те, скільки прибутку отримує підприємство на одну гривню витрат, укла­дених для отримання цього прибутку.

Рентабельність реалізованої продукції(продаж) відношення прибутку до виручки (обороту) від реалізації продукції. Розрахувати її можна за формулою:

де Р- рівень рентабельності продаж, %;

П - прибуток від продажу продукції, гри;

В - виручка від продажу продукції, гри.

Показник рентабельності продаж означає, скільки отримано при­бутку на одну гривню реалізованої продукції в оцінці за цінами прода­жу. Його збільшення свідчить про зниження витрат на виробництво та продаж продукції, або про підвищення цін на продані товари, роботи, послуги.

Рентабельність виробничих фондів - це відношення загального (чи­стого) прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних активів. Розраховується вона за формулою:

де Р - рівень рентабельності, %;

П – балансовий прибуток, грн;

С _{овф -} середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

С _{моз -} середньорічна вартість матеріальних оборотних активів (нор­мованих), грн.

Показник рентабельності фондів означає, скільки прибутку отри­мано на одиницю вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних активів. Його збільшення вказує або на збільшення балан­сового прибутку, або на зниження вартості матеріальних оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання фінансових ресурсів розраховується показник рентабельності вкладень усіх коштів у вироб­ництво, власних вкладень, вкладень в акції інших підприємств та ін.

Рентабельність вкладень у підприємство в загальному вигляді визначається за вартістю всього майна, яке є в розпорядженні підприємства, шляхом ділення балансового прибутку на середньорічну величину загаль­ного підсумку балансу. Розрахунок даного показника можна здійснити за формулою:

де Р- рівень рентабельності, %;

П загальний прибуток, грн;

ПБ - підсумок балансу, грн.

Розрахований показник рентабельності вкладень відображає рівень ефективності використання всіх вкладень підприємства у виробництво і показує скільки копійок прибутку " заробила" кожна гривня фінансових вкладень.

Рентабельність власних вкладень визначається відношенням чи­стого прибутку до середньорічної суми власних коштів, розрахованої за балансом (без інвестицій і незавершеного будівництва).

Рентабельність довгострокових фінансових вкладень (вкладень в акції та інші цінні папери, вкладень у вигляді участі на паях в інших підприємствах) підприємств визначається відношенням суми доходів від цінних паперів і участі на паях в інших підприємствах до загального об'єму довгострокових фінансових вкладень.

Розрахунок цих показників рентабельності, їх аналіз дозволяє керівникам господарюючих суб'єктів і підприємцям орієнтуватися в економічному рівні вирішення відповідних питань, ведення господар­ства та прийняття необхідних заходів з поліпшення господарювання.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є його забезпеченість власними оборотними коштами та ефективність їх використання.

Кожне підприємство для забезпечення нормального процесу вироб­ництва повинно мати відповідну кількість оборотних активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов'язаний як із об'ємом виробництва, так і зі швидкістю їх обігу. Розширення об'ємів виробництва потребує і збільшення обігових коштів. Прискорення ж оборотності оборотних активів, навпаки, приводить до зниження їх кількості, необхідної для забезпечення нормального процесу виробництва. В останньому ви­падку підвищується ефективність використання оборотних активів, які вкладаються у виробництво.

Тому аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами і ефективності їх використання мають суттєве значення для оцінки фінансового стану підприємства.

Забезпеченість підприємства власними оборотними активами визначається порівнянням їх фактичної наявності, яка визначається за балансом на відповідну звітну дату, з встановленим нормативом (плано­вою потребою). При перевищенні фактичної наявності над встановленим нормативом на підприємстві утворюється надлишок власних оборотних активів, а, навпаки, - нестача. Наявність як надлишку, так і нестачі обо­ротних активів негативно впливає на фінансову діяльність підприємства, стійкість його фінансового стану. Тому чітка організація оборотних активів, дотримання відповідності фактичної їх наявності встановленому норма­тиву буде сприяти укріпленню фінансового стану підприємства.

Для характеристики ефективності використання оборотних активів на підприємствах розраховуються такі показники: оборотність (тривалість одного оберту) у днях; коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження та коефіцієнт ефективності використання оборотних активів.

Прискорення оборотності оборотних активів дає можливість підприємству визволити додаткові кошти з обороту та використати їх у виробництві. Отже, чим більше оборотів здійснюють оборотні активи, тим менше їх потрібно для забезпечення процесу виробництва, тим ефективніше вони використовуються.

Розрахунок коефіцієнта завантаження (відношення вартості середніх залишків оборотних активів до суми обороту (виручки)) і коефіцієнта ефективності використання оборотних активів (відношення прибутку від реалізації продукції, послуг до середньої вартості залишків обо­ротних активів) дає можливість зрозуміти, скільки оборотних активів припадає на одну гривню реалізованої продукції, послуг і скільки прибутку отримало підприємство на одну гривню середніх залишків оборотних активів. І чим більше прибутку припадає на одну гривню середніх залишків оборотних активів, тим ефективніше вони викори­стовуються.

Надзвичайно важливим показником фінансового стану є його платоспроможність і ліквідність.