Податок з реклами

У ринкових умовах господарювання важливо не тільки виготов­ляти конкурентоспроможний товар, але і своєчасно забезпечити його відповідною рекламою.

Рекламою вважаються усі види оголошень і повідомлень, які пере­дають інформацію з комерційною ціллю (з ціллю отримання доходу) за допомогою засобів масової інформації: преси, радіо, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, розташованих на будинках, вулицях, майданах, транспорті тощо.

Послуги з розміщення реклами є платними, з них стягується по­даток з реклами.

Податок з реклами - це податок на послуги зі встановлення та розміщення реклами в засобах масової інформації.

Платниками податку з реклами є суб'єкти підприємницької діяльності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів та фізичні особи - замовники реклами (рекламодавці) або виробники і розповсюджувачі реклами, якщо вони самі є рекламодавцями.

Об'єктом оподаткування є:

- вартість виготовлення і розміщення реклами на телебаченні, радіо та у друкованих засобах масової інформації;

- час показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших за­кладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайд-фільмів;

- плата і кількість носіїв зовнішньої та внутрішньої реклами і реклами на транспорті, на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та на інших рекламних носіях.

До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд або на транспортних за­собах зовні.

До внутрішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена всередині будинку, приміщень, споруд, транспортних засобів тощо.

Податок з реклами сплачується з усіх видів спеціальної інформації про осіб чи продукцію, що розповсюджується у будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку за допомогою інформації про назву та режим роботи особи на фасаді (вивісці) біля входу (в'їзду) та інформації про продукцію у вітрині споруди, в якій ця особа займає приміщення.

Граничні розміри ставок податку не повинні перевищувати:

- 5% вартості виготовлення і розміщення реклами на телебаченні, радіо та в друкованих засобах масової інформації;

- 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за хвилину показу реклами в кінотеатрах, відеосалонах та інших закладах, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайд-фільмів;

- 50% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м² носія зовнішньої реклами, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, фасадах будинків та споруд;

- 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця з кожних 100 одиниць носіїв зовнішньої реклами, що розміщується на пакувальних матеріалах, формі спортсменів, жетонах та інших рекламних носіях;

- 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за один квадратний метр носія внутрішньої реклами, що розміщується всередині будинків, приміщень, споруд тощо.

- 50% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м² рекламного носія на транспортних засобах;

- 0, 1% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця за 1 м² рекламного носія, виготовленого друкованим способом для внутрішньої реклами у салонах транспортних засобів.

У разі рекламування тютюнових виробів та алкогольних напоїв до відповідної ставки застосовується збільшувальний коефіцієнт 5.

У разі рекламування вітчизняними товаровиробниками продукції власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних напоїв) застосовується пільговий коефіцієнт - 0, 5.

Сума податку з реклами визначається множенням встановленої ставки на вартість рекламних послуг чи на неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стягнення податку з реклами здійснюють підприємства, установи, організації, які надають дозвіл на розміщення реклами або які надають послуги з надання реклами з рекламодавця.

Стягнений з рекламодавців, у складі вартості рекламних послуг, податок перераховується його платниками до місцевого бюджету до 15 числа кожного місяця, наступною за звітним. Рекламодавці нараховану суму податку з реклами відносять у собівартість продукції, робіт, послуг.

Юридичні особи, які стягують податок з реклами, кожного кварталу до 15 числа місяця, слідуючого за звітним кварталом, подають до по­даткового органу декларацію про суми наданих послуг, стягненого і перерахованого до бюджету податку.

За правильність нарахування і своєчасність перерахування податку з реклами відповідальність несуть його платники. Так, за несвоєчасне перерахування податку його платники сплачують пеню у розмірі 0, 3% за кожен день прострочки з суми недоїмки.