Ректороманоскопія.

Візуальне дослідження внутрішньої поверхні прямої кишки, діагностичні і лікувальні маніпуляції в нії можна виконати за допомогою ректороманоскопа.

Показання до застосування. Ректороманоскопія показана при повтлорних кишкових кровотечах, при геморої, хронічних запальних процесах, підозрах нга наявність злоякісних пухлин, поліпів, виразок у прямої і кінцевого відділу сигмовидної кишки, при хронічній дизентерії та амебіазі.

Техніка виконання. Для дослідження використовують ректоскопи, з освітлювачем оС -100, постачені волоконним світоводом.

Перед дослідженням проводять підготування хворого, що полягає в очищенні прямої і сигмовидної кишки від умісту. На передодні у вечорі хворому призначають очисну клізму, ранком, за 1, 5 -2 години до ректороманоскопії, клізму повторюють.

При підозрі на пухлину прямої або сигмовидної кишки підготування до ендоскопії варто проводити протягом 2-5 діб, а при запорах 7-8 діб. Призначають проносні - 15% розчин сульфату магнею по 1 стол. ложці 3 рази на добу. Щодня роблять сифонні та масляні клізми.

Перед ендоскопієй хворому вводять 1 мл. 2% розчину промедолу.

Дослідження виконують звичайно в коліно-ліктьовому положенні хворого. У ослабленних хворих ендоскопію рекомендуєтся проводити в положенні на лівому боці з приведенними до живота стегнами.

Ректоскопії, як правило, передує пальцьове дослідження прямої кишки, а при необхідності - огляд_дрямої кишки ректальним " дзеркалом.

Ректороманоскопію проводять в незатемненому помешканні зі звичайним освітленням. Лікар сідає в краю столу, с права розташовується помічник. Тут же встановлюють інструментальний столик, покритий стерильною білизною, на якому знаходитьтся змонтований прилад і допоміжний інструментарій. Далі лікар надіває гумові рукавички, бере в праву руку ручку ректоскопа, лівою рукою розсовує сідниці і вводить кінець ректоскопа в анальний канал на глибину 4-5 см. потім ручку приладу злегка опускають і тубус просувають на 2-3 см. вверх і вліво, видаляють із тубуса обтуратор, вмикають освітлення, закривають голівкотримач окуляром та під контролем зору, підкачуючи повітря балоном, просувають тубус ректоскопа по прямой кишці. Огляд слизової оболонки прямої кишки здійснюють по окружності, як при просуванні, так і при витягу тубуса ректоскопа.

Під час ректороманоскопії можна виконати біопсію прямої кишки.

Біопсія прямої кишки виконується таким чином: тубус ректоскопа підводять до пухлини, через вентиль випускають повітря і знимаюгь із голівки тримача окуляр. Ватодержателем, змоченим спиртом, обробляють місце біопсії, потім по стінці тубуса підводять біопсійні щіпці. Бранши щіпцов відчиняють, неглибоко занурюють їх у слизову оболонку і після цього закривають. Матеріал узятий при біопсії, занурюють у 10% розчин формалину. Рану на стінці кишки обробляють йодом. На ділянку, що кровоточить, прикладають вату змочину розчином вікасолу або хлориду кальцію.протягом 2-3 діб хворому призначають сульфаніламідні препарати.

Протипоказання до застосування. Протипоказанням для ректороманоскопії є загальний важкий стан хворого, гострі запальні і нагноітельні поразки анальної ділянки промежини і рубцеві туження прямої кишки,....,.вагітність-і більш 4 місяців _т -високий артериальнин тиск, тріщини прямої кишки та геморої у стадії загострення.

Можливі ускладнення. Насильницкі маніпуляції, особливо в осередку запалення або новотвору можуть призвести до перфорації стінки кишки, надмірне роздування кишки повітрям може призвести до розірвання патологічно зміненої ділянки. При перфорації стінки показано терминове оперативне втручання.