Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Які бувають тести на антитіла?






 

Найбільш розповсюджений спосіб виявлення ВіЛ-інфекції ― імуноферментний аналіз (ІФА). Він дозволяє виявити антитіла до вірусу імунодефіциту в крові людини. Присутність антитіл або позитивний результат обстеження ― вказують на наявність ВІЛ-інфекції. Рекомендується проходити таке обстеження через три або шість місяців після можливого


 


зараження, тому що імунній системі необхідно кілька місяців, щоб виробити достатню кількість антитіл до ВІЛ. Позитивний результат імуноферментного аналізу необхідно підтверджувати більш чутливим тестом― імуноблотом (" Western Blot"). У більшості випадків аналіз здають в спеціальних кабінетах, лікарнях або медичних пунктах при забезпеченні повної анонімності або конфіденційності. Перед тестуванням консультант або лікар розповідає про те, у чому полягає даний аналіз і про ризики, пов'язані з ВІЛ-інфікуванням. Після з дачі аналізу необхідно ще раз прийти на прийом до лікаря або консультанта, щоб обговорити його результати й отримати подальші рекомендації.

 

Чи може тестування на ВІЛ бути обов'язковим?

 

Згідно з законодавством України медичне обстеження на ВІЛ має здійснюватися добровільно ― на прохання чи за згодою самого пацієнта (ст. 7 Закону).

 

Обов'язкове тестуванню на ВІЛ зобов'язані пройти:

ü Донори крові, біологічних рідин, органів та тканин (ст. 4 Закону).

ü Іноземці та особи без громадянства, які планують перебувати на території України понад три місяці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами (ст. 7 Закону)

ü Стосовно ж інших категорій громадян, за призначенням лікаря, а також при влаштуванні на роботу, тестування на ВІЛ може відбуватися лише на добровільних засадах.

ü За законом вагітні жінки можуть не проходити тест на ВІЛ, але відповідальність перед майбутньою дитиною повинна бути значно вищою за власні принципи. Плануючи вагітність чи на ранній її стадії, всі жінки можуть пройти тест на ВІЛ. Наразі існують ліки, які здатні зменшити ризик інфікування дитини під час вагітності. Чим раніше жінка пройде тест на ВІЛ, тим раніше вона зможе прийняти рішення щодо її власного здоров'я і зменшення ризику інфікування дитини.

 

Чи повинні сексуальні партнери, якщо вони обоє/обидва/обидві ВІЛ-позитивні, користуватися презервативами?

 

Так. Презервативи надійно захищають інфікованих людей як від інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), так і від небажаної вагітності. Також за допомогою презерватива партнери можуть захистити себе від інших типів та варіантів ВІЛ.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал