Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тема. Правочини-4 год. 3 страница
|
|
Лабораторна робота № 4. Суб’єкти цивільного права
1. Ім'я фізичної особи(скласти конспект).
2. Місце проживання фізичної особи (підготувати доповідь).
3. Акти цивільного стану (скласти конспект).
4. Фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності (скласти тезовий конспект).
При виконанні першого завдання необхідно звернути увагу на поняття фізичної особи, опрацювати статтю 28 ЦК України, також опрацювати статтю 295(в даній статті розглядається право на зміну імені фізичної особи). Розглядаючи друге завдання, потрібно визначити, де саме може проживати фізична особа, використовуючи статтю 29 ЦК України. При виконанні третього завдання, необхідно звернути увагу на визначення акту цивільного стану та його характеристику (зверніть увагу на статтю 49 ЦК України.) При виконанні четвертого завдання необхідно звернути увагу на фізичну особу, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Тому потрібно вивчити, хто може буду суб'єктом підприємницької діяльності та як його реєструють в Єдиному державному реєстрі.
| Підготовлено | Доцент Костова |
| Переглянуто |
Додаток до навчальної (робочої навчальної) програми 2
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ
Заняття № 5
Форма заняття: Денна
Тема. Об’єкти цивільних прав-4год.
Мета вивчення [33]
Здобуття здобувачем у процесі навчання не тільки теоретичних знань, а й певних навичок, вміння застосовувати ці знання в діяльності фахівця-юриста.
План практичного заняття № 5.
1. Соціальні утворення, як суб’єкти цивільних правовідносин.
2. Поняття об’єкти цивільних прав.
3.Ознаки об’єктів цивільних прав.
4. Види об’єктів цивільних прав.
5. Речі і їх класифікація. Споживані і неспоживна речі.Нерухомі та рухомі речі. Реєстрація нерухомості.
6. Гроші як особлива категорія речей. Їх характерні риси та функції. Цінні папери як специфічний об'єкт цивільних правовідносин.
Результати навчання [34]
Після заняття здобувач вищої освіти буде (спроможний):
1. Ознайомитися з планами семінарських робіт в електроному вигляді для більш досконалого ознайомлення.
2. Може також ознайомитися з дидактичними матеріалами в електроному вигляді.
Література [35]
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос Ук раїни. — 2003. — № 45–46.— 12 березня 2003 р.; № 47–48. — 13 берез ня 2003 р.
3. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відо мості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 2. — Ст. 249.
4. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 черв ня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508.
5. Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 24. — Ст. 352.
Питання заняття [36]
1. Поняття та види об¢ єктів цивільних прав (правовідносин).
2. Поняття та класифікація речей. Майно.
3. Гроші та цінні папери як об¢ єкти цивільних прав.
4. Дії та результати дій як об’єкт цивільних прав.
5. Продукти творчої діяльності як об¢ єкти цивільних прав.
6. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав.
7. Характеристика інших об’єктів цивільних прав.
Завдання або кейси для поточного контролю знань і вмінь здобувачів вищої освіти [37]
1.Завдання. Для здійснення самозахисту сімнадцятирічний Варивода мав намір у спеціалізованій крамниці купити собі газовий пістолет, а своїй чотирнадцятирічній сестрі – газовий балончик. Продавець магазину відмовив Вариводі в укладенні договорів на тій підставі, що, по-перше, покупець є неповнолітнім, а по-друге, газова зброя – це об’єкт, обмежений в цивільному обороті.
Чи вірно поступив продавець? Визначте правовий режим спеціальних засобів самозахисту.
2.Завдання. Після смерті Нестеренка залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності, до складу якого входили гараж у кооперативі “Віраж”, золота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська рушниця, газовий пістолет, акції АТ “РОСТ” на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат.
Визначте порядок спадкування вказаних об’єктів.
3.Завдання. Подружжя під час перебування у шлюбі набуло право спільної сумісної власності на житловий будинок, автомобіль “Таврія”, а також меблевий гарнітур відомої закордонної фірми та інші речі. До складу меблевого гарнітуру входили стіл, стільці, шафа та інші меблі. У справі про розлучення і поділ майна жінка наполягала на передачі їй у приватну власність житлового будинку, бо той був оформлений на її ім’я, а чоловікові пропонувала передати автомобіль “Таврія”, оскільки технічний паспорт оформлений на його ім’я. Чоловік, не заперечуючи проти передачі йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому різниці у вартості будинку та автомобіля меблевим гарнітуром. Дружина ж наполягала на поділі меблевого гарнітуру.
Зробить висновок щодо справи. Визначте особливості поділу подільних та неподільних речей.
4.Завдання. Фермер Сімко за договором зберігання передав до елеватора 50 т пшеничного зерна II сорту загальною вартістю 20 000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на насіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою, ніж біржова вартість вітчизняного пшеничного зерна II сорту. Внаслідок різних суб’єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, дах складу, що протікає) до весни зерно попріло і втратило придатність для використання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з’ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі та вартість його знизилась в декілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.
Вирішіть спір. У чому головна відмінність між родовими та індивідуально визначеними речами?
5.Завдання. Андросов набув права власності на іменні акції АТ “Харківський м’ясокомбінат” (далі – АТ) при їх розповсюдженні шляхом відкритої підписки, а також на випущені АТ облігації. Вважаючи їх подальше утримання небажаним, він вирішив їх продати, однак не знайшовши покупців на вказані акції та облігації, звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього ці цінні папери. Керівництво АТ відмовилось. Тоді Андросов звернувся до суду з проханням зобов’язати керівництво АТ викупити належні йому акції та виплатити дивіденди у натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь період знаходження у нього акцій, мотивуючи це тим, що дивіденди АТ нараховувались, але не виплачувались. Стосовно облігацій його вимога полягала у достроковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та відсотків, виплата яких відповідно до умов їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу. У позовній заяві Андросов просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття прав на них при відкритій підписці та на момент розгляду позовної заяви. Відповідно виписки із біржової котировки вартість належних Андросову акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.
Дайте висновок по справі.
6.Завдання. Щербаченко – засновник товариства однієї особи “Карт” (далі – товариство), яке займалося виробництвом гіпсокартону, склав заповіт, у якому заповідав товариство своєму сімнадцятирічному племіннику Андрію, який вже декілька років допомагав йому у веденні справ. Після смерті Щербаченка на товариство заявила вимоги його жінка, вказуючи, що воно підлягає поділу як спільно нажите майно. Батько Андрія, як його законний представник, заперечував проти позову, мотивуючи це тим, що товариство є суб’єктом, а не об’єктом права, тому не підлягає поділу.
Зробіть висновок по справі. Дайте поняття єдиного майнового комплексу як об’єкту цивільних прав.
7.Завдання. Відповідно до договору купівлі-продажу АТ “Метан” (далі – АТ) передало ТОВ “Зовніекспотранс” (далі – ТОВ) свою продукцію на суму 100 мінімальних заробітних плат. За умовами договору ТОВ повинно було протягом десяти днів з моменту передачі продукції оплатити її вартість. Порушуючи умови договору, ТОВ відмовилось здійснити оплату переданої йому продукції. Свою відмову від виконання договірних зобов’язань воно мотивувало складним фінансовим становищем та відсутністю коштів на його рахунках. Голова правління АТ заявив позов до ТОВ, у якому просив господарський суд стягнути вартість поставленої ТОВ продукції у доларах США, які є на рахунку відповідача. З метою забезпечення позову позивач просив господарський суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в іноземній валюті.
Вирішить спір. У чому особливість такого об’єкта цивільних прав як валютні цінності?
Критерії оцінювання під час поточного контролю
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти є знання, вміння та навички, його інформаційна, соціальна, комунікативна компетентність. Оцінюватися може виконання будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими здобувачі вищої освіти демонструють власне аналітичне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові роботи, доповіді, реферати, участь в дискусіях тощо.
При визначенні навчальних досягнень студентів аналізу підлягають: характеристики відповіді здобувача вищої освіти: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча; якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок; рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.
Поточний контроль знаньє невід’ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеню засвоєння здобувачем вищої освіти програмного матеріалу.
Поточний контроль роботи повинен:
- допомагати здобувачеві вищої освіти в організації його роботи;
- привчати до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;
- виявити ступінь відповідальності здобувача вищої освіти та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;
- стимулювати активність та інтерес у вивченні науки; виявити обсяг,
- глибину і якість сприйняття матеріалу, який вивчається; визначити недоліки і прогалини у знаннях та шляхи їх усунення;
- виявити рівень опанування навичками самостійної роботи.
Таблиця 1. Шкала оцінювання навчальної діяльності здобувача вищої освіти [38]
| Оцінка за шкалою силабусу | Кількість набраних балів | Критерії оцінювання |
| A | 90-100 | ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
| B | 82-89 | ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками |
| C | 74-81 | ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок |
| D | 64-73 | ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків |
| E | 60-63 | ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії |
| Fx | 35-59 | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перездати |
| F | 0-34 | НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, |
Методичні вказівки (рекомендації̈) для викладачів, які проводять семінарські / практичні заняття [39]
У сучасному вищому навчальному закладі семінарське є засобом розвитку у здобувачів вищої освіти культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання.
Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки слухачів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих здобувачі вищої освіти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Тривалість семінарського заняття може бути як двох- так і чотирьохгодинна (одна чи дві пари).
Семінарське заняття – це завжди безпосереднє контактування з слухачами, встановлення довірливих відносин, продуктивне наукове спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують здобувачів вищої освіти на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів.
Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу здобувачів вищої освіти на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей.
Основними завданнями семінарського заняття є:
- розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;
- поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмету;
- сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.
Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи здобувачів вищої освіти та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавчих і відомчих актів.
Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово) і здобувачів вищої освіти, а також бесіда. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності.
Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи здобувачів вищої освіти. Ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу здобувача вищої освітирозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і слухачі.
Під час проведення семінарських занять викладач:
- повторює і закріплює знання здобувачів вищої освіти;
- демонструє неоднозначність підходів до вирішення теоретичних проблем;
- готує до застосування теоретичних відомостей на практиці;
- контролює засвоєння матеріалу.
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах.
Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
- вступне слово викладача (визначається основна мета семінарського заняття; місце, що займають питання даного семінарського заняття в курсі, який вивчається; головні питання семінарського заняття; методичні рекомендації щодо виступу слухачів з даної тематики);
- обговорювання питань семінарського заняття (використання обґрунтованих міркувань здобувачів вищої освіти з приводу виступів учасників семінарського заняття, запитань, які виникають у здобувачів вищої освіти, організація дискусії, корегування її в межах запланованої теми, короткий висновок після кожного питання);
- заключне слово (реалізація мети семінарського заняття, конструктивний аналіз усіх виступів та відповідей, стимуляція активності здобувачів вищої освіти).
Здобувачі вищої освіти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Слухачі та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи слухачів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття.
В кінці заняття викладач підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять.
Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
16. Вступ: мотивація навчання, активізація опорних знань.
17. Оголошення теми і мети, порядку проведення.
18. Поступовий розгляд попередньо визначених питань у вигляді виступів, обговорення питання, рефератів, рецензій, відповідей, доповнень до них.
19. Підведення викладачем загального підсумку заняття.
20. Оголошення завдання, мотивація навчальної діяльності на майбутні заняття.
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок:
- ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування);
- неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи).
Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність здобувачів вищої освіти як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях.
Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
16. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності слухачів.
17. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.
18. Перетворення виступу здобувачів вищої освіти на діалог «викладач – слухач» на фоні інертності аудиторії.
19. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.
20. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.
Що ж до проведення семінарських занять із використанням новітніх освітніх технологій, методів проблемного навчання, то це потребує, по-перше, свого окремого висвітлення, по-друге, значного досвіду роботи і педагогічної майстерності.
Додатки [40]
Лабораторна робота № 5. Об’єкти цивільних прав
Здійсніть правовий аналіз об’єктів цивільних прав спираючись на відповідні норми ЦК України та заповніть таблицю:
| № з/п | Вид об’єкту | Номер статті ЦКУ | Сутність статті | Особливості даного об’єкту цивільних прав |
| Підготовлено | Доцент Костова |
| Переглянуто |
Додаток до навчальної (робочої навчальної) програми 2
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ
Заняття № 6
Форма заняття: семінар
Тема. Держава та інші соціальні утворення, як суб’єкти цивільних правовідносин -4 год.
Мета вивчення [41]
Здобуття здобувачем у процесі навчання не тільки теоретичних знань, а й певних навичок, вміння застосовувати ці знання в діяльності фахівця-юриста.
План практичного заняття № 6.
1. Соціальні утворення, як суб’єкти цивільних правовідносин.
2. Поняття об’єкти цивільних прав.
3.Ознаки об’єктів цивільних прав.
4. Види об’єктів цивільних прав.
5. Поняття та ознаки територіальної громади.
6. Участь територіальних громад у цивільних правовідносинах.
Результати навчання [42]
Після заняття здобувач вищої освіти буде (спроможний):
3. Ознайомитися з планами семінарських робіт в електроному вигляді для більш досконалого ознайомлення.
4. Може також ознайомитися з дидактичними матеріалами в електроному вигляді.
Література [43]
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос Ук раїни. — 2003. — № 45–46.— 12 березня 2003 р.; № 47–48. — 13 берез ня 2003 р.
3. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 черв ня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508.
4. Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 24. — Ст. 352.
Питання заняття [44]
1. Поняття держави як суб’єкта цивільного права
2. Загальні принципи участі держави, АРК., територіальних громад у цивільних правовідносинах
3. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет (внутрішній та зовнішній).
4. Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
5. Види цивільних правовідносин в яких держава виступає суб’єктом.
6. Автономна Республіка Крим як суб’єкт цивільних правовідносин.
7. Правове становище територіальної громади в цивільних правовідносинах.
8. Відповідальність по зобов’язанням держави Україна, АРК., територіальних громад.
Завдання або кейси для поточного контролю знань і вмінь здобувачів вищої освіти [45]
Завдання 1. Для здійснення самозахисту сімнадцятирічний Варивода мав намір у спеціалізованій крамниці купити собі газовий пістолет, а своїй чотирнадцятирічній сестрі – газовий балончик. Продавець магазину відмовив Вариводі в укладенні договорів на тій підставі, що, по-перше, покупець є неповнолітнім, а по-друге, газова зброя – це об’єкт, обмежений в цивільному обороті.
Чи вірно поступив продавець? Визначте правовий режим спеціальних засобів самозахисту.
Завдання 2. Після смерті Нестеренка залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності, до складу якого входили гараж у кооперативі “Віраж”, золота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська рушниця, газовий пістолет, акції АТ “РОСТ” на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат.
Визначте порядок спадкування вказаних об’єктів.
Завдання 3. Подружжя під час перебування у шлюбі набуло право спільної сумісної власності на житловий будинок, автомобіль “Таврія”, а також меблевий гарнітур відомої закордонної фірми та інші речі. До складу меблевого гарнітуру входили стіл, стільці, шафа та інші меблі. У справі про розлучення і поділ майна жінка наполягала на передачі їй у приватну власність житлового будинку, бо той був оформлений на її ім’я, а чоловікові пропонувала передати автомобіль “Таврія”, оскільки технічний паспорт оформлений на його ім’я. Чоловік, не заперечуючи проти передачі йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому різниці у вартості будинку та автомобіля меблевим гарнітуром. Дружина ж наполягала на поділі меблевого гарнітуру.
Зробить висновок щодо справи. Визначте особливості поділу подільних та неподільних речей.
Завдання 4. Фермер Сімко за договором зберігання передав до елеватора 50 т пшеничного зерна II сорту загальною вартістю 20 000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на насіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою, ніж біржова вартість вітчизняного пшеничного зерна II сорту. Внаслідок різних суб’єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, дах складу, що протікає) до весни зерно попріло і втратило придатність для використання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з’ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі та вартість його знизилась в декілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.
Вирішіть спір. У чому головна відмінність між родовими та індивідуально визначеними речами?
Завдання 5. Андросов набув права власності на іменні акції АТ “Харківський м’ясокомбінат” (далі – АТ) при їх розповсюдженні шляхом відкритої підписки, а також на випущені АТ облігації. Вважаючи їх подальше утримання небажаним, він вирішив їх продати, однак не знайшовши покупців на вказані акції та облігації, звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього ці цінні папери. Керівництво АТ відмовилось. Тоді Андросов звернувся до суду з проханням зобов’язати керівництво АТ викупити належні йому акції та виплатити дивіденди у натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь період знаходження у нього акцій, мотивуючи це тим, що дивіденди АТ нараховувались, але не виплачувались. Стосовно облігацій його вимога полягала у достроковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та відсотків, виплата яких відповідно до умов їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу. У позовній заяві Андросов просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття прав на них при відкритій підписці та на момент розгляду позовної заяви. Відповідно виписки із біржової котировки вартість належних Андросову акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.
Дайте висновок по справі.
Завдання 6. Щербаченко – засновник товариства однієї особи “Карт” (далі – товариство), яке займалося виробництвом гіпсокартону, склав заповіт, у якому заповідав товариство своєму сімнадцятирічному племіннику Андрію, який вже декілька років допомагав йому у веденні справ. Після смерті Щербаченка на товариство заявила вимоги його жінка, вказуючи, що воно підлягає поділу як спільно нажите майно. Батько Андрія, як його законний представник, заперечував проти позову, мотивуючи це тим, що товариство є суб’єктом, а не об’єктом права, тому не підлягає поділу.
Зробіть висновок по справі. Дайте поняття єдиного майнового комплексу як об’єкту цивільних прав.
Завдання 7. Відповідно до договору купівлі-продажу АТ “Метан” (далі – АТ) передало ТОВ “Зовніекспотранс” (далі – ТОВ) свою продукцію на суму 100 мінімальних заробітних плат. За умовами договору ТОВ повинно було протягом десяти днів з моменту передачі продукції оплатити її вартість. Порушуючи умови договору, ТОВ відмовилось здійснити оплату переданої йому продукції. Свою відмову від виконання договірних зобов’язань воно мотивувало складним фінансовим становищем та відсутністю коштів на його рахунках. Голова правління АТ заявив позов до ТОВ, у якому просив господарський суд стягнути вартість поставленої ТОВ продукції у доларах США, які є на рахунку відповідача. З метою забезпечення позову позивач просив господарський суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в іноземній валюті.
Вирішить спір. У чому особливість такого об’єкта цивільних прав як валютні цінності?
Критерії оцінювання під час поточного контролю
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти є знання, вміння та навички, його інформаційна, соціальна, комунікативна компетентність. Оцінюватися може виконання будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими здобувачі вищої освіти демонструють власне аналітичне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові роботи, доповіді, реферати, участь в дискусіях тощо.
При визначенні навчальних досягнень студентів аналізу підлягають: характеристики відповіді здобувача вищої освіти: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча; якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність; ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок; рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.