Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Міжнародне співробітництво
Враховуючи наявність цілого ряду документів і рекомендацій з даного питання й той факт, що зазначена проблематика особливо ретельно досліджується Радою Європи самостійно, Комітет зосередив свою увагу на визначенні практичних заходів для поліпшення існуючої ситуації, враховуючи важливу роль, яка звичайно належить прокуророві в міжнароднім співробітництві по карних питаннях. 37. Незважаючи на те що інші державні органі можуть виконувати функції, що стосуються міжнародного співробітництва в області правосуддя, повинні розширюватися прямі контакти між прокурорами різних країн, які або закріплені в системі міжнародних угод, або здійснюються в робочому порядку. Комітет визнає, що в результаті висновку міжнародних угод деякі держави звертаються по допомогу до центральних владі. Проте повинні заохочуватися прямі контакти, зокрема в рамках держав — членів Ради Європи. 38. У ряді областей повинні бути вжиті заходи для розширення безпосередніх контактів прокурорів при здійсненні міжнародного співробітництва в області правосуддя. Зокрема, такі заходи повинні полягати в наступному: a) поширення документів; b) складання списків контактних адрес із вказівкою імен осіб, з якими можна зв'язатися в різних органах прокуратури, а також області їх діяльності, сфери відповідальності і т.д.; c) установлення постійних особистих контактів між прокурорами різних країн, особливо шляхом організації регулярних зустрічей між генеральними прокурорами; d) організація навчальних семінарів і зустрічей по обміну інформацією; e) уведення й розширення функцій посади юриста по зв'язках з місцезнаходженням в іноземній державі; f) навчання іноземним мовам; g) розширення використання електронних коштів обміну інформацією; h) організація робочих семінарів з іншими державами з питань взаємодопомоги й загальним проблемам карного правосуддя. Документи, про яких мова йде, містять, наприклад, документи, що інформують про застосовний у різних країнах право. Вимога про підготовку зустрічей по обміну інформацією можуть виконуватися шляхом організації на постійній основі міжнародних тренувальних семінарів для співробітників прокуратур різних держав під егідою Ради Європи, а так само як і язикової підготовки. Середньостроковим завданням є створення єдиного європейського суддівського співтовариства. 39. З метою поліпшення раціоналізації й досягнення координації дій по взаємодопомозі повинні бути прикладені зусилля, щоб сприяти: a) усвідомленню прокурорами в цілому необхідності активної участі в міжнароднім співробітництві й b) спеціалізації деяких прокурорів у сфері міжнародного співробітництва. Для цієї мети держави повинні вжити заходів по забезпеченню того, щоб прокурор запитуючого держави, де він або вона відповідають за міжнародне співробітництво, міг направити запит про взаємне співробітництво безпосередньо посадовій особі запитуваного держави, що має повноваження на виконання запитуваного дії, і щоб ця посадова особа мала можливість передати прокуророві отримані докази. Досить корисним може виявитися надання прокурорам, наприклад повноважень, що випливають: ухвалювати запити про взаємну юридической допомоги, які підпадають під сферу їх відповідальності; допомагати органу, відповідальному за виконання таких запитів; координувати проведені розслідування, де це доречно; виступати (у межах компетенції) у якості органа, що діє в інтересах міжнародного співробітництва або прямо, або шляхом подачі меморандумів, у всіх процедурах виконання, що стосуються, запитів про взаємну правовой допомоги; нарешті, повинна розглядатися можливість розширення існуючих механізмів 12, сприяючих безпосередньому обміну інформацією між прокурорами різних країн. Для посилення співробітництва в зазначеній сфері, як між поліцією, так і між судовими органами, там, де це дозволяють правові системи, прокуратура повинна здійснювати подібні зв'язки. Там, де це можливо, прокуратура повинна бути представленої у внутрішньодержавних органах, що володіють інформацією, корисної для міжнародної правової допомоги по карних питаннях, так само як і в міжнародних організаціях по поліцейськім співробітництву. Враховуючи ключове положення прокуратури при верховенстві права й, зокрема, у системі карного правосуддя, ця Рекомендація спрямована на закріплення цілого ряду основних принципів, які повинні служити керівними початками діяльності прокуратури, особливо визначаючи її функції й гарантії, необхідні для виконання цих функцій, взаємини з виконавчої й законодавчої владою, суддями судів, поліцією, її обов'язки перед людьми й, нарешті, її роль у міжнароднім співробітництві.
1 Поняття " конституційний" використовується тут у відношенні встановлених законом цілей діяльності й повноважень прокурора, а не відносно конституцій держав. 2 Використання терміна " конституційний" також підкреслює публічно-правовий характер діяльності прокурора — Прим. перекладача. 3 Преамбула до Рекомендації № R(96) 8 Комітету Міністрів державамрчленам по карній політиці в Європі в перехідний період. 4 Див., зокрема, Резолюцію (97) 24 про двадцять основні принципи по боротьбі з корупцією. 5 У деяких країнах загального права прокурор не висловлює пропозицій по питанню доречного покарання ні до, ні після визнання винним. Прокурор може ухвалити рішення щодо прийняття запропонованого захистом заяви про визнання особою провини по деяких пунктах обвинувачення. Однак у цьому випадку не обговорюється питання покарання, яке входить у компетенцію судді, що займається судовим розглядом. Навіть у випадку, коли обвинувачення оскаржить явно м'яке покарання, прокурор буде доводити, що покарання є м'яким, не висловлюючи своїх пропозицій із приводу доречного покарання в апеляційному суді. 6 Поняття " конституційний" використовується тут у відношення встановлених законом цілей діяльності й повноважень прокурора, а не відносно конституцій держав. 7 Для порівняння див. матеріали 8гго кримінологічного колоквіуму Ради Європи (1987) на тему " Відмінності у вироках: причини й рішення". 8 Див., зокрема, Резолюцію (97) 24 про двадцять напрямні принципи по боротьбі з корупцією. 9 Приведемо приклад. У законі Нідерландів, що вступив у чинність 1 червня 1999 р., закріплені наступні гарантії: Якщо міністр юстиції вважає за необхідне видання вказівки, він зобов'язано проконсультуватися з Радою генеральних атторнеев (він очолює прокуратуру). Міністр може відступити від висловленого Радою думки, тільки адекватно мотивуючи свою відмову. Вказівка й згадана думка повинні бути представлені в писемній формі. Прокурор зобов'язано підшити ці документи до матеріалів справи таким чином, щоб суддя й підозрюваний могли ознайомитися з ними й висловити своя думка. Незважаючи на те що дана вказівка юридично обов'язкова, прокурор залишається вільним у виборі правових аргументів, що представляються в суді. Якщо міністр дає вказівку про необвинувачення, він зобов'язано сповістити про це Парламенту. інформація, що представляється, включає письмову думку прокурора по даному питанню. У результаті повне детальне публічне дослідження питання може мати місце. Потерпілі й інші зацікавлений сторони можуть оскаржити рішення про необвинувачення в суд. 10 Маються на увазі всі дискреційні повноваження, які надані прокурорам, а не тільки їхні прерогативи, пов'язані з повноваженням на ухвалення рішення про порушення кримінального розгляду. 11 Дане формулювання представляє компроміс, що відображає той максимум, з яким готові погодитися деякі країни системи загального права, і той мінімум, який може бути прийнятий іншими країнами. 12 Див. Конвенцію про відмивання, виявлення, вилучення й конфіскації доходів від злочинної діяльності, Страсбург, 9 листопада 1990 р.
Данная страница нарушает авторские права?
|