Молодіжні організації, їх класифікація, особливості організації, функції, стадії (етапи) розвитку, напрями діяльності.

Для вирішення своїх власних проблем, проблем суспільства молодь об’єднується, організовується. Тобто молодіжні організації – не просто об’єднання молоді, це ті соціальні структури суспільства, шляхом яких створюються умови і реалізуються інтереси, потреби, запити молодих людей в усіх сферах життя: економічній, політичній, соціальній, духовній, сімейно-побутовій.

Відповідно до Закону України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” (прийнятий Верховною Радою України 1 грудня 1998 р.) м олодіжні громадські організації – об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Відповідно до цього ж Закону України, д итячі громадські організації – об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Умовно дитячі та молодіжні організації, що сьогодні існують в Україні, можна класифікувати:

• за віком: - дитячі; - дитячо-юнацькі; студентські; - молодіжні.

• за статусом та основними показниками: формальні та неформальні (тобто юридично зареєстровані чи ні).

Наприклад, спортивний клуб " Динамо" (Київ) – це юридично зареєстрована організація з різноплановою діяльністю, а поряд існує неформальне об’єднання " фанатів" клубу, що охоплює практично більшість чоловічого населення регіону, незалежно від віку.

Неформальні групи та об’єднання діють на основі спільних інтересів. Наприклад:

а) „фанати”, „фани”, „рокери”, „металісти” тощо – основа їх діяльності – це спілкування, обмін інформацією, коли позитивний емоційний настрій в об’єднаннях сприяє продовженню сумісного проведення вільного часу;

б) клуби філателістів, кінологів, шахів тощо – являють собою унікальні різновікові об’єднання для задоволення емоційно-творчих потреб людини;

в) неформальні об’єднання негативної орієнтації (кримінальні групи, об’єднання підлітків та молоді, що вживають наркотики, схильні до девіантної поведінки);

г) неформальні об’єднання, які з часом перетворились у офіційний рух, напрямок діяльності (юні натуралісти, тимурівці) чи навпаки (екологічний рух-молодіжна група при партії зелених).

• відповідно до територіальної розповсюдженості:

а) всесвітні дитячо-молодіжні організації;

Наприклад: Всесвітня організація Скаутського руху; Українська скаутська організація „Пласт”, яка є членом Всесвітньої організації „Пласт”, юридично зареєстровані, що формально працюють;

б) всеукраїнські дитячі та молодіжні організації (охоплюють своєю діяльністю регіон України). Наприклад: Спілка піонерських організацій України (СПОУ); Спілка української молоді; Українське дитячо-козацьке товариство „Січ”.

в) регіональні організації (охоплює регіон одного міста). Наприклад: Спілка піонерських організацій міста Києва (СПОК); Демократична спілка молоді Львівщини.

Всі ці типи організацій пройшли реєстрацію та акредитацію і мають відповідний статус.

• за напрямками діяльності:

- громадсько-політичні організації (молодіжна філія Руху, Спілка молодих політиків – діяльність цих організацій особливо активізується у передвиборчий період);

- соціально зорієнтовані;

- професійно спрямовані;

- виховні;

- релігійні ((наприклад, молодіжні групи при церквах. Інколи вони мають окремий юридичний статус (церква „Голгофа”, член об’єднання харизматичних церков України, є поряд з цим юридичною особою) чи його не мають (молодіжна група при Кирилівській церкві, члени якої займаються благодійницькою діяльністю));

- пацифістські;

- спортивні;

- мистецькі;

- екологічні та ін.

Таким чином, типологія (класифікація) молодіжних громадських організацій може здійснюватись за різними ознаками, які складають загальну характеристику організації, дають уявлення про її сутність та особливості організації. Однак, головним показником ефективності діяльності організації є те, нас наскільки вона надає можливість своїм членам само реалізуватися, впливати на різноманітні процеси державного будівництва та розвитку.

Основні функції молодіжних організацій:

• організаційна – пов’язана не стільки з об’єднанням молоді на основі спільних інтересів та цінностей в організацію, скільки з навчанням умінню жити в колективі, звіряючи свої інтереси та потреби з інтересами інших людей, всього колективу.

• виховна – полягає в тому, що молодіжна організація, практично не нівелюючи інтереси окремої людини, зберігаючи її автономність, виховує, вчить як хорошому, так і поганому. В молодіжній організації відбувається дуже інтенсивний вплив людей один на одного.

• комунікативна – пов’язана з безпосереднім спілкуванням людей, що складають одну організацію. З точки зору соціальної психології молодіжна організація збагачує особистість необхідною навичкою соціального спілкування в колективі, окремій групі, мікрогрупах.

• господарча – передбачає участь молодіжних організацій у вирішенні як особистих (матеріальна база, засоби забезпечення діяльності організації), так і загальнодержавних завдань.

Будь-яка організація демонструє своє справжнє " обличчя" лише тоді, коли пройде чотири головних стадії свого створення, становлення та розвитку:

• перша стадія, так звана номінальна, коли люди лише об’єднуються (у більшості випадків стихійно) у організацію, а більш-менш стійкі зв’язки між ними ще не склалися. Практика свідчить, що це потребує не багато часу - всього декілька місяців;

• друга стадія - стадія формування зв’язків міх членами організації. Впродовж цієї стадії у організації формується певна структура, виникають /особливо у первинних осередках, групах/ взаємні симпатії і антипатії;

• третя стадія - консолідуюча. Вона характеризується чітким виділенням лідерів, активу, встановленням їх авторитету, визначенням їх функцій і обов’язків;

• четверта стадія – заключна - пов’язана з остаточним оформленням, (або, навпаки, розпадом) організації. До цього часу вже прийнято головні документи організації - програми, статути, декларації, заяви і т.п.

Пильна увага до появи і становлення молодіжної організації дає цікаві результати щодо поведінки окремих членів цієї організації. А саме, на першій стадії більшість людей з великою зацікавленістю входять у організацію, працюють над її створенням.

На другій і третій стадіях починається період пізнавання один одного, більш глибокого аналізу і вибору власного місця і ролі в організації, пошуки власної „справи”.

На останньому етапі більшість членів організації /якщо вони самі не стала лідерами/ орієнтуються на певних лідерів, сильних осіб, намагаються зблизитися з ними. При цьому члени організації, стають більш вимогливими, критичними до самої організації, її діяльності, або втрачають всякий Інтерес до організації, полишають її.