Законодавче забезпечення молодіжного руху в Україні

Молодіжні організації – це дієві посередники між молоддю та державою. Тому держава, якщо вона дійсно зацікавлена у вирішенні молодіжних проблем, зобов’язана стимулювати розвиток молодіжного руху, діяльність насамперед тих молодіжних організацій, які працюють конструктивно, у межах закону.

Сьогодні в Україні активно розвивається та вдосконалюється регулятивна підсистема молодіжного руху, основу якої складають Декларація „Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” (Закон України від 15 грудня 1992 р.), Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 р., Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські об’єднання від 1 грудня 1998 р., Закон України „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”.

Будь-яка держава зацікавлена мати не просто молодіжні організації, молодіжний рух, а саме різноплановий, плюралістичний молодіжний рух, що відображає інтереси як можна більшої кількості молодіжних соціальних груп.

Держава зацікавлена у тому, щоб молодіжні організації діяли у межах Конституції України, існуючого законодавства. Держава підтримує саме ті молодіжні громадські організації, які діють в інтересах молодих громадян та держави і не ставлять за мету насильницьке повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності держави, пропаганду війни, насилля, жорстокості, національної та релігійної ворожби.

В Україні та державах СНГ заборонено:

а) діяльність фашистських організацій та тих, що пропагують фашизм;

б) сатаністи, АУМ Секрике та „Біле Братство” (юридично доведено, що їхня діяльність шкодить фізичному та психічному стану людини).

В Законі України „Про молодіжні та дитячі організації” від 1 грудня 1998 р. визначено права та обов’язки таких організацій, їх участь в реалізації молодіжної та дитячої політики, форми підтримки державою молодіжних та дитячих організацій.

Законодавством передбачено 4 основні форми підтримки державою громадських молодіжних і дитячих організацій:

1) надання їм інформації про державну політику відносно дітей та молоді;

2) надання методичної та організаційної допомоги у питаннях соціального становлення та розвитку дітей та молоді;

3) сприяння створенню підприємств, закладів та організацій, які надають послуги молоді і дітям або сприяють зайнятості молоді;

4) звільнення дитячих та молодіжних громадських організацій від плати за державну реєстрацію та зборів за реєстрацію їхньої символіки.

До того ж членські внески та добровільні пожертвування, отримані від юридичних і фізичних осіб та направлені на здійснення статутної діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій, їх об’єднань, не являються об’єктом оподаткування.

Крім УНКМО як всеукраїнської молодіжної організації фінансову підтримку (відповідно до Закону) мають й інші молодіжні та дитячі організації. Ця підтримка забезпечується через відповідні органи виконавчої влади, які працюють з молоддю, та органи місцевого самоуправління. Держава надає органам виконавчої влади та місцевого

самоуправління право надання фінансової та матеріальної підтримки програм молодіжних та дитячих громадських організацій.