Характеристика стану сучасного молодіжного руху в Україні.

Процес розбудови незалежної Української держави, розвиток демократичного українського суспільства неможливий без реалізації нової молодіжної політики, без становлення механізму її здійснення — молодіжного руху, який на якісно вищому від свого попередника рівні має сприяти вирішенню в Україні складних соціальних проблем молоді, залученню юнаків і дівчат до активної політичної громадської професійної діяльності як у власних інтересах так і на благо всього суспільства.

Впродовж останніх десяти років у політичному, громадському житті України відбулися величезні зміни. 3 одного боку, в цей час Україна отримала новий статус — статус незалежної держави, а з другого боку, кардинально помінялася її політична система, яка у 1996 році була закріплена у Конституції країни. У зв'язку з цим зовсім іншою стала політична самоорганізація українського суспільства і така важлива її складова частина, як молодіжний рух.

В останні роки український молодіжний рух пройшов непростий шлях у своєму формуванні, входженні в політичну систему суспільства. У ході становлення правової, демократичної Української держави молодіжний рух стає іншим як за формами, так і змістом діяльності.

На сьогодні в Україні розширюється регулятивна підсистема молодіжного руху, базу якої складають Декларація України „Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” та Закони України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, ряд інших законів та підзаконних актів.

Разом з тим питаннями реалізації молодіжної політики займаються не лише державні органи. Молодь також не стоїть осторонь тих процесів, які нині відбуваються в політичному, громадському житті суспільства, вона намагається підвищити ефективність впливу на суспільне життя, старається об'єднатися, зорганізуватися у свої громадські обєднання.

За роки розбудови української держави не дивлячись на складну політичну економічну, соціальну ситуацію в країні, громадські структури молодіжного руху розвиваються, враховуючи ж свої історичні традиції, корені і займають відповідне місце у політичній системі суспільства.

Нинішній етап розвитку громадських молодіжних та дитячих об’єднань в Україні характеризується рядом основних чинників.

Риси, що характеризують стан сучасного молодіжного руху:

1) Першою визначальною рисою стану молодіжного руху України є його демократичність за характером свого творення та існування, оскільки переважна більшість молодіжних і дитячих об'єднань створена самою молоддю. Демократичність руху забезпечується ще й тим, що діюче законодавство практично знімає всі обмеження, які існували раніше щодо створення юнацьких об'єднань (за виключенням лише тих, що є деструктивними, кримінальними для суспільства).

2) Нинішній молодіжний рух України відзначається різноманітністю за напрямками діяльності і політичними уподобаннями: в Україні діє близько 60 молодіжних об’єднань, що претендують на статус всеукраїнських, і кілька сотень регіональних місцевих організацій. Для нинішнього українського молодіжного руху характерним є те, що громадські молодіжні об'єднання невеликі за своїм складом. Більшість з них поки що є маловідомими для молоді, не користуються в неї необхідним авторитетом та престижем.

3) По-різному розвиваються громадські молодіжні та дитячі організації в різних регіонах України. Для нинішнього молодіжного руху України характерним є те, що на місцях громадські молодіжні об’єднання більшою мірою представлені регіональними, місцевими, ніж всеукраїнськими структурами.

4) Характерною рисою нинішнього молодіжного руху України є те що, його громадські структури, займаючи своє місце в політичній структурі суспільства, намагаються консолідуватися. Більшість організацій відповідно їхніх статутів, окрім індивідуального мають і колективне членство. У більшості областей створено координаційні ради молодіжних та дитячих організацій.

У липні 1992 року було утворено Український Національний Комітет Молодіжних Організацій України (УНКМО), який об’єднав тоді 14 всеукраїнських громадських об’єднань молоді. Нині ж до його складу входить 39 всеукраїнських молодіжних і дитячих організацій та 26 регіональних молодіжних об’єднань.

Останні об’єднують понад 200 легалізованих місцевих молодіжних організацій. Весною 1995 року УНКМО прийнятий до складу Ради Європейських Національних Молодіжних Комітетів країн Ради Європи (CENYC) і представляє цю організацію в Україні.

Відповідно до своїх програмних документів головними завданнями діяльності Українського Національного Комітету Молодіжних Організацій України є:

· представництво інтересів молодіжного pуxу України в стосунках з органами вищої державної влади України;

· репрезентація молодіжного pyxу України на міжнародному рівні;

· координація діяльності громадських молодіжних та дитячих організацій України. У своїй діяльності УНКМО використовує такі форми діяльності: співпрацю з органами вищої державної влади України в питаннях формування та реалізації державної молодіжної політики;

· проведення заходів на міжнародному рівні з метою активізації процесу інтеграції молодіжного руху України в загальноєвропейський молодіжний рух. Співпраця з Молодіжним Директоратом Ради Європи, Молодіжним Європейським Форумом та іншими міжнародними інституціями дозволяє брати участь у програмах загально європейського масштабу, реалізація яких сприяє залученою до напрацьованого досвіду діяльності молодіжних організацій країн розвинутої демократії;

· проведення організаційних заходів, що мають на меті координацію та підвищення ефективності діяльності організацій членів УНКМО. Серед таких заходів - проведення навчальних тренінг-курсів для лідерів молодіжного руху, науково практичних конференцій та семінарів.

У структурі УНКМО діє інформаційне Агентство УНКМО „Спалах" для подання oпeративної та достовірно інформації про події в молодіжному середовищі.

Наявність такої єдиної загальнонаціональної молодіжної організації, як УНКМО, не означає ідеальної єдності молодіжних організацій в країні в цілому. Єдність може і повинна бути лише з ключових питань – стратегії молодіжної організації, мети і завдань державного будівництва. До того ж будь-яка із молодіжних організацій будує свою політику із врахуванням місцевих національних та культурних особливостей і традицій.

З кожним роком в Україні органи державної виконавчої влади все тісніше починають співпрацювати з громадськими молодіжними та дитячими об'єднаннями. Цьому, зокрема, сприяє активізація роботи Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України, прийняття Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, проведення конгресів української молоді та Світових Конгресів Українських Молодіжних Організацій.

Характерним для нинішнього стану розвитку громадських структур молодіжного руху є те, що, не дивлячись на значні зміни які відбуваються в ньому впродовж останніх десяти років, процес його політичного, організаційного формування ще не завершився. Як засвідчують соціологічні дослідження Українського Інституту соціальних досліджень, позитивні оцінки молодих людей діяльності молодіжних об'єднань останнім часом не тільки не ростуть, а інколи навіть і зменшуються.

Так по різному оцінюються молоддю найвідоміші їй громадські об'єднання. Серед тих, кого найвище позитивно оцінили — Союз українського студентства (18%), Спілка Української Молоді (15%), Українська студентська спілка і Спілка молодіжних організацій України (17%), Пласт (10%); хто отримав негативну оцінку — Ленінська Комуністична Спілка Молоді України (15%), " Молодий Рух" (8%), Спілка піонерських організацій України та Соціалістичний Конгрес Молоді (по 7%). Але все ж діяльність більшості відомих для молоді організацій оцінена як байдужа для неї (так й оцінили від 24 до 37% опитаних).

Розвиток громадських молодіжних структур значною мірою стримується їх мізерною матеріальною базою, фінансовими скрутами, що залежить від економічних негараздів, які нині склалися у країні. Недостає молодіжним організаціям і підготовлених кадрів для роботи з молоддю.

Однак, не дивлячись на сказане вище, український молодіжний рух продовжує розвиватися. Якщо оцінювати його громадські структури у відповідності з основними напрямками їх діяльності, то можна виділити ряд специфічних груп:

1) Хоча ні одна з молодіжних організацій у своїх програмних документах не заявляє, що головним у й роботі є вирішення політичних проблем, разом з тим ряд з них приділяє цьому значну увагу. Необхідно відзначити, що якщо на початку 90-х років молодіжний рух України відрізнявся тим, що його громадські об'єднання хоча інколи й співпрацювали з певними політичними силами, разом з тим у своїх програмних документах майже всі вони проголошували, що є незалежними від них, то в останні роки все більше проявляється тенденція до створення припартійних молодіжних структур. У молодіжному русі країни все більше спостерігається тенденція до росту різноманітних політизованих громадських об'єднань.

До цієї групи організацій необхідно віднести зареєстровані й незареєстровані молодіжні структури, які діють при певних політичних силах: Спілка „Українська соціально-демократична молодь”, Спілка християнсько-демократичної молоді України, Соціалістичний конгрес молоді, Ліберальне молодіжне об'єднання, Молоді республіканці України, Молодий Рух, ЛКСМУ, Молодіжне товариство „Молода Просвіта”; Асоціація молодих українських політологів і політиків, Молодіжна громадська організація „Український Молодіжний Авангард”, Спілка української молоді, Спілка української молоді в Україні, Союз українського студентства.

Певна політизація громадських структур молодіжного руху, підпорядкування політичним партіям та „дорослим” громадським об'єднанням пояснюється, з одного боку тим що це в чомусь об’єктивний процес — у країні відбувається становлення багатопартійності, зміцнюють свої позиції політичні партії, які намагаються творити свої припартійні молодіжні структури.

Необхідно також відзначити, що значний вплив на розвиток сучасного молодіжного руху має той факт, що молодь все більше втрачає інтерес до заняття політикою. Як показують соціологічні дослідження, що були останнім часом проведені Українським Інститутом соціальних досліджень, до існування політичних об'єднань молоді позитивно ставляться лише 15, 8% юнаків та дівчат.

2) Соціально-зорієнтовані. Досить багато молодіжних організацій вбачають своїм першочерговим завданням вирішення соціальних питань молоді, й соціальний захист. Це стверджують програмні документи Спілки Молодіжних Організацій України, Молодіжної морської ліги, Асоціації МЖК України Всеукраїнської асоціації „Укрмолодьжитло”, Всеукраїнської ради молодих вчених і спеціалістів Української студентської спілки, Союзу українського студентства, Спілки Української Молоді Українського фонду студентів, Першої студентської української профспілки Поступ, Благодійного фонду підтримки робітничої та селянської молоді та деяких інших об'єднань.

Перераховані вище питання вирішують і деякі професійно-зорієнтовані молодіжні об'єднання, Асоціація Молодих Підприємців України, Асоціація студентів-медиків, Всеукраїнська асоціація молодих дизайнерів і стилістів, Всеукраїнська асоціація студентів і молодих спеціалістів, які займаються економікою і управлінням, Українська асоціація студентів правників, Українська асоціація молодих юристів. Однак, на практиці як вищеназвані так й інші молодіжні об'єднання дуже мало ще зробили для розв'язання складного вузла проблем соціального розвитку молоді.

3) Культурологічні, етнографічні. Ряд організацій основним у своїй діяльності вважає вивчення історії фольклору культури етнографії народів України. Цим займаються Товариство Лева, Молодіжне товариство Кіш, Вертеп, Спілка творчої молоді України, Ліга Аттіс.

4) Виховні. Не залишилися поза увагою молодіжних організацій і питання пов’язані з вихованням дітей. Цим займаються Спілка піонерських організацій України, Пласт — Українська скаутська організація, Українське аерокосмічне об'єднання Сузір'я, Українське дитячо-юнацьке товариство Січ, Асоціація скаутів України, Організація молодих військовослужбовців України Сокіл, Дитячий фонд України.

5) Заявили про себе релігійні організації — Організація Українська молодь Христові, Українська християнська ліга молоді, Молодіжна рада церков євангельських християн баптистів України, Молодіжне православне братство їм. Петра Могили та інші.

Як підсумок можна констатувати, що, незважаючи на складну політичну ситуацію важке економічне становище, складнощі періоду розбудови української державності, процес відродження та становлення якісно нового молодіжного руху України продовжується. Активна позиція щодо цих проблем з боку Комітету Верховної Ради України з питань молоді спорту і туризму, Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України, Міністерства України у справах сім'ї та молоді, багатьох громадських молодіжних структур дають право на сподівання що вони в кінці кінців все ж будуть успішно вирішені.