Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика елементів грошової системи України




Елемент Характеристика
найменування грошової одиниці Назва встановленого у законодавчому порядку грошового знаку, який служить для вимірювання цін товарів та послуг. Грошова одиниця встановлюється законодавством країни з урахуванням соціально-економічних та історичних закономірностей її розвитку.
масштаб цін 1) законодавча фіксація вагового вмісту монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею В епоху, коли гроші мали натурально-речову форму, зок­рема золота та срібла, масштаб цін установлювався державою че­рез установлення вагового вмісту металу в грошовій одиниці. Ви­значена у такий спосіб величина грошової одиниці була важливим елементом системи ціноутворення. Адже купівельна спроможність таких грошей не могла істотно відхилятися від вартості їх офіцій­ного металевого вмісту. Тому, змінюючи величину останнього, держава могла змінювати загальний рівень цін. 2) рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях (величина грошової одиниці даної країни). У сучасних умовах, коли в обігу перебувають нерозмінні на золото кредитні гроші, фіксація державою металевого вмісту грошової одиниці втратила сенс і скасована в усіх країнах. Ма­сштаб цін утратив форму вагового вмісту металу в грошовій оди­ниці. Про наявність масштабу цін і сьогодні свідчать істотні відмін­ності в рівнях цін на одні й ті самі товари, виражені в грошових одиницях різних країн. Це є прямим свідченням того, що ціни ви­значені в різних масштабах, тобто в грошових одиницях різної величини (наприклад, ціна 1 кг цукру в італійських лірах чи японських єнах буде в кілька ра­зів вищою, ніж у доларах США, євро чи фунтах стерлінгів, оскільки в Італії та Японії іс­торично склався чи не найменший масштаб цін серед розвинутих країн світу. Більше того, ціни в одній і тій самій грошовій одиниці з часом можуть істотно змінюватися, якщо остання знецінюється, внаслідок чого зменшується масштаб цін. У більшості випадків масштаб цін у сучасних умовах зміню­ється стихійно, незалежно від волі держави, під впливом інфля­ційних процесів в економіці. Тобто місце і роль масштабу цін у процесі ціноутворення істотно змінилися. Уже не держава свідо­мо змінює масштаб цін з метою впливу на їх рівень, а стихійні процеси в ціноутворенні змінюють масштаб цін, новий рівень якого в подальшому впливає на ціноутворення. Оскільки інфляційні процеси стали хронічним явищем, вини­кла загроза постійного зменшення масштабу цін, що негативно впливає на функціонування грошей як міри вартості та дійовість системи цін. Тому в довгостроковому плані підтримування мас­штабу цін на певному, відносно сталому рівні є важливим за­вданням кожної держави. Розв'язанню цього завдання сприяють насамперед державні заходи антиінфляційної політики. Проте ці заходи, пригнічуючи інфляцію, можуть тільки зупинити подальше скорочення масш­табу цін, але не можуть відновити його попереднього – доінфляційного - рівня. Ціни втрачають порівнянність у часі, здат­ність правильно виражати динаміку економічних процесів. По­слабити ці недоліки можна відновленням попереднього масштабу цін, що здійснюється через деномінацію, яка проводиться як еле­мент грошової реформи. Отже, проблема масштабу цін нині ста­ла складовою більш загальної проблеми забезпечення сталості грошей і вирішується одночасно з нею. Ці положення наочно проявилися в українській практиці 1991-1996 рр. За цей пе­ріод унаслідок інфляції ціни зросли приблизно в 90—100 тис. разів. Такою самою мірою зменшився масштаб цін в Україні — він став мікроскопічно малим, через що з обігу зникли спочатку монети, а потім і купюри до 10 тис. крб. Їх замінили купюри по 100 тис. крб. і навіть по 1 мли крб. Відновити доінфляційний масштаб цін удалося у процесі гро­шової реформи 1996 р. через деномінацію в 100 тис. разів.
види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу Визначаються вищим законодавчим органом, який надає грошовим знакам статусу законного платіжного засобу, тобто покладає на державу відповідальність за їх забезпечення. Усі інші платіжні засоби такого статусу не мають. Органи державного контролю ретельно стежать за тим, щоб не допустити використання грошових сурогатів чи фальшивих грошових зна­ків. Забороняється також використання у межах країни іноземних грошових знаків як платіжних засобів, оскільки це ускладнює за­безпечення національних грошей. Якщо ж чинне законодавство дозволяє обіг небанківських платіжних засобів (наприклад векселів, чеків) то воно визначає умови їх обігу, відповідальність емітентів цих засобів та меха­нізм реалізації такої відповідальності. Держава не несе відповіда­льності за їх забезпечення. Право емісії грошових знаків та відповідальність за їх забез­печення закон покладає на певний державний орган. Таким орга­ном, як правило, є центральний банк країни. За цих умов грошові знаки мають вид банківських білетів (банкнот). В окремих, ви­няткових випадках емісія грошових знаків може доручатися міні­стерству фінансів (його скарбниці). У такому разі грошові знаки називаються казначейськими білетами. Суттєва відмінність між зазначеними видами грошових знаків полягає у різних механіз­мах їх емісії — порядку випуску в обіг та вилучення з обігу. Емісія банківських білетів (банкнот) використовується для кредитування центральним банком комерційних банків (спрямовуються в реальний економічний оборот, що створює умови для їх повернення до емітента через погашення позичок та запобігає зайвому накопиченню банкнот в обігу) та урядових структур (спрямовуються для покриття бюджетних витрат, але підлягають поверненню, оскільки одержані були на кредитних засадах як для суб`єктів господарювання). Емісія казначейських білетів використовується безпосередньо для покриття бюджетних витрат і допускається зазвичай в умовах глибокої кризи державних фінансів. Щоб зняти будь-які перепо­ни щодо своєчасного та повного покриття бюджетних витрат, емісійне право надається безпосередньо державному казначейст­ву, яке вільно використовує це право в межах затвердженого бю­джетного дефіциту. Проте за цією їх перевагою криється велика загроза для всієї грошової системи. По-перше, вільне розпорядження емісійним доходом провокує урядові структури на нарощування бюджетних витрат. По-друге, казначейська емісія не має в собі передумов для вилучення з обігу випущених грошових знаків, оскільки бюджет­ні витрати здійснюються безповоротно і нееквівалентно. Тому така емісія рано чи пізно неминуче призводить до гіперінфляції. Особливе місце в грошовій готівці займає розмінна монета. За характером емісії вона звичайно належить до того самого виду грошових знаків, що й основна валюта. Вона відіграє допоміжну роль відносно основної валюти — забезпечує платежі на суми, менші від розміру існуючої у країні грошової одиниці. Крім видів грошових знаків, законодавство держави визначає також їх купюрність - законодавчо встановлена розмірність номіналів банкнот та розмінної монети. Правильно встановлена розмірність номіна­лів банкнот та розмінної монети насамперед створює значні зру­чності учасникам платіжного обороту. В Україні після грошової реформи 1996 р. в обіг випускаються банківські білети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50. 100, 200, 500 гривень, а також розмінна монета 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок та 1 гривня.
Елемент Характеристика
регламентація безготівкових грошових розрахунків здійс­нюється через створення окремих платіжних систем, які функ­ціонують у межах загальної грошової системи країни. Детально ці питання будуть розглянуті в підрозділі 4.5.
регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями надзвичайно важливий і ефективний еле­мент грошової системи. В усіх країнах він активно використовуєть­ся для захисту і забезпечення сталості національної валюти. Більш детально цей елемент буде розглянуто в темі 6 «Валютний ринок та валютні системи».  
регламентація режиму банківського процента Забезпечує регулювання ціни грошей на грошовому ринку з метою впливу на їх масу в обороті, а отже – на сталість грошей. Згідно чинного законодавства це є однією з важливих функцій банків, яку вони виконують в процесі розрахунково-касового обслуговування клієнтів.
державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства Державний нагляд і контроль за виконанням банками функції організації грошового обороту, оскільки в грошовому обороті переплітаються інтереси як окремих економічних суб`єктів, так і суспільства в цілому. Це завдання покладається на спеціальні органи регулювання грошового обороту та контролю за дотриманням законодавства з монетарних питань. В Україні таким органом є НБУ. Інші органи - Кабінет Міністрів, Міністерство економіки, Міністерство фінансів (реалізуючи свої заходи економічної та фінансової політики вони теж впливають на грошовий оборот, але, свої регулятивні дії в монетарній сфері вони повинні координувати з НБУ).

 

Грошова система забезпечує правову та організаційну базу для розроблення та реалізації грошово-кредитної політики в країні. З цього погляду її проведення можна розглядати як при­значення та продукт функціонування грошової системи. Тому успішна реалізація цілей монетарної політики є одночасно свід­ченням ефективного функціонування грошової системи. І навпа­ки, не можна вважати ефективною грошову систему, якщо в країні проводиться не досить виважена монетарна політика, що не забезпечує надійного регулювання грошової маси (пропозиції грошей) і належної стабільності грошей.

 



Данная страница нарушает авторские права?


mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал