Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Грошового обороту та грошового ринку






Сучасна економічна думка незалежно від її конкретного тео­ретичного спрямування визнає відповідальність держави за стан розвитку економіки країни, а отже, і її право впливати на еконо­мічне життя суспільства та регулювати певні економічні процеси. Такий вплив може здійснюватися двома способами:

- прямим (адміністративним) визначенням регулятивними центрами основних параметрів діяльності кожного економічного суб'єкта, виходячи з загальносуспільних інтересів;

- через опосередкований (економічний) вплив на поведінку кожного економічного суб'єкта з метою забезпечення її адекват­ності загальносуспільним інтересам.

Прямий (адміністративний) спосіб впливу на економічне життя був ключовим в економічних системах країн колишнього соціалістичного табору, де застосування директивно-адміністративних методів впливу було гіпертрофованим: кожне підприємство одержувало з центру завдання не тільки стосовно того, що і скільки виробляти, а й кому поставляти вироблене, за якою ціною, за рахунок яких ресурсів забезпечувати виробницт­во, скільки платити працівникам тощо. Опосередкований (еконо­мічний) вплив відігравав другорядну роль.

Ситуація докорінно змінилася з переходом до ринкової еконо­міки. Більш прийнят­ними в цих умовах стали опосередковані (економічні) методи державного впливу на поведінку суб'єктів господарювання, а ме­тоди прямого впливу відходять на другий план.

Разом з тим широке розмаїття і складність завдань та інструмен­тів регулювання грошового обороту вимагає застосування методів як опосередкованого, так і прямого впливу на його суб'єктів.

Якщо перерозподільні грошові потоки спрямовуються в неви­робничу сферу, суб'єкти якої мало втягнуті у ринкові відносини (навчальні, лікувальні, науково-дослідні установи, управлінські, оборонні структури тощо), то регулювати такі потоки доцільно прямими методами на адресній основі: через податки та бюджет­не фінансування. Ці методи доцільні і в тих випадках, коли по­трібні висока оперативність та ефективність регулятивного мане­вру, яких не можна досягти опосередкованими (ринковими) заходами, або висока адресність передбачуваного впливу, напри­клад при здійсненні контролю за легітимністю окремих грошових потоків. Для вирішення решти завдань можуть застосовуватися заходи опосередкованого (ринкового) впливу через зміну кон'юнктури відповідного ринку (товарного, кредитного, валют­ного, фондового).

Арсенал вироблених світовою практикою інструментів прямо­го впливу на грошовий оборот і грошовий ринок досить різнома­нітний. Основними з них є:

- заходи фіскально-бюджетної політики;

- заходи, що регулюють безготівкові платежі (платіжні сис­теми);

- заходи, що регулюють готівкові платежі;

- заходи грошово-кредитної політики;

- заходи валютної політики.



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал