Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Грошового обороту та грошового ринку
Сучасна економічна думка незалежно від її конкретного теоретичного спрямування визнає відповідальність держави за стан розвитку економіки країни, а отже, і її право впливати на економічне життя суспільства та регулювати певні економічні процеси. Такий вплив може здійснюватися двома способами: - прямим (адміністративним) визначенням регулятивними центрами основних параметрів діяльності кожного економічного суб'єкта, виходячи з загальносуспільних інтересів; - через опосередкований (економічний) вплив на поведінку кожного економічного суб'єкта з метою забезпечення її адекватності загальносуспільним інтересам. Прямий (адміністративний) спосіб впливу на економічне життя був ключовим в економічних системах країн колишнього соціалістичного табору, де застосування директивно-адміністративних методів впливу було гіпертрофованим: кожне підприємство одержувало з центру завдання не тільки стосовно того, що і скільки виробляти, а й кому поставляти вироблене, за якою ціною, за рахунок яких ресурсів забезпечувати виробництво, скільки платити працівникам тощо. Опосередкований (економічний) вплив відігравав другорядну роль. Ситуація докорінно змінилася з переходом до ринкової економіки. Більш прийнятними в цих умовах стали опосередковані (економічні) методи державного впливу на поведінку суб'єктів господарювання, а методи прямого впливу відходять на другий план. Разом з тим широке розмаїття і складність завдань та інструментів регулювання грошового обороту вимагає застосування методів як опосередкованого, так і прямого впливу на його суб'єктів. Якщо перерозподільні грошові потоки спрямовуються в невиробничу сферу, суб'єкти якої мало втягнуті у ринкові відносини (навчальні, лікувальні, науково-дослідні установи, управлінські, оборонні структури тощо), то регулювати такі потоки доцільно прямими методами на адресній основі: через податки та бюджетне фінансування. Ці методи доцільні і в тих випадках, коли потрібні висока оперативність та ефективність регулятивного маневру, яких не можна досягти опосередкованими (ринковими) заходами, або висока адресність передбачуваного впливу, наприклад при здійсненні контролю за легітимністю окремих грошових потоків. Для вирішення решти завдань можуть застосовуватися заходи опосередкованого (ринкового) впливу через зміну кон'юнктури відповідного ринку (товарного, кредитного, валютного, фондового). Арсенал вироблених світовою практикою інструментів прямого впливу на грошовий оборот і грошовий ринок досить різноманітний. Основними з них є: - заходи фіскально-бюджетної політики; - заходи, що регулюють безготівкові платежі (платіжні системи); - заходи, що регулюють готівкові платежі; - заходи грошово-кредитної політики; - заходи валютної політики.
|