Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Валютне регулювання та контроль
|
|
Валютне регулювання та контроль, як складові валютної політики, призначені забезпечити досягнення цілей останньої. Якихось інших цілей, крім передбачених валютною політикою, валютне регулювання не може мати.
Валютне регулювання - це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів та визначення умов їх діяльності на валютному ринку.
Така регламентація тією чи іншою мірою поширюється на всі складові валютних відносин та валютного ринку, і насамперед на:
| складові валютних відносин та валютного ринку: |
| - процес курсоутворення; |
| - виконання платіжної функції іноземною валютою на внутрішніх ринках країни; |
| - діяльність банківських установ та інших структур на валютному ринку; |
| - здійснення міжнародних платежів за поточними операціями платіжного балансу; |
| - здійснення міжнародних платежів за капітальними операціями платіжного балансу та розвиток іноземних інвестицій в економіку країни; |
| - ввезення та вивезення валютних цінностей через державний кордон; |
| - кредитні відносини резидентів з нерезидентами; |
| - формування та використання золотовалютних резервів. |
Ефективність регламентації валютних відносин за вказаними напрямками значною мірою залежить від кількості, напряму і ступеня регламентації кожного з них. Через введення чи посилення, скасування чи послаблення регламентних вимог, поліпшення чи погіршення умов діяльності на ринку регулятивні органи мають можливість скеровувати валютні потоки в найвигідніших для національної економіки напрямах та обсягах.
Валютне регулювання може бути прямим та опосередкованим.
| форми валютного регулювання: | |
| пряме | опосередковане |
| Здійснюється законодавчо-нормативним установленням прямих вимог, норм, правил, що визначають порядок проведення операцій з валютними цінностями і є обов’язковими для суб’єктів валютного ринку. подібне регулювання забезпечується інструментами адміністративної дії. | Здійснюється створенням економічними методами таких умов на валютному ринку, які будуть стимулювати поведінку його суб’єктів у напрямі, адекватному досягненню цілей валютної політики. Подібне регулювання забезпечується переважно інструментами економічної дії. |
Валютне регулювання, особливо пряме, може бути ефективним, якщо воно доповнюється валютним контролем. Оскільки регулятивні вимоги державних органів не завжди відповідають індивідуальним інтересам окремих суб’єктів валютного ринку, вони можуть не виконуватися, порушуватися тощо, що зведе нанівець їх регулятивні зусилля, якщо не буде здійснюватися відповідний валютний контроль.
Валютний контроль – сукупність заходів, спрямованих на перевірку дотримання та забезпечення виконання законодавчо-нормативних вимог, норм, правил проведення валютних операцій.
За законами України валютному контролю підлягають усі валютні операції, здійснювані резидентами та нерезидентами. Перевірці підлягає не тільки дотримання правил здійснення операцій, а й обґрунтованість платежів, виконання валютних зобов’язань (перед бюджетом, НБУ), достовірність обліку та звітності за валютними операціями тощо.