Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Система органів державної влади в Україні.






Тема: Конституційно-правовий статус державних органів України

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України і законів України. Конституція України закріплює таку систему державних органів:

1. Органи законодавчої влади (Верховна Рада України).

2. Президент України - глава держави.

3. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міністерства, відомства та державні комітети, місцеві державні адміністрації)

4. Органи судової влади.

5. Контрольно-наглядові органи (органи прокуратури, різні інспекції).

6. Органи місцевого самоврядування.

 

2.Верховна Рада України, її склад та повноваження.

Ст. 75 Конституції України закріплює, що „єдиним органом” законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Проголошення Верховної Ради парламентом свідчить про те, що Україна сприйняла один із традиційних, випробуваних досвідом багатьох країн демократи­чних принципів - здійснення законодавчої влади загальнонаціональним представницьким органом, який обирається народом України.

Конституційний складВерховної Ради України - 450 народних де­путатів, які обираються на 5 років.

Вибори до Верховної Радиможуть бути черговими та позачерговими.

Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори при­значаються внаслідок дострокового припинення повнова­жень Верховної Ради. Позачергові вибори призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень парламенту України.

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 5 років.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат. їм гарантується депутатсь­ка недоторканність.

Народні депутати України користуються депутатською недоторканістю, яка полягає у тому, що вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, а також не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Верховна Рада України набуває право здійснювати свої повноваження за умови обрання до її складу не менш як 300 народних депутатів, що становить дві третини її консти­туційного складу.

Верховна Рада працює в сесійному порядку. Перша сесія кожного її нового скликання збирається не пізніше ніж на трид­цятий день після дня офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради від­криває найстарший за віком народний депутат України і веде його, поки не буде обрано Голову Верховної Ради.

Сесії Верховної Ради можуть бути черговими, які починають свою роботу в конституційно встановлені строки (пер­шого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року), та позачерговими, які збираються на таких підставах:

· на вимогу не менш як третини від конституційного складу депутатів Верховної Ради, тобто не менш як 150 депутатів;

· на вимогу Президента України;

· у разі оголошення воєнного чи надзвичайного стану депутати збираються у 2-денний строк без скликання.

Якщо конституційно встановлені строки повноважень Верховної Ради закінчуються під час дії воєнного чи надзви­чайного станів, за яких організація і проведення нових виборів практично неможливі, її повноваження продовжу­ються аж до першого засідання Верховної Ради, яку буде обрано після скасування воєнного чи надзвичайного станів.

Усі рішення Верховної Ради України приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування, яке може бути таємним чи відкритим і здійснюватись шляхом підняття рук, бюлетенями або за до­помогою технічних засобів. Депутат повинен голосувати осо­бисто й не може доручати подавати голос від свого імені іншим депутатам. Рішення Верховної Ради приймаються у формі законів, постанов та інших актів простою більшістю конституційного складу Верховної Ради (не менш як 226 голосів народних депутатів). Щодо питань, пов'язаних з внесенням змін до Конституції та усуненням Президента в порядку імпічменту, рішення приймаються відповідно не менш як двома третинами чи трьома четвертими конститу­ційного складу Верховної Ради.

Засідання Верховної Ради можуть бути відкритими та, за рішенням не менше як 150 народних депутатів, закритими. В роботі останніх мають право брати участь лише депутати та спеціально запрошені особи, а хід роботи закритих засідань у засобах масової інформації не висвітлюється.

Повноваження ВРУ припиняється у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання.

Для керівництва своєю роботою Верховна Рада обирає зі складу народних депутатів Голову Верховної Ради, його Першо­го заступника і заступника.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал