Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Бюджетне законодавство






Бюджетний Кодекс України[2] № 2456-VI від 08.07. 2010 року регулює питання формування та виконання державного та місцевих бюджетів, а також способу фінансування регіонального розвитку.

Бюджетний Кодекс України є важливим законодавчим актом, що регулює підходи до фінансування усіх політик, що здійснюються в державі. З точки зору регіонального розвитку важливим є не тільки власні можливості регіонів (АРК та областей) у фінансуванні програм розвитку, але й фінансування таких програм з боку Державного бюджету України.

Досить довгий час традиційно такі кошти передбачались у щорічному державному бюджеті у вигляді різного роду субвенцій: на соціально-економічний розвиток регіонів, на соціально-економічний розвиток окремих територій, тощо.

12 січня 2012 року № 4318-VI Бюджетний кодекс України було доповнено статтею 24-1, фактично це доповнення можна вважати принциповою зміною підходів до фінансування регіонального розвитку: від не прогнозованого та непрозорого щорічного фінансування, до можливості у регіонах спрогнозувати можливі розміри фінансування регіонального розвитку на середньострокову перспективу, зменшення політичних впливів на розміри такого фінансування.

«Стаття 24-1. Державний фонд регіонального розвитку

1. Державний фонд регіонального розвитку створюється у складі загального фонду державного бюджету.

При складанні проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.

2. Кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання:

державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;

державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів) у частині виконання заходів регіонального розвитку;

угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій;

державних програм розвитку транскордонного співробітництва;

програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, включаючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць (зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження тощо).

3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад до 1 травня року, що передує плановому, подають центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики пропозиції щодо програм і заходів, включаючи інвестиційні програми (проекти), що сформовані відповідно до частини другої цієї статті та можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у наступному бюджетному періоді.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі поданих пропозицій здійснює оцінку та відбір зазначених програм і заходів на конкурсних засадах у межах індикативного прогнозного обсягу коштів державного фонду регіонального розвитку з дотриманням таких критеріїв розподілу між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем:

70 відсотків коштів - відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

30 відсотків коштів - з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні).

За результатами здійснення оцінки та відбору центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики до 1 серпня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку з переліком відповідних програм і заходів.

4. Порядок підготовки, оцінки та відбору програм і заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та порядок використання таких коштів (включаючи умови спрямування на таку мету частини коштів місцевих бюджетів) визначаються Кабінетом Міністрів України.»

Практика застосування:

Варто зауважити, що в бюджетах 2012 та 2013рр. загальна сума Державного фонду регіонального розвитку виявилась значно нижчою, ніж розрахункова. В державному бюджеті 2013 року це взагалі менше одного мільярда гривень. До того ж ця сума у законі про Державний бюджет України на 2013 рік виявилась нерозподіленою між обласними бюджетами.

Має місце певна не чіткість напрямів використання коштів фонду, визначених у частині 2 цієї статті.

Державна політика останніх років, коли і без того малий обсяг коштів на регіональний розвиток та субсидування регіонів розподіляється в ручному режимі уже призвела до загострення відносин між регіонами. Один із найбільш розвинених економічно українських регіонів Донбас, перетворився у головного реципієнта державного бюджету, регіональні органи влади не можуть вести не тільки середньострокового бюджетного планування, а й річного, оскільки суми коштів, які вони можуть отримати з бюджету залишається невідомою фактично до моменту їх отримання!

Станом на 2014 рік ситуація знову погіршилась. Формально передбачивши в ДФРР 1% від суми Державного бюджету, законодавець повністю відійшов від норм бюджетного кодексу щодо розподілу цих коштів.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця норм Бюджетного кодексу України та Закону «Про державний бюджет України на 2014 рік» щодо порядку використання Державного фонду регіонального розвитку.

Бюджетний кодекс України Закон «Про державний бюджет України на 2014 рік»
Стаття 24-1. Державний фонд регіонального розвитку 1…. 2. Кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання: державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку; державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів) у частині виконання заходів регіонального розвитку; угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій; державних програм розвитку транскордонного співробітництва; програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, включаючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць (зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження тощо). 3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад до 1 травня року, що передує плановому, подають центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики пропозиції щодо програм і заходів, включаючи інвестиційні програми (проекти), що сформовані відповідно до частини другої цієї статті та можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у наступному бюджетному періоді. Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі поданих пропозицій здійснює оцінку та відбір зазначених програм і заходів на конкурсних засадах у межах індикативного прогнозного обсягу коштів державного фонду регіонального розвитку з дотриманням таких критеріїв розподілу між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем: 70 відсотків коштів - відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні; 30 відсотків коштів - з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні). За результатами здійснення оцінки та відбору центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики до 1 серпня року, що передує плановому, подає Кабінету Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку з переліком відповідних програм і заходів. 4. Порядок підготовки, оцінки та відбору програм і заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та порядок використання таких коштів (включаючи умови спрямування на таку мету частини коштів місцевих бюджетів) визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 21. Установити, що у 2014 році субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій є складовою державного фонду регіонального розвитку, обсяги якої затвердити у додатку № 11 до цього Закону. Розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та відповідними програмами і заходами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, крім субвенції, визначеної у частині першій цієї статті. Кошти державного фонду регіонального розвитку передаються з державного бюджету місцевим бюджетам у вигляді субвенції.  

 

Як видно із таблиці 1, прогресивні, хоча й не зовсім досконалі норми Бюджетного кодексу повністю нівельовані законом про державний бюджет, проте ж статті 24-1 не зупинена. Відтак через певний час контрольні органи, які опікуються витрачанням коштів з державного бюджету України будуть змушені визнати чергову низку порушень бюджетного кодексу при фінансування регіонів із ДФРР і хтось напевне може попасти під покарання.

Не зважаючи на значний крок у бік відходу від практики «ручного» розподілу коштів державного бюджету на регіональний розвиток, за Урядом зберігаються значні повноваження щодо визначення порядку використання коштів державного фонду регіонального розвитку.

На Карті 3.3.1 приведено карту регіонів України на якій видно групу регіонів, валовий регіональний продукт на душу населення у яких менше 75% від середньо українського показника і які мають отримувати додаткове фінансування з ДФРР (30% від суми коштів фонду).

На сьогодні не існує нормативно-правового акта, який би встановлював формулу розподілу цих 30% коштів ДФРР між цими, менш розвиненими регіонами.

Планувальне законодавство

Законодавство, що складається із законів, які визначають ієрархію планувальних документів в системі планування економічного розвитку та просторового планування території.

1) Закон №3059-III від 07.02.2002 р. «Про Генеральну схему планування території України» [3].

Закон визначає деякі особливості використання територій окремих регіонів та міст, які мають враховуватись при розробці державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегій, галузевих програм.

2) Закон N 3038-VI від 17 лютого 2011 р. «Про регулювання містобудівної діяльності» [4]

Закон визначає систему та ієрархію планувальних містобудівних документів, порядок їх розроблення та затвердження, а також ведення та прийняття в експлуатацію будівництва.

Для планування регіонального розвитку важливим є вимога щодо розробки схем планування території області та районів.

3) Закон №1602-III від 23.03.2000 р. «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України».

Цей закон, ухвалений понад 10 років тому є чи не єдиним законом, до якого за весь цей період не було внесено жодної зміни, відтак він не враховує нові планувальні документи, які з‘явились в Україні за останній період, зокрема у сфері регіонального розвитку. У цьому законі не знайшли відображення ув‘язка регіональних прогнозних та програмних документів із регіональними стратегіями розвитку, схемами планування території регіонів.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал