Неологізми в складі країнської лексики.

Неологізм (від гр. neos - новий і logos - слово) – слово чи окреме значення, які з’явились в мові на певному етапі її розвитку, новизна яких усвідомлюється мовцями. З часом вони стають загальновживаними (відеомагнітофон, радіотелефон) або переходять до розряду історизмів (перебудова, гласність тощо). Крім того людина дедалі більше пізнає навколишній світ, відкриває нові явища, котрі теж потребують називання. Порівняно недавно з’явилися такі слова як метрополітен, телебачення і т.д. крім слів для називання нових понять, лексичні новотвори з’являються внаслідок переусвідомлення застарілих назв, необхідності заміни їх точнішими, зрозумілішими, такими, що більше відповідають фонетичним, лексичним, словотвірним та ін. нормам мови (самольот – літак). Поряд з лексичними неологізмами з’являється чимало неологізмів семантичних: слова, що вже існують у мові, набувають нових значень. Ще одна причина появи неологізмів - бажання предметові, явищу, що вже існує в мові й має назву дати іншу назву, образнішу, таку, що більше відповідає сприйманню того чи іншого автора (сніговіється в Вінграновського).

Таким чином виділяють загальномовні, й індивідуально-авторські неологізми. Напр.1. І так щодня, щовечора, щоранку, так щодуші! - мигтять у всі кінці. А він ішов, насвистував. Шарманку підтягував щораз на ремінці (Ліна Костенко).2. А той вітряк давно вхопили вхопини. Пірнає в хмару місяць-дармовис (Ліна Костенко).

Багато неологізмів з’являться в часи великих змін, докорінних перетворень у житті того чи іншого народу (в рад. Союзі – райвиконком). Неологізми виникають у мові весь час, і не лише в галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни з науки, літератури, мистецтва (алгоритм, спелеологія); це й виробничо-технічна лексика, пов’язана з розвитком народного господарства (гідроелектростанція, самохід); лексика. Пов’язана з новими досягненнями в розвитку військової справи та військово-стратегічної науки (ракетна зброя).

Неологізми є категорією історичною, бо одне слово сьогодні є неологізмом, а завтра поповнює словниковий склад нашої мови. Тому неологізми належать до пасивного складу нашої мови, бо вони ніколи не стануть надбанням активного словника. Поява й існування неологізмів є виправданою лише тоді, коли є потреба у виконанні певної спілкувально-називної або художньо-зображальної функції. Коли такої потреби немає, новотвір зайвий і позбавлений перспективи закріпитися в лексичному складі мови. Не прищеплюються в мові ті неологізми, які не відповідають її лексичній системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям. Наприклад штучно утворені і занесені в словники неологізми золушка, грузовик у мовній практиці витіснені більш вдалими словами вантажівка, попелюшка.

Індивідуальні авторські неологізми творяться тими ж способами, що й загальномовні. Часто є потреба того чи іншого автора відому вже назву назвати якимось іншим словом.(Зіходить ніч у витишений сад... Вінграновський).